Анатолій Заєць із Берестовця працює листоношею, як колись і його батько

Про цього чоловіка, який обрав для себе, на перший погляд, жіночу професію, дізналися, коли «Деснянка» була у відрядженні в Борзнянському районі. А спілкуючись із Анатолієм Зайцем, з’ясували, що його батько свого часу теж працював поштарем у рідному селі.



Кореспонденцію герой публікації розносить третій рік. До того понад 18 років трудився на тракторі, а ще 13 був бригадиром тракторної бригади. Цю роботу довелося покинути через хворобу дружини, яка потребувала постійного догляду. Коли коханій стало ліпше, чоловік вирішив знову працевлашту-ватися. цього разу - на пошту. За словами пана Анатолія, професія листоноші йому до душі.

- Якби не подобалося, »набуть, не робив би. Цікаво з людьми спілкуватися. Особливо самотні пенсіонери не відпускають, поки не розкажу всі сільські новини, - каже Анатолій Заєць.

До речі, пошта 8 Берестовці розміщується у великій будівлі колишнього гуртожитку. Коли був колгосп, туди селили студентів, які приїжджали збирати картоплю. Також у ць-ому приміщенні були відділення зв'язку та медпункт. Щоправда, останній уже давно переїхав у інше місце. Нині у величезному будинку залишилась лише пошта, яка займає не дуже велику кімнату, бо обігрівати усе приміщення складно і недоцільно.

У сільському відділенні зв'язку працює три листоноші. Вони обслуговують близько 50-ти дворів у Берестовці, а також возять кореспонденцію у сусідній хутір Іллінку.

- Для жінок робота листоноші важкувата, адже, окрім журналів і газет, носимо по домівках товар. Особливо складно взимку, коли дороги перемітає. Та все одно якось пристосовуємося, возимо сумки на санчатах, - зауважив Анатолій Заєць.

За словами співрозмовника, люди у селі люблять читати, перевагу надають порадам, як вести господарство, та рецептам. У кожному дворі передплачують якесь періодичне видання, зокрема і «Деснянку».

Ірина Осташко, "Деснянка" № 50 (578) від 10 грудня 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: