Брати Беньки: «Для нас свято. Для Чайки та Валета – відпочинок»

37-річний Віталій Бенько та 22-річний Михайло Бенько із Калюжинців Срібнянського району на свята запрягають коней Чайку і Валета у святкову збрую.


Віталій Бенько з Чайкою та Валетом на відкритті дегустаційного залу питних медів у Сокиринцях

— Для нас свято, — кажуть двоюрідні брати. — Для Чайки та Валета — відпочинок від роботи на полі. Не беремо із собою тільки коня Басая. Йому 30 років, лишається вдома.

Порівняно з Басаєм 20-річний Валет ще молодий, а семирічна Чайка — зовсім юна.
— Коней любимо, — усміхається Віталій. — Аби не любили, трьох би не держали. Вони ж працюють. Обробляють землю.
— Всього гектарів 12-13, — додає Михайло. — Як на брата, то гектарів по чотири є. Всього нас троє: батько, 48-річний Григорій Михайлович, я і брат. Обробляємо разом, хоча живемо різними сім'ями. Дома є кінські гребки для сіна. Косарка. Плуги. Все роблять коні. Обгортають картоплю — коні. Садимо під коня, так само і копаємо.

Щоб копати картоплю, придумали спеціальний плужок. Бачили по селах на Срібнянщині. Зробили собі. Трохи вдосконалили.
—Лапа така, стрілою йде, — описує менший брат.—А тоді приварені прути, як пальці. Плужок підкопує по одному рядку і витрушує. Земля просіюється крізь прути, картопля остається.

Те, що для роботи, — власне. А для гульні — прокатне. Збрую та ще карету дає братам напрокат райдержадміністрація.


Михайло Бенько

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №26 (1416)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: