Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » «Дірка збоку. Видно печінку. Фонтан крові, як у кита. Сім ребер зламано»



«Дірка збоку. Видно печінку. Фонтан крові, як у кита. Сім ребер зламано»

37-річний Олександр Халимоненко із села Загребелля біля Сосниці витримав удар бика. «Тореадора» урятували. Першу допомогу надали у Сосниці. Оперували у Чернігівській обласній лікарні.

У дворі Олександра Халимоненка у самому кутку біля хліва — чорно-рябий бугай. Мирний з виду бичок відмахується хвостом від мух.

— Днями піде на м’ясо. Ходив у череду з коровами, — каже Олександр, поправляючи сорочку. Під нею на животі змазаний зеленкою шрам. — Почуваюся, ніби танком хто переїхав. Ну, та найстрашніше позаду. Схуд дуже. Одужаю — нагуляю жирок. З обласної лікарні виписався недавно. Два тижні лежав. Величезне спасибі лікарям. І від мене, і від дружини, сина та доньки.




«З рани вибризкує, бо пробита легеня»
Поєднана травма: і грудна клітка, і черевна порожнина

— Крові було дуже багато, — говорить медсестра хірургічного відділення Сосницької центральної районної лікарні 29-річна Людмила Чепурна. — Треба було швидко діяти. Інструменти побрали і побігли. Що казав лікар (35-річний Сергій Морозов), те ми й робили. Лікар зашивав, ми асистували.


Людмила Чепурна

— «Швидка допомога» привезла хворого у приймальне відділення, — розповідає завідувач хірургічного відділення Сосницької лікарні Сергій Морозов. — Мене викликали. Це була восьма-дев’ята година вечора. Стан пацієнта важкий. Бик рогом ударив справа. На межі живота і грудної клітки. Привезли — дірка збоку. Діаметром сантиметрів десять. Просто дірка. Видно печінку. Він дихає, печінка ворушиться. І печінка, і діафрагма (м’язова перегородка, яка розділяє грудну і черевну порожнини). З рани повітря з кров’ю вибризкує, бо була пробита легеня. Повітря випурхує, як у кита, коли той пливе і випускає фонтан.

Зідзвонилися з обласним хірургом Валерієм Василинчуком (позаштатний спеціаліст управління охорони здоров’я обласної держадміністрації з хірургії, кандидат медичних наук, заслужений лікар України). Це було вже близько одинадцятої години вечора. Поки ж першу допомогу надали. Рентген. Аналізи. Поки трошки пацієнта стабілізували. Бо були шок, і травма, і біль. Це все укупі могло б спричинити незворотне.


Сергій Морозов

«Рукавичка розсікалась, клалась, як пелюсточка»
Оклюзійна пов’язка, щоб закрити рану

— Наклали специфічну оклюзійну пов’язку, — розказує Сергій Олександрович. — Засіб для герметизації рани. З гумовим прошарком. Щоб повітря, воно як у кита грало туди-сюди, не потрапляло усередину до легенів.

На дірку кладеться змочена ліками серветочка. На неї ми поклали рукавичку. Розсікалась, клалась, як пелюсточка. Щоб не пропускала повітря і рідини — ні звідти сюди, ні звідси туди. Це специфічна допомога, яка дуже потрібна була. На «швидкій» просто підв’язали простинкою. З нею так і привезли.

Колись лікарні були забезпечені оклюзійними пов’язками. Ми зробили з підручних матеріалів. Принцип зберегли. Воно було украй потрібне для нього. Якби не зробили, повітря потрапляло б назад у легені, стан би погіршувався.

«Поставили трубку, щоб легеня розправилася»

Дренували, щоб виходило зайве

— Зробили місцеве знеболення, — продовжує лікар. — Провели дренування плевральної порожнини. Це своєрідний мішок навколо легень. Поставили трубку (катетер) у плевральну порожнину. Зашити рану легені ми у нашій лікарні не можемо. Анестезіолога нема. Дренування потрібне, щоб легеня розправилася, почала дихати. Бо це був відкритий пневмоторакс. Накопичення повітря у плевральній порожнині. Його треба ліквідувати. Бо іде дихальна недостатність.

Як змогли, кров зупинили. Обстежили. Сім ребер були поламані. Усі на емоціях, дружина на емоціях. Він кричить: «Я нікуди не поїду! Мені нічого не треба!»

— Як зупинили кровотечу?

— Клали тампони, промочені ліками. Де судина кровоточила — перев’язали, прошили. Це було те, що можна зробити під місцевою анестезією. У межах зору. Усередину у живіт ніхто не ліз.

Плюс крапельниця, плюс уколи, плюс знеболювальне. Підтримуюча крапельниця, протишокова. Фізрозчин, а в ньому і серцеві, і інтоксикаційні, і знеболювальні компоненти. Кололи наркотичні знеболювальні, бо від больового шоку можна, само собою, умерти. Отак і вийшли з ситуації.

Стабілізували стан. Перевезли у Чернігівську обласну лікарню. Спершу зателефонували, домовилися. Потрібен був рівень саме обласної. Не районної і не міжрайонної навіть. Якщо Корюківку зробити центром госпітального округу — нема там торакальних хірургів. Нема їх і в Мені. Домовились, що ми транспортуватимем, а в Чернігові щоб уже чекали. Везли «швидкою допомогою». Звичайна машина, без якихось особливих оснащень. Супроводжувала досвідчена анестезістка Вікторія Юдицька.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №30 (1732), 25 липня 2019 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Олександр Халимоненко, бик, Сосниця, «Вісник Ч», Тамара Кравченко

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект