Віталій Назаренко давно не вживає солі. І м’яса не їсть

Прочитавши таке, хтось із жінок скаже: «Так це ж вигідний чоловік! А моєму тільки м'ясо й давай. Котлети, ковбасу. А ціни ж он які. Вигідний чоловік!» Та через мить обов'язково замислиться: «А чим же його годувать?» Нас теж зацікавила ця людина. Ну, про вегетаріанців ми, звісно, чули. Але щоб солі не їсти?


«Покажіть нам вправи з йоги», - попросили ми.
«Будь ласка!» - легко віджався від підлоги чоловік.

Прочитав ще в дитинстві Поля Брегга. Тоді все й почалося

Віталій Назаренко живе в Мені. Свого часу закінчив фельдшерсько-акушерський відділ Ніжинського медичного училища. Працював у сільських ФАПах, районній санепідстанції. На пенсію пішов за вислугою років. Тепер працює двірником у дитячому садку. У свої 57 літ Віталій Сергійович виглядає прекрасно. Стрункий, підтягнутий, швидкий у рухах, без зайвих зморщок на обличчі — такому чоловіку й сорока не даси. Пояснює це тим, що веде здоровий спосіб життя. — Родом я з Лустівки, — каже він. — Це в Ніжинському районі, Талалаївської сільради. У нашому роду усі довгожителі. Живуть по 80-90 років. Баба Олена померла в 96, дядько Юрій, підполковник, жив у Москві, — в 94. Батько чотири роки війни був у німецькому полоні, зазнав таких знущань, що без сліз не міг згадувати. Так от він не пив і не курив. Отакі ми, Назаренки.
Я в сім'ї третій. Після восьмирічки мати з тіткою вирішили, що треба мене вчити на фельдшера. Вивчився. Армію служив у Казахстані — на Байконурі, в інших місцях. Повернувшись додому, працював у Лосинівській лікарні.

У 1980 році женився мій друг Сашко Спичак. Брав дівчину з Мени Світлану Братішко. На його весіллі я познайомився з сестрою молодої Людою. Вона ще до дев'ятого класу ходила, зовсім дитя. Ми подружилися, а через чотири року Люда стала моєю дружиною. Тепер у нас двоє дорослих дітей, є вже й онуки.
Так от у прийми я прийшов, коли вже солі не їв. Тесті мої були людьми розумними. Може, й здивувалися чудацтвам зятя, але прийняли мене таким, як є.

А почалося все з того, що ще в дитинстві я прочитав книгу американського натуропата Поля Брегга «Диво голодування». Брегг вважав, що 60 відсотків харчування людини повинні складати свіжі сирі овочі і фрукти. Він категорично не радив використовувати в їжу ніякої солі, ні кухонної, ні кам'яної, ні морської. Брегг не був вегетаріанцем, але стверджував, що рідко вживає м'ясо, рибу чи яйця, оскільки в результаті свого режиму здорового харчування, періодичних постів і здорового способу життя його організм рідко виявляє бажання їх вживати. Він також радив зовсім виключити із харчування дорослої людини молоко і молочні продукти, бо молоко природою призначене для вигодовування малюків.
Тоді я поступово й відмовився від солі. І коли прийшов у сім'ю Братішків, тесті звикли, що зять усе їсть без солі. До речі, знаєте, скільки людині на добу потрібно солі? 3-5 грамів досить. А коли вживаєте більше, псуєте судини. Сало їв, а тоді настав час, коли організм сам відмовився від нього.

На роботу — велосипедом. 10 кілометрів туди, 10 — назад. Щодня

— У Мені роботи не було, і я працював у навколишніх селах. Десь три роки — підміняв декретницю, десь довше. У Максаки, приміром, їздив дев'ять літ підряд. Працював у Лісках, Чапаєвці, Данилівці. Щодня велосипедом туди й назад. Цілий рік, і влітку, і взимку. Хороша зарядка, яка тільки додавала здоров'я.
Що ж до м'яса, то я перестав його їсти, коли в країні розпочалася перебудова. Не тому, що не було м'ясних продуктів, — наша сім'я держала хазяйство, їсти було що. Діти мої, до речі, і тепер їдять м'ясо. Я — ні. Просто так співпало, що сталося це саме тоді, в часи перебудови. У ті роки стали доступні книги Поля Брегга, Святослава Реріха, інших розумних людей. Я захопився вченням Реріха і перестав їсти м'ясо. Молоко вживав у розумних межах. Корову ми держали довго, продали недавно. Про те, щоб здати її на забій, не було й мови. Дотримуюсь індійських правил ставлення до корови. Там її ніколи не ріжуть. Живе тварина до своєї природної смерті. От і ми тримали останню корову 13 років. Теличку від неї купили люди із Блистови. А коли через якийсь час зателефонували, що хотіли б забрати і корову, я зрадів. Може, й дешево віддали, але не на забій.
Рослинної їжі для людини досить, аби почуватися здоровою. М'яса я не хочу. Це моє особисте переконання, якого я не нав'язую нікому. Так вимагає природа. Я проти того, щоб забивали тварину, проти крові.
Що їм? Сиру моркву, буряк, капусту, картоплю в мундирах, гарбузи, яблука, 5-6 горіхів у день, мед.
Ось пораджу вам рецепт салату, який корисно з'їсти перед обідом. Морква, червоний буряк — порізали дрібненько чи натерли. Додайте чорного перцю, трішки часнику. Помастіть олією. Спробуйте. Смачно і корисно. Солити не треба. Киньте вживати сіль — не буде боліти серце.

Страждаємо ми не від голоду, а від переїдання. Я не люблю переїдати. Борщ, суп — не моя їжа. Голубці їм тільки пісні. Цукру не вживаю зовсім. Мед — ось прекрасний природний продукт. Хліб пече дружина. Він набагато смачніший від заводського. Вона ж готує мені соєві котлети. Дуже смачні. Люблю рисову кашу з цибулею. Можна і з сушеними фруктами.
Природа дає нам стільки продуктів, умій лишень приготувати. Рослинна їжа вводить людину в гармонію із світом. Дуже корисні й травні чаї. Якщо, приміром, страждаєте від хвороби шлунка, трави для лікування треба збирати на болоті.
Для поліпшення роботи мозку гуляйте в дубових гаях. Відразу після прогулянки відчуєте себе здоровим.
І не переїдайте! Це дуже важливо. Особисто я вже тривалий час за методом Іванова займаюсь сухим голодуванням. З 18.00 у п'ятницю до 12.00 у неділю не вживаю нічого, навіть води. Уже багато років моя вага незмінна — 70 кілограмів при зрості 1 метр 76 сантиметрів. Мені легко. Почуваю себе добре. Я — здорова людина.

Перед тим, як напитися води, скажіть їй: «Я люблю тебе»

— На любові тримається світ. Ось і ви перед тим, як напитися води, скажіть їй: «Я люблю тебе». Це дуже важливо.
Сам я п'ю воду дистильовану або острецьку, набрану з чистих джерел. Переконаний: вода, що приходить до нас із труб, уже не та, яку треба пити. Вдома у себе я викопав колодязь, з якого ми й беремо воду. Але найкраща вода — джерельна. Унікальна вода з джерела біля Дани-лівки. У Локнистому є таке джерело, де вода б'є з-під землі. У лісі в Корюківському районі я пив чудову воду з джерела. Між іншим, і річка наша Мена повниться водою із джерел. Шкода тільки, що вона забруднена. Зробити б бювети, з яких би люди брали чисту джерельну воду. Як добре було б!
Можу порадити вам хороший напій, який сприяє розумовій діяльності. До одного літра води додайте краплю м'ятного масла і столову ложку меду. Пийте щодня, замість води. М'ята знищує гнильні бактерії в організмі, очищає судини, зміцнює печінку. Заведіть правило пити воду з м'ятою і медом щодня і ви відчуєте, як це корисно. Ніколи не болітиме голова.

Жити без хвороб

Віталій Сергійович щодня робить 54 фізичні вправи за йогою. Двічі на день обливається холодною водою. Каже, що жити без хвороб допомагають йому саме фізичні вправи.
А ще він — пристрасний книголюб. У домі багато хороших книг. Не тільки з натуропатії, прибічником якої вважає себе Назаренко. Ще ця цікава людина кохається в поезії. Любить Лєрмонтова і Пушкіна, Єсеніна, Цветаеву, Ахматову, високу поезію великих майстрів слова.
— Поль Брегг, ідеями якого я захопився в дитинстві, тяжко хворів, — розповідає Віталій Сергійович. — Вилікував себе сам, бо знав, як треба жити. Читав, що помер він на 96-ому році життя не від старості, а від трагічного нещасного випадку. Він захоплювався серфінгом, і під час катання на дошці біля узбережжя Флориди його накрила гігантська хвиля.

Слухати Віталія Сергійовича надзвичайно цікаво. Він багато читає, багато знає. Та й живе не так, як звикли ми.
Коли поріг дому переступила дружина мого героя Людмила Іванівна, що працює листоношею, я поцікавилася в неї, як жити з таким чоловіком.
— Ми разом уже майже 30 років, — усміхнулася вона. — От він такий. Діти — інші. Це я щодо їжі. Кожен їсть те, що йому до смаку. Доводиться готувати різні страви. Але ж не це головне. Ми — сім'я, де кожен розуміє одне одного, любить і шанує.


Віталій Назаренко зі своїм улюбленцем

Лідія Кузьменко, тижневик «Вісник Ч» №52 (1442)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: