Блоги

  • Tomorrow never knowsЗі щоденника батьків. 70-і роки. + 31'R

      Мої дитинство та  юність припали на 70-80 роки, цебто «розквіт епохи застою». Досі є люди навіть в Україні, які ледь не ідеалізують цей етап (за сусідню державу й  годі  говорити). І це навіть не пенсіонери. Бо приблизно з моменту появи супермаркетів я фактично не зустрічав літніх людей , які  хотіли б повернутися  «туди». Бо  бабулькам більше подобається зайти до магазину й  спокійно все купити, аніж годинами вистоювати черги за  промерзлою картоплею (і я  пам’ятаю все це, бо й сам  стояв вечорами опісля  другої зміни у  школі до магазину «Врожай»!). Хто на  ту  епоху молиться – неважко здогадатися.   А тепер – факти. Безумовні. В архівах матусі знайшов щоденник, які  мої батьки вели поміж собою. Бо мати працювала в  юридичній сфері за  звичай  ...