У бахмацьких поштовиків робота нелегка, але їм до душі

Середа, 9 вересня 2015 14:37 | Переглядів: 1863

http://sivertime.com.ua/

Давно знали, що в поштовій галузі Бахмаччини працюють щирі й привітні люди. Але познайомилися ближче тільки тепер, коли під час одного з відряджень «Деснянка» завітала до Цеху обслуговування споживачів №4. Було це, як кажуть, у розпал робочого дня, тож поспілкуватися вдалося з багатьма працівниками. Пропонуємо і вам, шановні читачі, більше дізнатися про людей, завдяки яким вчасно отримуємо кореспонденцію та інші потрібні послуги й товари.

Про те, що, перебуваючи в Бахмацькому районі, заїдемо й до Цеху обслуговування споживачів №4, телефоном попередили начальника Тетяну Бубно. Жінка зраділа і в домовлений час вийшла зустрічати гостей на вулицю. До керівника приєдналися й інші працівники, до речі, відкриті та доброзичливі люди. Приємно, що душею не загрубіли, хоча й працюють у галузі, де упродовж багатьох років накопичилося проблем, хоч греблю гати…

Першими знайомитися заходилися чоловіки – водії і листоноші-супроводжуючі. Адже за кілька хвилин їм уже потрібно було вирушати звичними маршрутами, аби якнайшвидше доставити до відділень Бахмацького і Борзнянського районів листи, газети й товари. А за тим, щоб кількість отриманої і відправленої кореспонденції співпадала, щодня стежить інженер з організації виробничих процесів поштового зв’язку Ірина Соколовська. Все трудове життя жінки, а це вже 10 років, пов’язане з поштою.

– Багато в чому результат нашої роботи залежить саме від цих працівників, бо своєчасність доставки кореспонденції в поштовій галузі – завжди на чільному місці, – каже Тетяна Бубно. – Кожен водій і супроводжуючий свою роботу любить і до обов’язків ставиться відповідально. Наприклад, у середу – вихідний, але, попри це, хлопці за потреби приходять і ремонтують автівки, щоб у четвер без запізнення вийти на тракт (по-поштовому – це маршрут. – Авт.) Працювати з нашими чоловіками легко, не треба постійно щось нагадувати або вмовляти. Одне слово – молодці!

Як ви вже зрозуміли, дорогі читачі, з Цеху обслуговування споживачів №4 кореспонденцію і потрібні товари доставляють до поштових відділень Бахмацького і Борзнянського районів.

– Щоденно п’ять наших автівок долають у середньому по 900 кілометрів. Ось такі тракти. А нам усе потрібне привозять із Ніжина, – зазначила співрозмовниця.

Також пані Тетяна розповіла, що у Цеху працює 154 людини – водії, супроводжуючі, начальники відділень зв’язку, листоноші, оператори й інші. Вибачте, що не називаємо всіх – не дозволяє газетна площа.

– Робота у нас нелегка, але до душі, – усміхнулася Тетяна Бубно. – Також приємно, що вище керівництво про нас не забуває. Як тільки очільником Чернігівської дирекції «Укрпошти» призначили Олега Обушного, він одразу почав цікавитися нашими проблемами, приїздив у Бахмач, з усіма познайомився. І тепер не забуває, час від часу телефонує, запитує, як працюється. Олег Олексійович – людяний керівник і доступний. Та найголовніше, як щось пообіцяє, неодмінно виконає.

Спілкуючись, не помітили, як увійшли до цехового приміщення. Тут за роботою застали експедитора Галину Драбиногу.

– Зранку видаю товар супроводжуючим. Сама завантажую і вивантажую його. А це пряники, консерви, чай, кава, халва, соуси, майонез тощо. Складніше на початку місяця, бо тоді коробок із Ніжина привозять більше. Правда, буває, коли хлопці не в рейсі, допомагають мені, – розповідає експедитор.

Та, що важко, жінка особливо не скаржилася, бо виросла в селі.

– Живу з чоловіком, сином і племінником у Бахмачі, тримаємо поросятко, обробляємо двадцять п’ять соток городу, біля хати – ще шість. І батькам допомагаємо, вони зазвичай близько сорока соток порають, – повідомила пані Галина.

Тетяна Бубно зауважила, що на пошті можна і послугами різними скористатися, і товар купити.

– Зокрема у нас можна рахунки мобільних телефонів поповнити, квитки на поїзд замовити, кур’єрську доставку, а тепер ще й субсидію оформити. Не можемо порозумітися з Пенсійним фондом. Його працівники роблять усе, щоб люди отримували пенсію не через пошту, а в банках. Однак за плановими показниками ми хоч і не в лідерах, але золотої серединки тримаємося, – розповідає жінка.

У Бахмачі також познайомилися з начальником відділення поштового зв’язку Городище, що в Бахмацькому районі, Наталією Булавіною. На пошті вона працює з 15-ти років. Спочатку допомагала сортувати газети, підміняла листонош, потім і сама кореспонденцію розносила, трудилася на інших посадах і поступово доросла до «начальницького крісла». Щоправда, то тільки посада красиво називається, бо щодня на роботу начальник їздить велосипедом – 15 кілометрів у один бік. І в сніг, і в дощ, і в спеку. Але свою роботу пані Наталія любить. За чуйне ставлення клієнти віддячують взаємністю, особливо літні люди.

– Цьогоріч один пенсіонер із Городища подарував нашій Наталочці на день народження букет троянд. Розповідав, що дуже її поважає, – сказала начальник Цеху обслуговування споживачів №4.

– У відділенні, крім мене, працюють ще три листоноші. Трудовий колектив у нас дружний, планові показники виконуємо, – розповідає про свої будні Наталія Булавіна. – У роботі особливо подобається спілкуватися з людьми, хоча вони теж різні бувають, часто озлоблені через тяжке життя. А інколи і посміятися разом із клієнтами можна.

А ще жінка зауважила, що сільські люди люблять читати газети і «Деснянку» теж. Обирають видання за цікаві публікації, смачні рецепти і зручну телевізійну програму.

Також поштарі просили згадати добрим словом колегу – старшого інструктора поштового зв’язку Любов Заковінько. Охарактеризували її як дуже сумлінну працівницю, що віддала поштовій справі понад тридцять років життя. На робочому місці жінку ми не застали. Як і щодня, вона була на ревізії.
Натомість вдалося поспілкуватися з начальниками і працівниками бахмацьких міських поштових відділень. Публікації про них читайте у наступних випусках газети.

Ірина Осташко, Фото Олесі Гордієнко, тижневик «Деснянка» №37 (565)