Наймолодший голубівник
36-річний Андрій Сукницький з Чернігова вже п′ять років розводить птахів миру - голубів. У садку рідної тітки Лідії Дмитрівни Лизогуб він власноруч збудував для пернатих три голубники. Мешкас Андрій зі своєю родиною, дружиною Анною та дворічною донечкою Евеліною, у квартирі. Отож до свого пташиного царства голубівник приїздить щодня о шостій ранку, перед роботою. Годує улюбленців, випускає на прогулянку. Вдома на татка чекає маленька донечка. Вона вже звикла, що ввечері батько бере її з собою. Дівчинка голубів не боїться, її рученята обережно тримають пташенят, поки батько прибирає у гніздах, а також дитина залюбки сипле зернятка у годівниці. Ці хвилини для доні й тата найщасливіші!

П’ять років тому Андрію Сукницькому подарував три пари голубів завзятий голубівник із Борзни Сергій Дорошенко. Наразі у чернігівця понад сто особин. Усі вони доглянуті, здорові й дуже гарні. У трьох дерев'яних голубниках зібрані кілька порід цих граціозних птахів. Тут - турецька такла та статні голуби.
- Ось волзькі стрічкові статні турмани, а це - ростовські білогруді, тут новочеркаські червонохвості, далі - уральські голуби, турецькі такли... - показує своє господарство Андрій. - Усі ці породи популярні чи не в усьому світі.

Розведення голубів для Андрія не просто захоплення.
- Любов до птахів ще з дитинства мені прищеплював дідусь Дмитро Уварович Сукницький з Петрівки Щорського району, куди батьки відправляли на літні канікули, - продовжує голубівник. - У селі я доглядав за домашньою птицею - курми, гусьми... Диких голубів дід інколи приносив додому, і я з неабиякою цікавість їх доглядав, годував та майстрував для них маленькі будиночки. Малим мріяв: коли виросту, обов’язково заведу й собі таких пташок...

Кажуть, що завзяті голубівники віддають останнє задля своїх улюбленців.
- Будівництво та облаштування помешкання для голубів, купівля кормів, вітамінів і всього іншого потребує чималих коштів, - зазначає Андрій. - Але, коли поряд добрі люди, котрі, приміром, безкоштовно віддають непотрібні будівельні матеріали, можна обійтися без чималих витрат. Зі мною саме так і сталося - сусіди подарували дерев’яну вагонку, якою оббив фасад голубників. Хтось із друзів ще чимось допоміг. Так потроху-потроху все вдалося!

За словами голубівника, аби успішно розводити цих граціозних птахів, важливі не лише любов, бажання й завзяття. Потрібно подбати про зручне приміщення, правильну годівлю і якісний догляд. Саме тоді голуби радуватимуть свого господаря не лише зовнішнім виглядом, а й продуктивністю, здоровим потомством і гарним екстер’єром.
- Для кожного голуба треба облаштувати «міні-квартиру» - окреме місце, де розташовуватиметься гніздо. Також мають бути у голубнику сидушки-трикутники. Я зробив ще й спеціальний вольєр для прогулянок, де обладнав місце для купання. Розмістив тут і жердини.
Голуби полюбляють на них воркувати й залицятися. А долі насипав мінеральні добавки, що дуже потрібні для розмноження. Привіз червону й жовту глину, ракушняк, дрібні камінці червоної цегли. Все це час від часу клюють мої голуби й запасаються потрібними мікроелементами, - із захопленням розповідає Андрій. - Раз на тиждень прибираю у голубниках, а двічі на рік роблю дезінфекцію, обов’язково перед плідним сезоном, і пізньої осені. А якщо утеплити стіни, тоді птахи взимку менше хворітимуть і ліпше її переноситимуть. Я для утеплення використав мінеральну вату, у ній не заводяться гризуни, розплідники багатьох небезпечних хвороб.
Як зазначив співрозмовник, птахам комфортно у затишку й напівтемряві. Вікно голубника під час спеки він затуляє саморобною ролетою. До речі, всі гіпсові гнізда виготовив власноруч за допомогою спеціальної форми.
- Годую своїх улюбленців соняшниковим насінням, ячменем, просом, - продовжує пристрасний голубівник. - Обов’язково даю товчену шкаралупу курячих яєць, що містить багато кальцію. У воду крапаю вітаміни. Згодом, у період линяння, урізноманітню раціон - птахи ласуватимуть насінням льону та гороху.
Андрій каже, що зазвичай період розмноження у голубів припадає на весну. До нього він готується заздалегідь - підбирає партнерів. Це праця не одного року.
- Якщо голубівник прагне, щоб розведення було чистопородне, то він вибраковує неідеальні особини і схрещує тільки кращих представників породи, - запевняє мій співрозмовник. - Наразі у світі налічується не одна тисяча різноманітних порід голубів, багато яких лише частково нагадують свого предка.
За словами Андрія Сукницького, лише у Чернігові розводять голубів два десятка людей. Серед них: Валерій Бреус, Володимир Білорус, Юрій Войтенко... Вони набагато старші за Андрія, залюбки діляться своїм багаторічним досвідом розведення цих птахів.
- Час летить, і всім нам тільки додається років, -каже чоловік. - Та все ж нині я наймолодший голубівник у Чернігові. Переважно вирощують птахів миру літні люди. А хотілося б, аби голубівництво стало більш цікавим для підростаючого покоління.
Найкрасивіших представників порід Андрій Сукницький часто вивозить на виставки, де голубів оцінюють за встановленими параметрами. Інколи продає пари, натомість купує нові.
- Великих грошей за продаж голубів не заробиш, - упевнений Андрій, - адже треба постійно дбати про корм, вітаміни, мінеральні добавки та інше. Інколи можу птахів і безкоштовно віддати. Наприклад, під час однієї виставки я подарував пару одному дідусеві, який півдня тупцював біля моїх красенів.
Грошей із літньої людини не взяв - совість не дозволила.
Розповів аматор і про народження та догляд пташенят.
- Малята з’являються на світ незрячими й без пір’я. Перші п’ять днів життя їх годують батьки попередньо обробленою їжею зі свого дзьоба. До речі, висиджують яйця і самка, й самець. Така собі рівність, - усміхається голубівник.

Кожній пташці Андрій чіпляє на ніжку кільце, де викарбувані його прізвище, телефон та присвоєний номер особини. Дані про своїх улюбленців він зберігає у спеціальному журналі. Крім металевих кілець, використовує яскраві кільця-маркери, що допомагають розпізнати голубів під час парування та польотів.
- Бувають випадки, коли голуби губляться, - зітхає чоловік, - люди, котрі їх знаходять, завдяки даним на кільцях зв’язуються зі мною й повертають птахів додому. Стаються й неприємності. Нещодавно якась хижа тварина залізла до голубника й зазіхнула аж на чотирьох дорослих пташок...
Голуби, яких розводить Андрій, дуже гарні й розкішні. Не можна намилуватися! Наприклад, турецька такла під час польоту граціозно грала крилами, піднімалася до неба й робила сальто. Це досягнення дуже цінують досвідчені голубівники. Та, що там казати - я від захоплення, як кажуть, мову втратила.
Лариса Галета, "Деснянка" №21 (654) від 25 травня 2017
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Андрій Сукницький, голубі, Лариса Галета, "Деснянка"




