• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Фотосесії, екскурсії, конкурси: як у Славутичі допомагають ветеранам знову почуватися «своїми»


Талион

Фотосесії, екскурсії, конкурси: як у Славутичі допомагають ветеранам знову почуватися «своїми»

 

Ми відвідали Соціально-психологічний центр у Славутичі для ветеранів війни на Сході. Розповідаємо, що роблять його працівники, аби допомогти українським військовим знову почуватися комфортно там, де немає куль та вибухів.



Юридичні та психологічні консультації ветерани та їхні родини можуть отримати у будні за телефонами: 095-945-69-40 та 067-850-91-16. Все анонімно та конфіденційно.

Після ліквідаторів – ветерани

Центр заснували на початку 90-х у межах міжнародного проєкту «ЮНЕСКО – Чорнобиль». В Україні таких п’ять: чотири на Київщині та один на Житомирщині. Їх створювали, щоб надавати психологічну підтримку ліквідаторам аварії на ЧАЕС та переселенцям. Саме в цих регіонах таких осіб було найбільше.

У 2014 році центри почали працювати з ветеранами війни на Сході України.

Психолог, що пише картини й збирає гроші на армію

У Славутичі Центр очолює психолог, заслужений працівник соціальної сфери України, а нині й волонтер Віктор Одиниця. Окрім психології, він має творче захоплення: з 2015 року пише картини. На полотнах оживають переважно квіти, пейзажі та натюрморти. Пізніше чоловік почав робити сувеніри з гільз та інших «деталей», що віджили своє. У кабінеті тепер живе колекція його робіт.







Віктор Одиниця продає картини та поробки, а виручені кошти направляє на потреби військових: вони повідомляють волонтера, чого саме потребують. Свого часу він збирав гроші на лікування земляка – морпіха Олексія Бабчинця. Наразі гордо демонструє фото хлопця у календарі. Каже, що ці герої втратили руки, ноги, але знайшли в собі сили змінитися і жити далі.



Які послуги надає центр військовим:

- Юридичні: консультації юриста та допомога в оформленні документів.

- Психологічні: підтримка ветеранів та членів їхніх родин.

- Соціальні: різноманітні заходи, екскурсії, розваги для ветеранів.

- Інформаційні: випуск елект­ронного та друкованого видання «Вісник».

- Фізкультурно-оздоровчі: залучення ветеранів до спорту, безкоштовні тренування у фітнес-центрі Славутича, організація відпочинку.



Важливо, що більшістю послуг Центру користуються ветерани не лише в Славутичі, а й по всій Україні. Адже соціальні та інформаційні проєкти закладу практично не мають меж.

– У травні ми видаємо літературний альманах з творами учасників війни на Сході. У книзі 22 роботи з усієї України. Читати це без сліз неможливо. Адже там душа, переживання, світ воїнів, – розповідає Віктор Одиниця.

Наклад буде 100 примірників: їх подарують авторам, музеям, навчальним закладам. Купити книгу наразі неможливо, бо поки немає спонсора для публікації більшого тиражу.

Серед інших соціальних проєктів Центру – безкоштовні сімейні та тематичні фотосесії за участю ветеранів, фотоконкурси, екскурсії, поїздки, змагання, активний відпочинок тощо.

За словами пана Одиниці, у 2020 році до центру звернулося понад 500 ветеранів та членів їхніх родин з усієї України. Для порівняння: у 2017-му звернень було лише 21.

Найчастіше ветерани потребують юридичної допомоги. На другому місці за кількістю звернень – психологічні питання: посттравматичні стресові розлади, проблеми в родині та емоційна нестабільність, суїцидальні наміри.

Люди неправильно розуміють, хто такий психолог


Чоловіки та жінки, які пережили війну, потребують психологічної підтримки. Але часто вони від неї відмовляються. Найпоширеніші відмовки: «я не псих», «побратими засміють» чи «спочатку треба вирішити матеріальні моменти».

– Якщо сьогодні людина має стрес і не розмовляє з психологом, то завтра їй знадобиться психотерапевт з пігулками. Якщо вона й до нього не піде, то вже післязавтра потребуватиме психіатра і більш змістовного лікування. Розмова та підтримка зцілюють, – впевнений Віктор Одиниця. – Тому ми кажемо: «Хлопче, не сиди вдома! Вставай, ходім у Карпати, на екскурсію тощо». Ми витягуємо ветеранів з дому. Це і є соціалізація.

Реабілітація за кордоном

Кандидат психологічних наук, працівник Центру Юрій Акименко розповів: у США та Німеччині кожен воїн має обов’язково пройти реабілітацію у спеціальному цент­рі після повернення з війни.



– В Ізраїлі ж реабілітація відбувається у сім’ї. Але військовий все одно амбулаторно відвідує психолога, спілкується з соціальним працівником. Останнім часом ухил в Ізраїлі йде саме на соціальну роботу з ветеранами: через спільні заходи їх адаптують до життя поза війною, аби вони не замкнулися лише на ветеранському колі та не погрузли у спогадах про війну. Власне, подібне ми й робимо тут, – сказав пан Акименко.

На жаль, в Україні немає обов’язку проходити реабілітацію. Людина одразу повертається у мирне життя, а це часто стає сильним контрастом для психіки.



Музей патріотичного виховання у Центрі дає уявлення школярам про життя воїнів: одяг, їжа, побут. Там же зберігають творчі роботи військових та бойові прапори





Про суїциди

Не існує точної статистики, скільки військових закінчують життя самогубством. Адже суїцид – це не обов’язково про повісився чи застрелився. Хтось може навмисно перевищити швидкість за кермом або передозуватися алкоголем, наркотиками.



Психологиня Центру Ольга Мельник розповіла про найчастіші розлади, які переживають військові після повернення додому:

- небажання спілкуватися з людьми;

- некомфортність у натовпі та при різких звуках (салют, грім тощо);

- постійна напруженість і обережність, готовність будь-якої миті вступити в бій.

– Шукаючи порятунку, люди іноді поринають у алкоголь, наркотики. Хтось – у релігію чи творчість, знаходить нове хобі. У кожного свій вихід, головне, аби він зцілював, а не руйнував, – пояснює Ольга Мельник.





На передовій воїни їздили на старому шкільному автобусі. Він їхав повільно, мов равлик. По поверненню з війни хлопці зобразили його в такому символічному вигляді



Дружина та рідні ветерана найбільше стикаються з проявами посттравматичного стресового розладу.

– І тут важливо бути терплячим, уникати конфлікту. Людині треба дати час пережити відголоски війни на мирній території. Якщо з’явилася неконтрольована агресія, часті нічні кошмари, якщо якісь дії не дають самому ветерану чи членам його родини нормально жити, – варто звернутися до психолога чи психотерапевта, невролога, а не чекати непоправного, – порадила психологиня.

Також вона додала: після повернення з війни військовому варто навантажувати себе фізично – спорт або виснажлива робота. Це потрібно, аби емоції, агресія знаходили вихід. Якщо людина фізично виснажена, спати та їсти – це все, що потрібно їй для щастя в конкретний момент. У такому стані не буде руйнівних думок та дій. Якщо немає змоги це робити, то можна знайти хобі або якесь творче заняття, яке забиратиме весь вільний час.

Наталія Найдюк, «Деснянка» №19 (858) від 13 травня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: центр, соціально-психологічний, Славутич, Одиниця, Найдюк, Деснянка

Добавить в:
 
 


Центр Комплект