Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » Що робити тим, кого дурять роботодавці?

Що робити тим, кого дурять роботодавці?

Тамара Шуляк
Неофіційне прийняття на роботу, невиплата заробітної плати, ураження працівників у праві на соціальний захист... Подібні форми трудових відносин на Чернігівщині зовсім не рідкісні. Як правило, особи, що постраждали від дій недобросовісного роботодавця, скаржитися нікуди не йдуть, побоюючись, що нічого не зможуть довести. Та і про якусь особливу боротьбу компетентних органів із недобросовісними роботодавцями щось не чутно. Але коли така поведінка роботодавця стає стандартом у місті, навіть найбільш мирні громадяни готові вийти на стежку війни.
Тамара Шуляк якраз із тих, кому так "пощастило". Зі своїм черговим робочим місцем молода жінка змушена була розпрощатися з тієї ж причини, що і з кількома попередніми - невиплатою заробленого. І на цей раз вона вирішила не мовчати. Тамара звернулася до нашої редакції, щоб розповісти про свою проблему.

Почалося все з того, що я більше трьох місяців тому знайшла роботу шліфувальницею дерева у фірмі "Еко Древ Маркет", що знаходиться по вул. І.Франка, 1а. Займається виготовленням дерев’яних дошок і т.д. Власник фірми, Зайцев Роман Олександрович, пообіцяв зарплату 1800 грн. Також моєю вимогою було офіційне працевлаштування, на що він сказав: "Попрацюй місяць, а там оформимо, якщо все нормально буде". Спочатку все було добре, в перший місяць я отримала 1600 грн. зарплати, в другий - 1800 грн.
Але хазяїн постійно вимагав працювати більше, ніж ми домовлялися, примушував виходити на роботу у вихідні. Виробництво у нас шкідливе. На роботу не оформлював, все казав щось на зразок "ось-ось зроблю". Останній раз я сказала, що у вихідні не вийду, бо не отримала зарплату ще за попередній місяць. А коли прийшла у понеділок, мене звільнили.
За останній час, що я працювала на "Еко Древ Маркеті" фірма заборгувала мені більше 1000 грн. І я не знаю, чи хазяїн збирається виплачувати мені ці гроші. Уже скоро буде два місяці, як я мало не кожен день приходжу на фірму, а мене годують "завтраками". Останнє, що він мені сказав, було: "Прийди після 15 січня". Схоже, це означає "ніхто тобі платити не збирається".
Я точно знаю, що гроші у нього є. Ми постійно працювали у вихідні, він витискав із нас всі сили. А тоді сказав: "Грошей немає, із Києва не заплатили". А сам поїхав до Франції кататися на лижах.
І я там не одна така. Ми працювали в дві зміни. І знаю, що дівчата з другої зміни звільнилися також через те, що не отримували зарплати. У хазяїна така політика: звільниться робітник - він йому не заплатить. Залишиться, буде тягнути, хай як хоче. 
Перед цією роботою я працювала в інших фірмах, і там точно так мене "кидали" на гроші. Я вирішила не мовчати. Новий рік, я зовсім без грошей, тим більше, у мене вже є плани їхати влаштовуватися на іншу роботу під Києвом, і перший час треба за щось жити.


Власник фірми, Роман Олександрович Зайцев, у відповідь на прохання журналістів прокоментувати ситуацію сказав, що ми помилилися, і про які невиплати зарплати йде мова, він не знає. Дійсно це так чи ні, перевірити для нас не є можливим. Але ж як чернігівцям боротися із тим явищем, коли людей не оформляють офіційно на роботу і всі відносини із роботодавцем будуються на довірі? І зловживати цією довірою останні мають велику спокусу.

 Журналісти звернулися до прокуратури м. Чернігова із проханням прокоментувати, як же вести себе громадянам, що працювали без оформлення трудових відносин і не отримали заробітної плати. Прокурор Євген Лазоренко з цього приводу висловився так:

‒ Довести факт трудових відносин, які мали місце в минулому, але не були оформлені документально ‒ дуже складне завдання. Його виконанню сприятиме наявність доказів. Найкраще, якщо характер роботи ошуканого працівника був таким, що залишались документальні сліди: заповнення ним якихось журналів, розписки про прийом товару, тощо.
Безумовно, на роль найманого працівника, обов’язки роботодавця перед яким документально не закріплені (хоча б договором підряду), краще не погоджуватися взагалі. Такий працівник не тільки ризикує бути ошуканим. Через несплату роботодавцем єдиного соціального внеску в нього, серед іншого, не накопичується стаж для майбутньої пенсії. Разом з тим, громадянин може й іншим шляхом допомогти боротьбі з цим негативним явищем. Неоформлення в передбаченому законом порядку трудових відносин з найманими працівниками є порушенням законодавства, за яке для роботодавця передбачена адміністративна і навіть кримінальна відповідальність. Про факти використання найманої праці без укладення відповідних угод можна повідомити контролюючі органи. Доцільно це зробити ще в той час, коли правопорушення триває.
Контролюючим органом, до компетенції якого належить виявлення і припинення таких порушень законодавства, є територіальна інспекція праці. Зі скаргою на використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин варто звернутись напряму до цієї інспекції. Саме її працівники уповноважені проводити відповідні перевірки і документувати виявлені порушення. Цей же контролюючий орган направляє протоколи щодо порушників до суду.
У разі не оформлення працівника роботодавець порушує ще й податкове законодавство, тому зі скаргою на такого роботодавця можна одночасно звернутися і в Управління міндоходів на місцях. З метою припинення правопорушення вони теж можуть провести фактичну перевірку з виходом на місце, а також притягнути порушника до відповідальності.  
Якщо спеціалістами цих органів при перевірках виявлені ознаки складу злочину, матеріали передаються до правоохоронних органів та прокуратури. Також прокурорські перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб проводяться в разі попереднього розгляду цих звернень контролюючими органами і неприйняття ними у встановлені строки законних рішень.
У Державній інспекції України з питань праці, до якої радить звертатися прокуратура, були небагатослівними. Спеціалісти інспекції повідомили, що її організація такими питаннями не займається! Адже якщо у потерпілої немає жодних документів про те, що вона перебувала у трудових відносинах із недобросовісним роботодавцем (табелів обліку робочого часу, розрахунків заробітної плати і т.д.), то і перевіряти Інспекції нічого. Єдине, що вона може порадити - це звернення до суду, який зобов’яже роботодавця виплатити кошти, якщо будуть надані переконливі докази та свідки того, що людина дійсно працювала на даній фірмі без офіційного оформлення.
Врешті-решт, виходить, для ошуканого найманого працівника ситуація зводиться до “допоможи собі сам”. Тобто, поки людина працює, вона навряд чи піде писати заяву на свого роботодавця. А якщо вона звільнилася, то інспекції з праці і перевіряти нічого. Цінність скарг до даної інспекції та податкової у такому випадку виглядає досить сумнівною з точки зору досягнення результату. Єдиним варіантом, який може подіяти, виглядає об'єднання із такими ж обдуреними колегами у якості свідків у судовому позові проти роботодавця.

Довідка:


Згідно ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці»), порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, ‹….›, а також інші порушення вимог законодавства про працю, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1 ст.172 Кримінального кодексу України, незаконне  звільнення  працівника  з  роботи  з  особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю -караються штрафом  до  п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні  посади  чи займатися   певною   діяльністю  на  строк  до  трьох  років,  або виправними роботами на строк до двох років.

Матеріали по темі:
Строители обвиняют черниговца в неуплате денег за работу, а также в удержании на объекте против их воли

Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Тамара Шуляк, зарплата, працевлаштування, "Еко Древ Маркет", Зайцев Роман, Роман Зайцев, прокуратура, інспекція України з питань праці, Богдан Гуляй

Додати в: