Найкращий у селі бджоляр – Курченко Іван!

Середа, 17 серпня 2016 16:44 | Переглядів: 4233

Чи доводилося вам спати на вуликах? Ні? Тоді обов’язково зробіть це. Не пожалкуєте! Апітерапія, за словами пасічників, - медицина майбутнього. Останнім часом вона набула неабиякої популярності. Люди оздоровлюються, відпочиваючи на вуликах із бджолосім’ями та вживаючи продукти бджільництва: мед, пергу, пилок, маточне молочко, настої прополісу та воскової молі.

У серпні, коли ми відзначаємо три свята: Медовий Спас, Яблучний і Горіховий, гріх було не завітати до шанованого пасічника Івана Курченка, який живе у селі Калиновиця Варвинського району. Гарної сонячної днини він зі своєю сім’єю саме порався біля вуликів.

Без помічників – ніяк

Пасіка у Івана Курченка чимала. Майже сорок вуликів. Пронумеровані, більшість пофарбовані у національні кольори. Дружина Світлана, яка вже вісім років працює соціальним працівником, бджілок не боїться, вдягає спеціального капелюха. Вона на пасіці найперша помічниця. Так справно щіточкою працює! Комахи не сердяться, що їх проганяють від медових стільників. Майстерність рук й багаторічний досвід багато важать.

Пасічник Іван Миколайович носить ящики з рамками до приміщення, де на нього вже чекає молодший син Іванко, четвертокурсник, майбутній менеджер. Разом із батьком вони обрізають стінки стільників, а потім триває процес викачки меду. Медогонку крутить то син, то його мама. Робота не з легких. В обідню пору ні вікон, ні дверей не можна відчиняти, бо від бджілок тоді спокою не буде. Отож доводиться працювати Курченкам у закритому приміщенні, де так спекотно, що на носах краплини поту з’являються.

Сьогоднішній день для пасічника вдалий. Соняшникового меду зібрали доволі. Нинішнього літа двічі бджілок тривожили: в кінці червня і в липні. Квіткового і з акації медку цьогоріч майже не було. Поганий урожай і на липовий.

- Торік більше меду назбирали, - розповідає Іван Курченко. - А найбільш врожайний рік на цінний продукт бджільництва, мабуть, був 2013-й.

Мед Курченки продають знайомим, сусідам, усім, кому потрібно - і у Калиновиці, і в сусідній Григорівщині, і у Барві. Шкури з людей не деруть, віддають набагато дешевше за ринкову ціну. Якщо врожай перевищує півтонни, тоді здають оптом. У минулому році у них забирали мед по 35-36 гривень за кілограм, нині вартість нижча, всього 26 гривень 50 копійок.

Біля власного апітерапевтичного будиночка

Від батька до сина

Водій з багаторічним стажем Іван Курченко родом із села Брагинці, що на Варвинщині. Його батько Микола Сидорович прожив 83 роки і більшу частину свого життя, 50 літ, тримав бджіл.

- У дитинстві я допомагав тату поратися біля пасіки, - розповідає чоловік. - Але особливого бажання у мене тоді не було. Як і мої сини, качав мед, піклувався про вулики, будував омшаник... І лише, коли мені наближався четвертин десяток, я таки поставив у кінці власного городу три батькових вулики. Відтоді минуло вже десять років, а я й досі не збагну, як я раніше жив без пасіки?!

Пасічник Іван Курченко не один рік веде селекційну роботу. Постійно замовляє маток у племінному бджолорозпліднику на Сумщині. Ті бджоли відрізняються вищою продуктивністю, малорійливістю, дуже добре навесні набирають силу, тягнуть вощину і збирають нектар.

- Як у будь-якої істоти на землі, у бджілок також вистачає хвороб, - продовжує пасічник. - Серйозної шкоди бджільництву у всьому світі завдає кліщ варроа. Отож після кожної викачки меду для лікування та профілактики обов’язково кладу у вулики дві-три смужки зі спеціальним препаратом від кліща. Також використовую ампули, рідину розвожу з водою і потім зі шприца обприскую вулик всередині.

Шкідник-рятувальник

- Знаєте, у природі немає нічого зайвого. І навіть шкідники приносять не лише неприємності. Зокрема, воскова міль, яка оселяється у вуликах і поїдає бджолині стільники, для людини - корисна, адже це унікальні й ефективні ліки від багатьох недуг, - продовжує Іван Миколайович. - Воскова міль - єдина комаха, яка харчується тільки продуктами бджільництва. На початку свого життя їсть мед і пергу, а коли підростає - стільники, в яких лишається хітиновий покрив, з якого вилупилися маленькі бджілки, утворюється прополіс, віск. Харчуючись такою корисною їжею, вона і сама стає корисною.

За словами Івана Курченка, у настоянці з воскової молі міститься фермент цераза, який розчинює воскоподібну оболонку мікобактерій туберкульозу. Під час дослідження професор Мечников отримав позитивні результати у лікуванні хворих на туберкульоз. Його напрацювання схвально сприйняли в Академії медичних наук. Зважаючи на те, що нині в Україні вирує епідемія туберкульозу і в багатьох випадках мікобактерії не реагують на лікування антибіотиками, настоянка воскової молі спроможна пришвидшити процес одужання, якщо її застосовувати в комплексному лікуванні.

Бджолиний рій ловить кум

- Зазвичай у кінці травня бджоли рояться, - розповідає Іван Миколайович. - Як казав мій батько, у комах, як у людей: сім’я велика утворилася - три сини одружилися і діти у них з’явилися, отож їм з дому йти треба, в іншу оселю перебиратися. Так і в бджіл. Найчастіше, коли вилуплюється молода матка, вона залишається у вулику, а стара забирає з собою робочих бджіл, а ті - мед.

Якщо рій на самому вершечку дерева примостився, Іван Курченко своєму куму Віктору телефонує. Той висоти не боїться, зніме бджіл навіть з небес. Протягом двох годин бджоли нікуди не втечуть і важливо не згаяти часу.

- Спочатку комах потрібно обприскати водою, вони подумають, що то дощ, і притиснуться одне до одного, утворюючи «бороду», - не замовкає пасічник. - Потім варто взяти спеціальний ящик і струсити бджіл із гілки. Скажу, що де б рій не був, кума він не обдурить. Завдяки мотузці і пилці Вітя діставав бджіл із найвищої верби! Також допомагають перехитрити комах спеціальні пастки. Вони схожі на вулики, але мініатюрні. їх розміщую на деревах та на дахах господарських будівель.

Якщо рій все ж залишив вулик, то влаштовується у дуплах дерев, стінах покинутих будинків, на горищах, навіть у залізних трубах. Чи виживуть вони без людей? Іван Курченко каже, що навряд. Кліщ та нестача їжі - найлютіші вороги бджіл.

Печатка - знак якості

Багато розповідав мій співбесідник про користь продуктів бджільництва. Наприклад, забрус рекомендовано вживати людям, схильним до частих простудних захворювань, кишкових та шлункових болів, захворювань верхніх дихальних шляхів. Він підвищує опірність організму до інфекцій, а також зміцнює імунну систему.

- Забрус - це суміш із воску, пилку, прополісу, маточного молочка, перги і бджолиних ферментів, якими бджоли запечатують медові стільники, - пояснює пасічник. - У такий спосіб комахи ставлять свою печатку і відповідають за якість продукту. Жувати забрус рекомендовано 5-15 хвилин, а потім його потрібно виплюнути.

Бджоли кусають, а їй не боляче

До апітоксинотерапії або бджоловжалювання вдавалися ще у Давньому Єгипті, Греції, Китаї, Індії. Українці все частіше стали шукати альтернативу дорогому медикаментозному лікуванню, бо воно не дає бажаного результату.

У Калиновицю до своєї старенької матері, колишньої вчительки, приїхала донька з Києва. Ірину Ляпіну торік укусив кліщ і заніс страшну нейроінфекцію, що руйнує нервову систему та негативно впливає на суглоби. Жінка до лікарів звернулася запізно, отож тепер у неї хронічна форма захворювання. Тривалий час лікувалася. Останні десять місяців вживала настоянку прополісу, почувається набагато ліпше.

Ірину Ляпіну лікують бджоли

- Ходжу до Івана лікуватися... бджолами. - усміхається пані Ірина. - Читала, що всі продукти бджільництва, а також апітоксинотерапія підвищують імунітет й мобілізують сили організму у боротьбі з багатьма хворобами.

- А у які місця бджілки жалять? - цікавлюся у жінки.

- Куди Іван посадить, туди й кусають. На шию, плечі, коліна... Починала з двох бджілок, сьогодні вже вісім свої жала випустять. Скільки гостюватиму у Калиновиці, стільки й ходитиму до своїх маленьких лікарів. До речі, бджоли влітку найефективніші, бо вони літають, збирають пилок і їхня отрута найменш токсична. Тому лікуватися бджоловжалюванням найкраще з квітня до жовтня, хоча і взимку вони дають хороший результат.

Сон на вуликах

Три роки тому Іван Курченко змайстрував дерев’яний будиночок, схожий на вулик, але у кілька разів більший. Пасічники називають таке спорудження апітерапевтичним будинком. Тут задля оздоровлення відпочивають члени його родини, друзі, знайомі, сусіди, односельці. Серед сприятливих чинників сну на вуликах природна аромотерапія з насиченими запахами нектару різноманітних трав, прополісу, ефірних масел. Температура повітря у вулику і тіла людини однакові. Тому під час такого відпочинку швидко можна відчути тепло, що сприяє інтенсивному нагріванню тіла людини, розслабленню м’язів, зняттю спазмів і болів. Мікровібромасаж від механічних коливань, що створюють бджоли, сприяє поліпшенню кровообігу. Звуковий ефект від шуму смугастих комах допомагає швидко заснути і заспокоїтися. Весь цей час людина перебуває у біоенергетичному полі бджіл, що впливає на відновлення енергетичного поля клітин організму людини.

Імена пацієнтів, які позбулися хвороб завдяки сну у вуликах, Іван Миколайович не називає. Лише зізнався, що одна жінка більше не скаржиться на болі в спині, хлопчик не страждає від постійного кашлю, у дідуся руки перестали труситися...

Я також відпочивала у будиночку Івана Миколайовича. Розморило мене, ні рук, ні ніг не відчувала. Якби не постукав у двері господар, мо’ до вечора б спала!

Слід сказати, що пасічник, у якого була в гостях, усім серцем вірить в Бога. Вранці і ввечері молитви читає. До церкви пішов дев’ять років тому, коли захворів на туберкульоз легень. Завдяки Господу і корисним продуктам бджільництва одужав за чотири місяці.

Лариса Галета, тижневик «Деснянка» №34 (614), від 18 серпня 2016 року