Два куми з Чернігова та Куликівки проміняли офісну роботу на «солодкий» бізнес

 

Вони - молоді, але мають за своїми плечима досвід роботи у різних компаніях. Попри непогану кар’єру, кожен з них проміняв місце у офісі, стабільний дохід на цілодобову і не таку престижну роботу. Втім, вони відчувають себе щасливими, адже відтепер "працюють на себе".
34-річні Володимир Саліхов з Куликівки та його одноліток, друг і кум Сергій Ларченко з Чернігова закінчили Чернігівський інститут економіки і управління, майже одночасно одружилися. А щоб утримувати сім’ю, в наш час потрібно як-то кажуть, крутитися...
"Поліська правда" поспілкувалася з молодими бізнесменами про мотиви їхньо­го переходу у вільне плавання і як їм вдається робити власну справу.



- З чого починали свій біз­нес?
-Спочатку таксували, потім займалися доставкою товару у різні магазини Чернігова. А по­тім повномасштабне вторгнення росіян внесло свої корективи. Потрібно було перебудовувати­ся. Як відомо, з початком війни всі продуктові товари зникли з прилавків магазинів. Згодом у чергах борошном, крупами та олією люди запаслися, а от цу­керки були в дефіциті. Так як на оптові бази столиці у нас був до­ступ, вирішили торгувати цукер­ками за цінами значно нижчими, ніж у куликівських магазинах. Із середини квітня минулого року почали свій «солодкий» бізнес, встановлюючи ятку по вівторкових базарах в селищі.

Так, з точки зору фінансової беззбитковості ми окупилися за деякий час. Ми вклали небага­то грошей, але не спали, не їли протягом кількох місяців.

- Коли і чому вирішили розширятися?
- У ятці, самі розумієте, коли тепло - можна і постояти. Але коли на вулиці дубар, то й торгівля якось не в радість. А тому виникла ідея орендувати невеличкий ма­газин, розширивши асортимент товарів. Коли звільнилося примі­щення квіткового магазину, довго не вагалися. Замовили вивіску, назвавши магазин «Ваша крамнич­ка».

- Які поради ви можете дати молодим підприємцям, які хо­чуть почати свій власний бізнес?
- Найголовніше - це визначен­ня цільової аудиторії і робота з нею. Наприклад, для нас це люди з ма­лими та середніми доходами.

Друга порада - не треба по­спішати. Будь-який бізнес - це в першу чергу гроші. Звичайно, він може тобі подобатися, але в усіх підручниках написано, що метою бізнесу є здобуття прибутку. По­трібно вчитися планувати фінансо­ву діяльність, прораховувати кожен свій крок.

- Що змінюється в свідо­мості, коли переходиш з яткової торгівлі у невеличкий власний бізнес?
- У кожного цей перехід від­бувається по-своєму. Є люди, які, створивши свою фірму, починають менше працювати. У нас - навпаки, я став працювати ще більше. Рані­ше у нас були якісь рамки, скажімо, з 8 до 8 попрацював, і все. А тепер ми не можемо собі дозволити від­почивати навіть на вихідних. Але незважаючи на це, стали менше втомлюватися. Секрет в тому, що ми робимо щось для себе.

- Чого точно не треба роби­ти, коли плануєш розпочати свій власний бізнес?
- Часто люди, які створюють стартапи, не прораховують свої витрати і прибутки. Класика жан­ру - це вбухати багато грошей без детальних прорахунків і визначення своєї аудиторії, а потім виявити, що все це ніяк не окуповується.
Як правило, тоді люди поверта­ються до своєї попередньої роботи і закидають проект. Тому головне розрахувати так, щоб у тебе було на що жити. І тоді все добре - ти ро­биш, що тобі подобається, це твій бізнес, ти засинаєш і прокидаєшся, думаючи про нього.

- Що змінилося після того, як ви почали працювати на себе?
- Почали краще рахувати гроші (сміються). Але щось сильно змі­нювати у своїй голові нам не дове­лося. Чули, що з появою власного бізнесу у багатьох людей росте відчуття відповідальності, але у нас сталося трошки не так. Ми майже не відчули різниці, бо і раніше були відповідальними людьми і дуже пе­реживали за все, що робили.

Також змінилася комунікація з людьми. якщо на попередньому місці ми тільки доставляли товар, то зараз нам потрібно його про­дати. Стало набагато приємніше спілкуватися з людьми. І формат закладу це також передбачає. На­приклад, у нас вже є постійні клієн­ти, які заходять по кілька разів на день, є сусіди, і це створює якесь відчуття сімейності, приємну атмосферу.

- Ви напевно прораховували бюджет, терміни окупності. Були якісь несподівані витрати, які вас здивували?
- Звичайно, ми прораховува­ли терміни окупності, витрати, але передбачити все неможливо. в цілому, вийшло близько 30% не по­трапляння у запланований бюджет. Коли потім спілкувалися з друзя­ми, які теж колись починали щось своє, вони сказали, що нам ще по­щастило.

Справа в тому, що ніхто ніколи з 99% точністю не зможе передба­чити потік покупців, від чого дуже сильно залежить результат. У рі- тейлі є така формула успіху: "місце, місце і ще раз місце". Так, є заміри, прорахунки, коефіцієнти, але інко­ли це все не працює з невідомих причин.

Наприклад, такі дивні деталі, як відчинені двері. Коли у нас опа­люється і ми вимушені зачиняти двері, до нас заходить менше лю­дей. Трохи привідчиниш, і потік лю­дей збільшиться.



- Є думка, що зараз - не най­кращий час для старту бізнесу. Багато хто каже про утиски ма­лих підприємців, про несприят­ливий клімат. Ви це відчуваєте?

- Якщо порівнювати українсь­ку податкову систему з система­ми інших країн, то у нас не все так погано. Так, у нас більше податків, але за обсягами вони не такі великі. Знайдіть країну, де завжди все було просто.

Головна проблема, яку бачимо - це відсутність культури малого і середнього бізнесу. В Європі, де дрібний бізнес складає великий відсоток ВВП, держава приділяє багато уваги тому, щоб підприєм­цям жилося комфортно.

- Яке основне правило вашо­го бізнесу?
- Для нас найважливіше - аби покупець виходив з нашого магази­ну задоволений. Адже ми враховує­мо низьку купівельну спроможність куликівчан, тому не робимо великих націнок на продукти, фрукти, напів­фабрикати. Натомість працюємо над розширенням асортименту та культурному обслуговуванні.

Джерело: газета "Поліська правда", від 26.01.2023, Валентина СЕЛЮК

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.