Цей рік – непрогнозований

Тепла зима, суха весна, майже критична відсутність достатньої кількості вологи в ґрунті не вселяють особливого оптимізму в сільськогосподарських товаровиробників. Та все ж більшість тішиться гарній озимині, яка, добре перезимувавши, пішла в ріст.


Валентин Бідний на озимому полі

У ТОВ «Плиски Агро» завершують передпосівний обробіток полів. Незважаючи на аномальну погоду, тут планують почати посівну, як і в минулого року. Однак,через небувалу аномальність цей рік аграрії називають непрогнозованим.

Все залежатиме від природи

Директор ТОВ «Плиски Агро» Валентин Бідний як досвідчений агроном не сидить на місці. Для аграріїв от-от настане перша гаряча пора – посівна. Ця пора чи не найбільш відповідальна з усіх – така, що закладе майбутній результат, бо ж, як кажуть в народі: «що посієш, те й пожнеш».

Йдучи пшеничним зеленим килимом, сівач не приховує свого задоволення станом озимини. Під неї у господарстві відведено аж 1800 гектарів ріллі.

«Зима була теплою, тому озимина перезимувала прекрасно», – починає Валентин Бідний.

Як аграрій із багаторічним досвідом він знає, що кожна культура потребує своєчасного догляду.

«По весні ми двічі підживлювали пшеницю, а після розкидача пустили ротаційні борони, – ділиться Валентин Миколайович. – Борони розрихлюють верхній шар ґрунту і заодно дозволяють добриву потрапити в землю. Це – давня технологія. Раніше, при колгоспах, звичайні борінки тягали, а сьогодні, наприклад, невеликі фермери друге внесення роблять старими сівалками – це дає рослині кисень, підживлення, а землі розпушення. Добриво потрапляє в кореневу систему і пшениця отримує ту норму мікроелементів, які їй потрібні».


Обробка поля ротаційними боронами

Задовго до багатьох у господарстві почали практикувати сівозміну озимини після соняшника. Її сіють рівно стільки ж, скільки в минулому році було олійних. До того як у Плисках почали так сіяти, ніхто не вірив у те, що це принесе результат. Казали, що соняшник – це культура, яка виснажує землю, а посів пшениці по ньому несе великі ризики.

«Ми й самі колись залишали 600-800 гектарів під пар, а потім по парах сіяли озимину, – пригадує Валентин Бідний. – Але самі розумієте, що тримати для господарства такі площі не засіяними – це фінансово невигідно. Навіть якщо пшениця дасть після пару 60-80 центнерів з гектара, то, розділивши цю цифру на два роки, отримуємо 3-4 тонни з одного гектара, – пояснює арифметику директор ТОВ «Плиски Агро». – Сьогодні ми отримуємо 50-60 центнерів з озимини стабільно. Всі сорти вітчизняні, перевірені. Домінантний сорт – «Смуглянка».

На полях господарства уся робота – згідно з графіком. Спочатку закрили вологу, потім провели культивацію під соняшник та кукурудзу, а перед посівом розкидають мінеральні добрива та вирівнюють площі.

«Посівна почнеться, як завжди, у ті ж терміни, як і усі попередні роки, – ділиться прогнозами Валентин Миколайович. – Ми передбачаємо, що земля нагріється в такі ж терміни, як і минулого року. Хоча вологи і мало, але раніше починати не будемо, бо в холодну землю сіяти ризиковано».

За словами аграрія цей рік не прогнозований. Зима малосніжна, весна суха, вологи на полях мінімум. У Плисках порахували, що опадів за кожен місяць не вистачило до норми 30 відсотків.

«І це – тільки мінімум, якого не вистачало, – каже Валентин Бідний. – Ми будемо спостерігати за погодними умовами, бо все залежатиме від них, адже природа, як відомо, – найкращий агроном. Проте вже зараз можу впевнено сказати, що посівна буде складною».

«За наші гроші нас і судять»

Основними культурами у ТОВ «Плиски Агро» залишаються озима пшениця, соняшник, кукурудза та рапс. Від урожайності цих культур та цін на ринку залежить не лише заробітна плата працівників господарства, а й спроможність громади. Зараз ТОВ «Плиски Агро» є найбільшим платником податків у бюджет місцевої Плисківської ОТГ. Ще до об’єднання село Плиски було одним із найбагатших у Борзнянському районі – другим після Комарівки, де утримують тваринництво. Так, щорічний профіцит бюджету тут складав приблизно 300 тисяч гривень. Ці гроші зазвичай забирав район і розподіляв на свої потреби. Після об’єднання в громаду ситуація з надходженнями змінилася на краще, а стосунки між керівництвом громади і підприємством – на гірше.


Окрім землі в Плисках явна проблема із сміттям

Спочатку господарство намагалися «рейдернути» політичні заробітчани, а коли не вийшло, Держгеокадастр відмовив підприємству у першочерговому праві оренди 600 гектарів державних земель, за які ТОВ «Плиски Агро» готове було платити утричі більшу відсоткову ставку, ніж платило до того – 9% річних при одній з найбільших нормативно-грошових оцінок землі в області. Підприємство подало в суд і, на здивування, громада виступила у справі третьою стороною, найнявши за податкові відрахування, які сплачує в бюджет ТОВ «Плиски Агро», дорогих столичних адвокатів.

Формальною ж причиною відмови в подовженні договорів оренди землі стала зміна меж ділянок. Чому зміна меж ділянок? Ця зміна відбулася ще у 2006-му році, коли підприємству разом із землею передали ще й 15 гектарів фермерських земель. Всі ті 15 років господарство справно платило за 15 гектарів фермера, не користуючись ними. Коли ж фермер заявив про свої права, це стало формальною причиною для того, щоб не продовжити оренду. Суд – це ще один показник ставлення керівництва громади до добросовісного інвестора. Склалася абсурдна ситуація: коли за гроші підприємства його ж і судять.

Дорожча земля – тільки в Чернігові

До речі, про гроші: вони – немалі. Окрім орендної плати, фіксованого податку, ПДФО і військового збору, «Плиски Агро» – єдине підприємство в громаді, яке має повний штат місцевих працівників (майже 120 чоловік). У решті сіл працівники зареєстровані за місцем реєстрації агрофірм, отже, відрахування платять в інші громади.

За словами співвласника ТОВ «Плиски Агро» Валерія Новицького, тільки одного ПДФО від зарплати працівників підприємство відрахувало у минулому році близько трьох мільйонів гривень. Це ті реальні кошти, які пішли в місцевий бюджет.

Однак ОТГ в особі керівництва не надто пишається такою співпрацею з інвестором. Більше того – намагається створити абсолютно неконкурентні умови. Так, скажімо, орендна плата під спорудами з якоїсь причини у Плисках є найвищою в області. Один гектар землі в селі коштує 1 мільйон 80 тисяч гривень. Це при тому, що в Чернігові, який є обласним центром, ця цифра складає 1,6 мільйона гривень. навіть у районному центрі, Борзні, ця цифра удвічі менша за Плисківську.

«За тракторну бригаду ми платимо 67 тисяч гривень оренди. Такі ж гроші, які ми платимо за 25 гектарів поля, – говорить власник підприємства. – Але керівництву ОТГ мало і того – вони хочуть вже не 67 тисяч, а всі 100 тисяч оренди. Така ситуація по всіх об’єктах інфраструктури ТОВ «Плиски Агро», і ОТГ цього недостатньо».

Голову громади пані Марину Вірко ще можна було б зрозуміти, якби вона застосовувала до всіх агровиробників однаковий підхід. Втім, у тій самій Великій Загорівці, де розміщені об’єкти інфраструктури іншого господарства, плата – копійчана, і керівництво ОТГ все влаштовує.

Варто зауважити, що минулого року ТОВ «Плиски Агро» заплатило в бюджет громади близько п’яти мільйонів гривень податків. Для порівняння: річний бюджет сусіднього села Сиволож складає 700 тисяч гривень. Там господарює підприємство, у якого всього на 500 гектарів менше землі, ніж у ТОВ «Плиски Агро»: у Плисках – 4100 гектарів, у ТОВ «Агротрейд» – 3600 гектарів. Різниця у відрахуваннях – у шість разів!

Роздали тисячу гектарів

Відтак, гроші, які надходять від «Плиски Агро», перерозподіляться на інші села громади, але до орендарів, які працюють у тих селах, у керівників ОТГ питань чомусь ніколи не виникає – їм радо продовжують договори оренди під поблажливі відсотки.

Валерій Новицький не приховує свого розчарування від децентралізації.

«Те, заради чого створювалась громада, – це економіка, правильне використання ресурсів та планування, – цього всього немає. По всій громаді сьогодні роздали близько однієї тисячі гектарів земель. Навіть за умови, що цю землю здавали б в оренду і платили так, як платимо ми, то це було б 3 мільйони гривень щорічно. Вони що, зайві?» – іронізує аграрій.

Та й кому роздають? Неугіддя – місцевій соціальній сфері, а невідомим людям, не з громади, – чорноземи.
«25 людей, які не є мешканцями нашої громади, отримали таємно тут землю. Для них в авральному порядку були зроблені і зареєстровані у Височанській ОТГ відповідні права власності, – каже аграрій. – У нас є візитна картка – те, що ми бачимо на сайтах і в звітах, а є реальний стан справ, який ніде не показують. Соромно, коли сьогодні, маючи такий бюджет, нема чим заправити фельдшерський автомобіль».

Цікавий факт: за надання дозволів на розробку технічної документації немісцевим голосували, вочевидь, закритим списком. На сайті громади висять рішення сесії, але в жодному рішенні немає додатків, які б розкривали суть цих рішень.

Як не прикро, але Плисківські керманичі не можуть усвідомити очевидного: не можна кусати руку, яка тебе годує. Тільки через нікому не потрібні суди за 600 гектарів громада втратила за два роки 3 мільйони гривень – це чотири бюджети Сиволожа. Два роки на тій землі росте падалка.


За спиною у Валерія Новицького падалкове поле, що пустувало два роки

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №15 (780) від 9 квітня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Плиски_Агро, агровиробництво, Бідний, Новицький, Борзнянщина, Назаренко, Чернігівщина

Добавить в:


ЦентрКомплект