Таємниця боргової книжки

Майже три тижні знадобилося правоохоронцям, щоб розкрити загадкове вбивство сільського комерсанта. А допомогла в цьому «боргова книжка» загиблого.

Микола О., незважаючи на вік (без малого сімдесят років), вважався в Матіївці та навколишніх хуторах, що у Бахмацькому районі, неабияким комерсантом. На своїй машині він розвозив селами товари на замовлення. В основному продукти, напої, товари повсякденного вжитку — все необхідне селянам. Жителів сільської глибинки заможними не назвеш. Тож часто вони брали у Миколи товари у борг, під запис. Для цього у підприємця був великий загальний зошит, у якому він записував усі свої видатки і доходи. За ним можна було простежити за доходами багатьох мешканців села. Немолодий підприємець декому здавався легкою здобиччю. Його кілька разів намагалися обікрасти, пограбувати. Декого навіть затримували. Але до пори до часу все обходилося без серйозних наслідків.

Микола жив сам, але постійно навідувався до родичів у Конотоп, куди приїздив по товар на оптові склади. 18-19 листопада він теж мав приїхати, але так і не з’явився.

22 листопада у Матіївку приїхала стурбована онука. Двері будинку дідуся були замкнені. Тож довелося їх ламати. Тіло господаря знайшли не відразу. Воно лежало під ліжком. Як встановила експертиза, це була насильницька смерть, що настала в результаті механічної асфіксії. Підприємця задушили за допомогою удавки.

Труп за замкненими дверима. Класична детективна загадка. І над нею довелося поламати голову бахмацькій міліції та прокуратурі, яким допомагали колеги з обласного апарату прокуратури та управління внутрішніх справ.

— Уявіть собі: господар мертвий, будинок заповнений товаром, майже нічого не зникло, крім куртки господаря та 300 гривень, — розповідає заступник начальника Бахмацького райвідділу внутрішніх справ Сергій Артеменко. — Ми відпрацювали багато версій, по кілька разів переговорили з мешканцями Матіївки та хуторів. Відпрацювали кожен двір, до речі, їх там 525. Кілька разів переглядали «боргову книжку». Здавалося, розгадка десь поряд, але ми ніяк не могли за неї вхопитися. Час ішов, однак явного результату розслідування не було. З колегами з обласного управління карного розшуку, ми дійшли думки, що ниточка до розкриття — у «борговій книжці» покійного. Передивилися її ще раз, і, врешті-решт, нашу увагу привернув запис про борг жителя Матіївки Сергія Н. Ми з ним також уже говорили, коли почали працювати над розкриттям убивства. Але особливих підозр тоді ця розмова не викликала.

Двадцятитрирічний Сергій за два місяці до вбивства у Матіївці. повернувся у село з місць позбавлення волі. Ніде не працював, брав у Миколи товари, в основному пиво та продукти, у борг. Однак, коли оперативники знову навідалися у Матіївку до Сергія, того вдома вже не було. Дружина сказала, що він поїхав у Київ на заробітки. Це ще більше посилило підозру. Правоохоронці оголосили Сергія в розшук, і через кілька днів його затримали у Білій Церкві. До речі, у тій самій куртці, яку він забрав у вбитого чоловіка. А звідти вже підозрюваного доставили у Бахмач. Хлопець не довго відпирався. Він зізнався у скоєнні злочину. Розказав і показав, як вбивав Миколу. Прийшов до нього додому по цигарки. Сказав: "Діду, дай закурити”. Той відмовив. Спонтанно виникла сварка. Молодик ударив Миколу в обличчя, заштовхав його в хату і там задушив. Думав, що знайде велику суму грошей. Однак знайшов лише 300 гривень. А ще йому впала в око тепла зимова куртка господаря. Він спробував замести сліди, заховав труп під ліжко. Замкнув за собою двері і втік.

Зараз розслідуванням цієї кримінальної справи займається прокуратура Бахмацького району.

Валерій Литовченко, «Гарт» №11 (2343) від 16 березня 2006

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: