Прочитати про знищені шедеври архітектури і в 3D варіанті побачити відтворені моделі того, що мали і чим повинні пишатися. 5 із майже 200 сакральних пам’яток Лівобережної України, які у 1920-1930 роках дослідив і ретельно описав мистецтвознавець Стефан Таранушенко, віднині на сторінках книги з доповненою реальністю. Унікальність своєю традиційною школою і майстерністю вони представляють розквіт української народної архітектури.
Олександр Савчук, видавець: «Українські церкви будувалися з середини. І ось це відчуття людини, коли вона знаходиться в церкві, власне це те, що уявляв архітектор, коли будував ту чи іншу церкву. І вже екстер’єр виходив з інтер’єру цієї церкви. Ось ця гра світла, встановлені вікна в певних місцях, дахи, телескопічний ефект, коли ми бачимо церкву з середини вищою, ніж вона насправді є. І безпосередньо майстерність побудови, тому що церква має стояти кілька століть».
Яскравими прикладами власне українського будівництва є саме ці церкви Харківщини, Полтавщини і три з Березної, Пакуля та Нових Млинів на Чернігівщині, які буквально за кілька років після їх вивчення Таранушенком, були стерті з лиця землі більшовиками. Пам’ять про них залишилася на збережених фотографіях, в кресленнях і проекціях, що прив’язані до видання за QR-кодом, і демонструють екстер’єр будівель у різних ракурсах і різному освітленні.
Олександр Савчук, видавець: «Це український візуальний обрис, це естетика, це краса по-українські і втілення найкращих, найщиріших, найсвітліших почуттів людини, у зв’язку з цією вертикаллю неба і землі, людей і Бога. Відповідно, найпрекрасніше, що можна уявити в архітектурі, воно втілювалося саме в українській дерев’яній і в кам’яній сакральній архітектурі».
За словами видавця, на розробку моделей і підготовку самої книжки пішло майже півроку кропіткої праці. До того ж не лише редакторів і упорядників, а й відеоографів, архітекторів та 3D-дизайнерів. Із визначенням місця розташування споруд допоміг і чернігівський історик Олександр Бондар.
Проєкт вже продемонстрували загалу Змієві, Березні, а тепер і в Чернігові. Доповнила презентацію виставка вцілілих богослужебних книг і предметів Березинської, Вознесенської церкви з колекції історичного музею імені Василя Тарновського. Чергове свідчення того, якою культурно багатою в усі часи була наша держава.
Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського: «Був втрачений цілий пласт культури. А в даному випадку цілий пласт української архітектури, яка самобутня, яка неповторна. А в даному випадку мова йде про чернігівську архітектуру, яка мала свій стиль. Це означало, що мали і своїх майстрів, які тільки так і тільки вони вміли це робити. Практично відтворити це в більш пізніші часи це не вдавалося. Декілька прикладів цього будівництва дерев’яного зодчества залишилося на Чернігівщині, але ці втрачені церкви, вони вже втрачені назавжди».
Видана книжка за підтримки Українського культурного фонду накладом в тисячу примірників і вже розіслана в культурні та архітектурні виші, інші ВНЗ, музеї та бібліотеки.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.