Гуси для інкубатора

У 57-річного Григорія Татаренка незвичайний бізнес – гуси. Причому не прості, а племінні, породи «велика сіра українська». У Малому Усті, що на Сосниччині, чоловік утримує власну птахоферму. Щоправда, галасливих птахів тут вирощують не на м'ясо, а задля яєць.



Пташиному бізнесу Григорія Татаренка вже понад півтора десятиліття. У 2010 році інвестор із Бахмача викупив на Придесенні розпайовану закинуту ферму і на місці пустиря заклав власну справу.

«У цей бізнес мене привела випадковість, – пригадує Григорій Іванович. – Я раніше активно займався столярною справою і на спір з товаришем, жартома, змайстрував інкубатор на сім з половиною тисяч яєць».

Діватися було нікуди, тож довелося шукати інкубатору застосування. У рідному Бахмачі чоловік почав з розведення курей, потім вирішив спробувати розводити гусей. По маточне поголів’я їздив аж у Миргород. Там Григорій Іванович купив гусей породи «велика сіра українська».

«Гуси цієї породи хороші тим, що невибагливі до води, скоростиглі та виростають великими, – хвалиться фермер. – В середньому гуска виростає до 5 кілограмів, гусак – до 7-8 кіло. Єдиним недоліком для інкубації є те, що гуски рано сідають».

У Мале Устя бахмаччанина також привела випадковість, хоча «радше краса тутешніх місць», – зізнається він.

Птахів у господарстві ж Григорія Татаренка вирощують не задля м’яса.

«У нас немає достатньої кількості землі і відсутня належна кормова база, тому вигідніше не тримати гусей на м'ясо, а продавати молодняк, – пояснює господар. – Повірте, утримання такої кількості птахів доволі витратне. Щодня у нас іде 180 кілограмів кормів».

Для випасу птахів бахмаччанин орендував 26 гектарів невитребуваних паїв. Щоранку з ранньої весни до пізньої осені тутешні пастухи виганяють гусей на придеснянські луки. Всі робітники господарства місцеві, офіційно оформлені. Та й робота неважка – вигнати на випас, забрати з нього птахів і розкидати корм у годівниці.

Раціон у «сірих» пернатих особливий, його складають спеціалісти нідерландської компанії, з якими Григорій Татаренко всі ці роки тісно співпрацює.

«Закуплене зерно віддаю на аналізи, – каже власник гусячої ферми. – Спеціалісти компанії розраховують раціон для наших утриманців та додають до зерна спеціальні добавки».

Григорій Татаренко – людина з багатьма професіями. За освітою – сценарист, за покликом серця – столяр, а бізнес веде у сільському господарстві.



Одних птахів Григорію Івановичу виявилося замало. Хоче ще і свиней завести. Для цього переобладнав та утеплив старого хліва, як кажуть, за євро-стандартами. Окремо передбачив місця для кнурів, поросних свиноматок і для породіль. Але свинарство – це далека перспектива, адже більшість оборотних коштів пішло на будівництво приміщення під інкубатор. Обладнаний він за останнім словом техніки: незалежне автоматичне опалення, гаряча вода і душ для працівників, окремі цехи – інкубаційний та «лупочний».

Тож, можливо, з настанням нового сезону на Сосниччині запрацює один із найпотужніших інкубаторів в області. Звісно, якщо вкотре до чужого бізнесу свого носа не всунуть всюдисущі чиновники та контролери.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №40 (649) від 5 жовтня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: