Дорога щирості й поваги

Здавалося б, робота секретаря селищної ради кабінетна й буденна - готуй статистичні звіти, видавай громадянам довідки, виконуй доручення голови. Але ж головне - люди, - переконана секретар Олишівської селищної ради Олександра Кот. Вони щодня приходять із різними питаннями, простими й складними. Кожного треба зрозуміти. Для Олександри Григорівни робота з людьми давно стала й школою життя, й скарбницею досвіду. Після закінчення Українськоїсільськогос-подарської академії вона повернулася в рідну Олишівку, почала працювати агрономом у місцевому колгоспі ім. Кірова.


- Агроном же постійно спілкується з людьми, -каже Олександра Григорівна. - Це керівна посада, треба організовувати, контролювати, а часом і вимагати. З позиції сьогоднішнього дня розумію, як багато важила для мене тоді, молодого спеціаліста, наука моїх батьків - любити людей. Саме вони навчили мене цьому. Завжди казали: чини так, як би ти хотіла, щоб до тебе ставилися. До старших людей стався так, як до своїх батьків, до молодших - як до своїх дітей. У кожної людини своя доля і якою б вона не була, людину треба розуміти й любити. Таке кредо в моєму житті й роботі, це надихає, отже, хочеться працювати. До речі, на моєму життєвому шляху ніколи не траплялося поганих людей. На різних ділянках довелося працювати. Чотири роки була секретарем партійної організації, певний час - головою профспілки. Була агітатором і організатором. Багато змінилося в нашому житті відтоді, але люди залишаються людьми. Приємно, що мені довіряють свої проблеми, завжди намагаюся підтримати людину хоч добрим словом, хоч порадою.

Олександра Григорівна - людина з солідним депутатським стажем. Уперше обрали земляки депутатом селищної ради у 1982 році, коли ще працювала агрономом. Завжди знаходила порозуміння з виборцями. Добросовісно виконувала свої обов'язки.

Тому обрали і вдруге, втретє... На посаді секретаря селищної ради - десятий рік.

- Нинішнім скликанням я задоволена, - говорить секретар. - Усі депутати доручення виконують сумлінно, адже, йдучи на вибори, усвідомлювали, що це робота громадська, без усяких привілеїв і оплат. Важко з них виділити когось (Олександра Григорівна називає, немов зачитує список, Наталію Монас-тирьову, Івана Славова, Ганну Чоп, Станіслава Сте-панця...). Робота з громадою проводиться всебічна

- увагою охоплені всі верстви населення, особливо ті люди, які в першу чергу потребують підтримки. Діяльність депутатського корпусу залежить від керівника. Олена Петрівна - досвідчений голова, ніяких питань не залишає нез'ясованими, кожне рішення роз'яснює, тому й немає в нас ніяких непорозумінь чи конфліктів. Наприклад, тривалий час наша рада була самодостатньою, але вилучення коштів із селищного бюджету в районний не всім зрозуміле, тому голова й роз'яснювала детально механізм господарювання. Свого часу ділилися ми, а тепер і нам потрібні субвенції.

Розповідаючи про роботу депутатського корпусу, Олександра Григорівна торкнулася цікавих моментів і ще раз підкреслила значення організаційної роботи селищного голови. Так, завжди перед річним звітом на кожному окрузі проходять збори, на яких виборці обговорюють нагальні проблеми.
Зазвичай, у план роботи записується те, що можна реально виконати.

- Хоча б вивезення сміття. Організували, та не всі члени громади це розуміють, - з докором говорить секретар. - Не звикли сміття в урну кидати й за собою прибирати. Навіть у цьому нам далеко до Європи, а розпочинати із себе потрібно. На черзі - програма водозабезпечення. Уже й проектну документацію виготовили, та на роботи коштів немає. Хоча б у дитсадок та школу підвести.

У секретарський кабінет час від часу заходили люди у своїх справах, зі сторони склалося враження, що відвідувачі й секретар розуміють одне одного із півслова. На телефонні дзвінки Олександра Григорівна відповідала чітко й лаконічно, іноді щось шукала на моніторі. Безперервна багатопланова робота в кабінеті, а під час відсутності голови секретар відвідує різні заходи в навчальних закладах, Будинку культури тощо. Буває, й додому телефонують у невідкладних справах.

Що ж, для Олександри Григорівни всі вони - свої люди, яких розуміє й любить, а вони віддячують їй повагою. Отут сповна спрацьовує світлий бумеранг любові, коли щодня встеляється життєва дорога щирістю й повагою.

Ніна Петровська

Наш край №97-98 (9237-9238) від 7 грудня 2013 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: