Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Спецпризначенець Вікторія з роти поліції «Чернігів» виховує доньку, куховарить, але в любий момент готова зі зброєю боронити Батьківщину



Спецпризначенець Вікторія з роти поліції «Чернігів» виховує доньку, куховарить, але в любий момент готова зі зброєю боронити Батьківщину

У Міжнародний Жіночий День поліція Чернігівщини пропонує познайомитися із звичайною українською жінкою з народу — офіцером поліції Вікторією Науменко, яка не зламалася після загибелі на Донбасі чоловіка й присвятила себе службі в роті патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів».



Колись вона мріяла служити у війську, але батьки відмовили. Це не завадило їй здобути освіту вчителя фізвиховання в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка, а потім ще закінчити Харківський національний університет внутрішніх справ за фахом юриста. Тож Вікторія випробувань не боїться, але про свою роль на війні розповідає стримано. І це попри те, що вона мати, яка захищає майбутнє своєї маленької дитини від ворога, що прийшов на нашу святу землю.

— До батальйону «Чернігів» я працювала в дитячому садочку на Корюківщині. Однак так склалася доля, що довелося покинути роботу та зайнятися навчанням і дитиною. Коли зрозуміла, що в чужому Чернігові я одна й допомоги ні від кого чекати не слід, то почала шукати роботу. Мені запропонували йти в батальйон і, повірте, я зовсім не вагалася, говорить Вікторія.


Як розповідає лейтенант поліції Вікторія Науменко, у січні-лютому 2016 року вона поїхала на ротацію в Курахове Мар'їнського району Донецької області. Наші бійці охороняли там стратегічний об’єкт – електростанцію та величезне водосховище. Майже щодня там йшли дощі, туман і мряка супроводжували спецпризначенців цілодобово, а от сніг був лише кілька днів. Жити, на щастя, було де. Затишне тепле приміщення міського будинку культури стало для бійців домівкою. Додавало наснаги й те, що в роті вдалося зібрати дружній колектив. Звісно, що займатися лише папірцями не доводилося: були наряди, автопатрулі, зачистки.



— Ми жили у великій кімнаті, як одна родина. Без труднощів не обійшлося. Думаю, що не кожна людина готова до таких випробувань. І це не залежить від того чоловік ти чи жінка. Тим не менше, поки що я не можу уявити себе в якомусь іншому колективі, крім роти «Чернігів». За потреби я готова їхати на чергову ротацію, хоча в мене мала дитина, яку вже час готувати до школи. Спочатку було важко пояснити доньці, чому мама так довго затримується на роботі, але я їй кажу: «Без роботи, Соня, не буде смаколиків!», жартуючи каже Вікторія.

Після ротації життя офіцера поліції кардинально не змінилося. Хоча не секрет, що якісь її погляди на життя вже ніколи не будуть такими, як колись. Тепер Вікторія, як і інші спецпризначенці, дуже сильно цінує життя та час, проведений з ріднею.

Наприклад, одразу після інтерв’ю Вікторія сіла в автобус та поїхала додому на Корюківщину, де на її чекає родина. 8 березня вони зберуться за одним столом, а Вікторія, як добрий чарівник, роздаватиме подарунки зі свого камуфльованого наплічника.



За статистикою, Україна має жіноче обличчя, тому жінки в силових структурах вже давно нікого не дивують. А з початком російсько-української війни на Донбасі, ми перестали дивуватися й тому, що жінки підставили плече побратимам-чоловікам. Наші мужні жінки-берегині сотнями залишають роботу в тилу, аби захищати мирне майбутнє України. Прийміть наш доземний уклін та шану за щоденний подвиг!

Сектор комунікаціїполіції Чернігівської області

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Вікторія Науменко, Донбас, війна, офіцер поліції, людські долі

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект