Запорука успіху науковця - інтерес до всього нового та працелюбність

На продовження тематичного циклу публікацій «Жінка - доктор наук: галерея публіцистичних портретів» пропонуємо читачам знайомство із доктором біологічних наук, професором, завідуючою кафедри біологічних основ фізичного виховання, здоров’я і спорту Чернігівського національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка Аллою Олександрівною Жиденко.



- Пані Алло, розкажіть, де ви отримали вищу освіту? Про яку професію мріяли?

- Закінчила факультет біофізики Дніпропетровського державного університету. Захистила дипломну роботу на кафедрі біохімії і біофізики, перед цим проходила практику в Київському інституті фізіології ім. Богомольця в академіка Костюка. Вийшла заміж. Коли постав вибір, то між аспірантурою і заміжжям обрала друге, бо дуже хотіла створити сім’ю. Згодом діти підросли, переїхали з чоловіком до Чернігова. Тут працювала спочатку старшим лаборантом в інституті мікробіології. Разом із науковою мені була цікава і викладацька діяльність. Прийшла на роботу асистентом кафедри хімії хіміко-біологічного факультету до Чернігівського педагогічного університету. В мене була одна мета: займатися науковою роботою. Я завжди намагалася дізнатися відповіді на запитання «навіщо» і «чому»... Завжди знала, що стану викладачем. Ще з першого класу була лідером. Захистила кандидатську дисертацію в Інституті біохімії ім. Палладіна за темою «Особливості метаболізму енергетичних компонентів у зимуючого молодняку коропа і роль адаптивних організмів в її виживанні». Докторська дисертація дещо іншої тематики: «Морфофізіологічні адаптації різновікових груп СУРВІШЗ САЯРІО І_ за несприятливої дії екологічних факторів». Захист відбувся у Одесі. Після цього з часом отримала звання професора, і тоді ректор педуніверситету Микола Носко запросив мене очолити кафедру на факультеті фізичного виховання. Тут я викладаю такі дисципліни: «Фізіологія людини», «Психофізіологія», «Методологія збереження та зміцнення здоров’я», «Фізіологічні основи адаптації до м’язової діяльності», «Основи фізіології ВНД». В університеті працюю з 1983 року і щаслива з цього.

- Відомо, що наукова праця відображається не тільки у дисертаціях, але й у публікаціях. Які з них вважаєте знаковими для себе?

- Маю близько 200 наукових публікацій, є автором навчального посібника, рекомендованого Вченою радою ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка (з грифом МОН), 4 електронні та 7 друкованих навчально-методичних посібників.

- Як до Вас ставляться інші професори, зокрема чоловіки?

- Маємо дуже хороші відносини. Конкуренції як такої немає. Адже ми робимо спільну справу, вивчаємо природу, вплив негативних факторів на природу.

- Що для Вас головне в колективі? Які стосунки з колегами? Дружні чи суто професійні?

- Атмосфера в колективі хороша: є і суто ділові, і дружні стосунки. Головне, щоб колектив був згуртованим спільною метою - навчити студентів мислити. Це наше найважливіше завдання.

- Чи залишається за наукою вільний час? Чи є хобі?

- Без цього нікуди. Найбільше подобається фотографувати. Маємо родинну традицію щороку відпочивати біля моря. Люблю подорожувати, бувала у близькому зарубіжжі, фотографувала красиві куточки старої Москви, якось мене причарував Мінськ.

- Що для Вас означає термін «жіночність»? Як, на Вашу думку виглядає щаслива жінка?

- Вона завжди повинна посміхатися. Дзеркало душі - це очі. У щасливої жінки яскраві, сяючі очі. Завжди бачу, чи грає жінка роль щасливої, чи є такою насправді.

- Чи потребує жінка особливої уваги?

- Мабуть так: невеличких подарунків на 8 березня, квітів. Торік, оскільки моя наукова робота пов’язана з рибами, чоловіки хіміко-біологічного факультету подарували мені ексклюзивний подарунок - статуетку рибки ручної роботи. А вдома любимо влаштовувати цікаві сімейні свята з онуками, а якщо сприятлива погода, то відпочиваємо душею на дачі.

- Що є запорукою вашого успіху?

У мене дуже простий рецепт: інтерес до всього нового та працелюбність.

- Що побажаєте молодим фахівцям?

- Ніколи не стояти на місці, розвиватися. Потрібно рішуче рухатися вперед і впевнено досягати своєї мети.

Ірина Ковальова, тижневик «Чернігівщина» №18 (575)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: