Дивосвіт Людмили Шульги

П'ятниця, 5 серпня 2016 12:17 | Переглядів: 3318 | Обновлено 15 серпня 2016 11:07

Невеличке село Узруй на півночі Новгород-Сіверщини, що сусідить з малою Батьківщиною екс-Президента України Леоніда Кучми селом Чайкине, зустрічає подорожніх казковими персонажами. Обабіч дороги – весільна бричка з молодою за поводом, з іншого боку – два веселих «березових» чоловічки запрошують зупинитися на перепочинок. Подорожній одразу ж поринає у світ казкових персонажів, що нагадують йому про безтурботне дитинство, дідову пасіку та неймовірної краси українську природу. Проїхати повз неможливо! А все – завдяки працьовитим рукам неймовірної жінки Людмили Шульги. Казкові фігури – не єдине її захоплення. Про таких, як вона, кажуть: «і в палаючу хату ввійде, і коня на ходу зупинить».

Персонажі дихають життям

Родину лісничого Узруївського лісництва Сергія Шульги односельці називають працьовитою та творчою. Їхнє життя тісно пов’язане з лісом. Цю родину сміливо можна назвати лісівничою ще й тому, що, окрім голови родини Сергія Михайловича, у лісництві працюють його дружина Людмила Василівна та син Владислав. Своє родинне гніздо Шульги звили на березі мальовничого Узруївського озера. Тут – надзвичайної краси місця — може, через це люди, які живуть в лоні природи, такі щедрі, працьовиті та творчі.

Хто б міг подумати, що звичайна городянка, «дитя асфальту», вийшовши заміж та переїхавши в село, дасть фору місцевим господиням? До свого заміжжя Людмила Шульга жила в Шостці на Сумщині, а створивши родину, переїхала за чоловіком в Узруй. І вже понад два десятиліття працює лісокультурником у місцевому лісництві. Вона забезпечує ліс посадковим матеріалом, добирає насіння, доглядає саджанці, а ще експериментує – досліджує, як місцевий клімат впливає на нові види рослин. Робота у Людмили Василівни творча. Та свою відраду жінка знаходить у мистецтві – її казкові фігури стали окрасою Узруївського лісництва. Навіть у засохле дерево майстриня вдихає життя і воно перетворюється на лелече обійстя.

«Почала робити дерев’яні скульптури, аби принести хоча б дещицю прекрасного в життя людей, – розповідає про свою мотивацію Людмила Шульга. – Знаєте, мені це вдалося! Приємно спостерігати, як зупиняються подорожні і фотографуються біля моїх фігур. А деякі вироби стали настільки популярними, що «переїхали жити» в іншу місцевість. Я бачила віз із дерев’яними чоловіками у Шостці біля одного з місцевих кафе, – продовжує жінка. – Оця молода на коні минулого року була вдягнена в білоруський національний костюм. Її вдягнула не я, а хтось із людей, які проїжджали повз».

На всі руки майстер

Скільки чудових виробів – казкових героїв, коней, козаків, вуликів – змайстрували умілі руки Людмили Василівни. Вона всюди встигає – і на роботі, і вдома, і час для хобі залишається. Мистецтво працювати з деревом – не єдиний талант умілої узруївської господині. Вхід до вітальні будинку Людмили Шульги охороняють опудала диких тварин – видри, куниці, кабана, яструба, єнота. Все це зроблено руками Людмили Василівни.

«Я сама мисливець, але тварини впольовані не мною, – пояснює майстриня. – Мені їх позносили люди. Робити опудала навчилася сама. Нічого в тому складного немає – білую, наповнюю тирсою і надаю потрібну форму».

Який мисливець без собаки? У господарстві Шульги – дві породисті лайки, незамінні помічники на полюванні. Роботи вуханям вдосталь, адже у тутешніх лісах повно звірини: є коза, кабан, лось, вовк і навіть рись. Остання – дуже небезпечна тварина, бо ж шкодить популяції багатьох травоїдних. В її раціоні завжди свіже м'ясо, тож, на відміну від вовка, рись вбиває здебільшого здорових тварин. І хоча Людмила Шульга затятий мисливець, браконьєрів терпіти не може. Полювання для неї – це не добута тварина, а спілкування з природою. А ще Людмила Василівна – затятий рибалка та пасічниця.

«Я дуже люблю бджіл, – каже жінка. – Колись починала з однієї бджолиної сім’ї, тепер їх у мене аж десять. Я сама зі своїми бджолами клопочуся, а чоловік із сином мед качати допомагають».

Син Людмили Василівни та Сергія Михайловича Владислав також пішов шляхом батьків. Після закінчення 9-ти класів юнак вступив до Чугуєво-Бабчанського лісового технікуму і нині працює в Узруївському лісництві майстром лісу.

Зберегти і примножити!

На затишному подвір’ї Сергія Шульги навіть колишній президент України Леонід Кучма бував, коли приїздив перепочити в рекреаційний пункт. До речі, рекреаційний пункт біля Узруївських джерел – одне з найулюбленіших місць відпочинку Леоніда Даниловича. Ці заповідні місця ще не встигли облюбувати сучасні скоробагатьки, мабуть тому тутешня природа зберігає свою первозданність. Втім, найближчі кілька років ситуація може кардинально змінитися. Кажуть, ділянку на березі мальовничого озера придбав племінник Леоніда Кучми, син його рідного брата Олександра – Володимир Кучма. Донедавна він був власником м'ясо-молочного комбінату «Сіверський», який випускав продукцію під маркою «Чайкинські продукти».

Зрештою, мало хто відмовиться від можливості жити в лоні заповідної природи. Залишається лише сподіватися, що цю мальовничу природу не закатають в бетон і вона дійде до наших правнуків у тому ж первозданному вигляді, якою є нині.

Віталій Назаренко, фото Миколи Тищенка, "Чернігівщина" №31 (588) від 4 серпня 2016