Як пара голубів живуть Зураб та Олена Адуашвілі у селі Рубанка на Бахмаччині

Він - невисокий, міцної статури, чорноволосий. А вона, як лебідочка, світло-русява, з блакитними очима, метка і в словах, і в діях.



Обоє й досі добре пам’ятають, як зустрілися вперше. Того погожого весняного дня Оленка йшла зі школи сільською вулицею. Дорогою нікого не зустріла - якраз обідня пора, всі поралися по господарству. Лише незнайомий смаглявий чоловік, відпочиваючи в холодку під тополею, замилувався її усміхненим безтурботним личком, білими пишними бантами в довгих косах, струнким дівочим станом.

Отак і запам’ятали одне одного, познайомилися ближче і незабаром створили сім’ю.

Непросто було родичам Олени звикати до немісцевого зятя. Та, дивлячись на закохану пару, згодом звикли. Як і всі у Рубанці.

Олена та Зураб не лінувалися, дружно взялися до праці: він - механізатор місцевого господарства, вона - касир Ощадбанку. Невдовзі звели свій дім, народили донечку Маринку та сина Павла. Тепер обробляють власною технікою майже чотири гектари землі, тримають корову, підростає бичок, є поросята, птиця.

Нинішнього року син закінчує десятий клас. Двадцятитрирічна Маринка здобула спеціальність вчителя географії, поки що незаміжня, влаштувалася мерчандайзером у київський супермаркет.

Ось так уже чверть століття живуть у парі грузин та українка. До сонячної Грузії раніше їздили частіше, нині - дуже рідко. Добре, що сучасні технології дають змогу спілкуватися з рідними по скайпу та телефону.

Вже п’ятнадцять років Олена Адуашвілі очолює Рубанське відділення поштового зв’язку. Колектив - вона та дві листоноші: зв’язківець із тридцятилітнім стажем Лідія Пальоха та Людмила Кірієнко, що трудиться з ними вісім років. Обслуговують понад 600 жителів села, дві сотні з яких - пенсіонери. Отож уміють усе: розповсюджують газети й журнали, проводять передплату періодичних видань, приймають плату за комунальні послуги, реалізують товари повсякденного попиту, а також надають фо-топослуги, поповнюють рахунки мобільних операторів. І все це щодня, крім вихідних, із десятої години ранку до шістнадцятої.

А ще пані Олена відвідує драмгурток місцевого Будинку культури, виступає з жіночим ансамблем, бере участь у тематичних вечорах, оглядах художньої самодіяльності, адже без її дзвінкого сопрано жодна пісня не звучить!

Не згледілась Олена, як і сорокаріччя наблизилося.



Напередодні Дня народження Олени Адуашвілі колеги, родичі, сусіди бажають їй здоров’я, любові, щасливого материнства, надійного чоловічого плеча, турботи від дітей та успіхів у роботі. Щоб її щира усмішка ще довго-довго радувала всіх, а чарівний голос слухали земляки та гості Рубанки, а Зурабові родичі пишалися, що він віднайшов свій сонячний промінчик у далекій, але такій теплій Україні!

Надія Забіяка, Фото Дарини Чумачок, "Деснянка" №20 (548) від 14 травня 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: