Sharp Objects

Альбом "Sharp Objects" гурту Spiders — це той випадок, коли назва обіцяє щось гостре, а ти отримуєш… ну, скажімо так, не завжди ніж, іноді — пластикову виделку. Хоча, справедливості заради, місцями вони таки вміють вколоти.

З перших треків здається, що тебе зараз занурять у вир шаленого гаражного року: брудні гітари, нахабний вокал і все як ми любимо. Але вже за кілька композицій ловиш себе на думці, що цей "вир" більше нагадує добре знайому калюжу — стрибати можна, але глибини не чекай. Spiders ніби ходять по тонкій межі між стилізацією під олдскул і банальним самоповтором, і не завжди впевнено тримають рівновагу.

Тексти? Вони тут, безперечно, є. І навіть іноді звучать так, ніби гурт хотів сказати щось важливе. Але частіше виникає відчуття, що слова просто підібрані за принципом "аби римувалось і звучало зухвало". Емоція є, сенс — за бажанням.

Втім, не все так безнадійно. Коли Spiders перестають намагатися бути "правильним" рок-гуртом і просто грають, у них раптом з’являється харизма. Окремі треки дійсно чіпляють — не революційністю, а щирою енергією, яка змушує хоча б кивнути головою в такт.

У підсумку "Sharp Objects" — це альбом, який хоче здаватися небезпечним, але швидше виглядає як підліток у шкіряній куртці: багато позування, трохи щирості і періодичні проблиски справжнього характеру. Слухати можна, особливо якщо не чекати, що тебе поріжуть — максимум злегка подряпають.

Spiders = Rock 'n' Roll Band