Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » У Костючках молода фельдшерка малює картини

У Костючках молода фельдшерка малює картини

 

Жителі Тютюнни­ці, сусідніх Костючків і Кугуків (на Корюківщині) ідуть на прийом до місцевої фельдшерки Олесі Науменко, навіть ко­ли нема явних ознак хвороби, проте на душі — камінь. Па­цієнти — різного ві­ку, але всіх однаково гнітить війна, не від­пускає постійне від­чуття тривоги, через яке зимова депре­сія стає в рази згуб­нішою. Це вибиває з колії. Навіть люди з неабияким життє­вим досвідом стають безпорадними, не знають, що робити.
А Олесі всього 26 і в неї питають поради.




— Тут ліки не завжди допомо­жуть. Треба, щоб було заняття, яке б відволікало, і щоб приносило ко­ристь людям — говорить фель­дшерка. Моя свекруха Ніна Ва­силівна наприклад разом із по­другами плете шкарпетки для на­ших воїнів.
Її саму рятує від важких думок давнє, ще дитяче, захоплення — малювання. Невдалий день, стрес на роботі, вплив чиєїсь негативної енергетики — усе це відступас, ко­ли бере в руки олівець чи пензель. А позитив, каже Олеся навпаки, по­силюється. Чимало малюнків вона тримає в робочому кабінеті. В основному це портрети. Є навіть мера Ратана Ахмедова. Відвідувачі люблять їх роздивлятися, запитують, хто на них.

- Це - моя однокурсниця Окса­на Булітко. Вона працює в Обласній дитячій лікарні, - показує чорно-білий малюнок. Скупа колірна гама до­зволяє глибше відчути ідею зобра­ження: медики — завжди на сторожі життя. - А на цих обличчях нинішньої України: наші герої - військові, рятувальники, поліцейські.

Деякі з останніх портретів (усміх­нений воїн у камуфляжі із синичкою на хомірі, руденька дівчина з авто­матом на фоні заграви) залишилися тільки на фотографіях: продала ро­боти на благодійному аукціоні, орга­нізованому задля допомоги ЗСУ.



- А себе чи родину малюєте? - запитую Олесю.
- Так. Маму, тага, брата, свекруху. Найбільше — чоловіка.

Артемові 30. Він поліцей­ський. Його захоплення — гирьовий спорт. Постійно бере участь в облас­них змаганнях і посідає призові міс­ця. Поряд із тендітною Олесею він здасться ще кремезнішим.

- Чоловікових портретів - ціла папка.І в цивільному і у формі. Йо­му подобаються. Завжди привозить мені з відряджень папір, фарби, яких тут не купиш.. Дітей поки що немає Себе малюю рідко.

Зате успішно: автопортрет, який Олеся назвала “Україночка”, по­сів третє місце (в номінації “Ілюстрація”) на міжнародному конкурсі «Golden Time Talent Season 17”, який проходив - дистанційно - у Франції 2021 року. У складі журі були ху­дожники ілюстратори, викладачі ху­дожнього мистецтва з різних країн. Я надіслала 10 робіт, обрали “Україночку”. Перед конкурсом те­лефонували, запитували, де навча­лася. Відповіла як є — ніде. Хіба що в школі п'ять років відвідува­ла гурток декоративно-ужитко­вого мистецтва. Малюю, як душа підказує.


Перед цим конкурсом стала фіналісткою тре­тього Міжнарод­ного художнього фестивалю “Ма­люй UA”. Моя робота “Осінній настрій” уві­йшла до 50 най­кращих і демон­струвалася на виставці в Чорногорії.

Диплом за “Україночку” надій­шов з Франції (поштою) напередод­ні Різдва. Це свято в Олесі улюблене з дитинства.

— У сусідніх селах колядують увечері а в нашому (народилася в Костючхах, зараз мешкає в Корюківці. — Авт.) - уранці. Я ходила з мо­лодшим братом. Бабуся наказувала, щоб не співали колядок із випрошуванням гостинців. Ми вишукували в книжках і вчили тільки з побажаннями господарям. Це свято для мене й досі з відчуттям дива.

Це відчуття Олеся переносить у малюнки, якими ілюструє дитячі книжки .Першою — понад три ро­ки тому — була збірка віршів для ді­тей “Розказочки” київської поете­си Надії Семени (вона родом із Пе­трової Слободи, що на Корюківщині). Надія дізналася про талановиту землячку від спільних знайомих. Інші — “Веселинки” і “Теплі вірші” цієї ж авторки з малюнками Оле­сі вийшли минулого року Тоді ж частина ілюстрацій демонструвалася на авторській виставці самобутньої ху­дожниці в Корюківському молодіж­ному центрі “КУБ”. На ній було бага­то відвідувачів.

- Бо роботи Олесі наповнені щирими емоція­ми і грають усіма барвами життя, — говорить дирек­тор клубу Воло­димир Онищук.

Найсвіжіші ілюстрації — до дитячої книжечки поетеси з Івано-Франківщини Богдани Кучабської-Дедерчук “Про комах, лю­дей і смугасто­го кота”, - яка була надрукована у ве­ресні.



- Зателе­фонував редак­тор зі Львівсько­го видавництва. Запропонував співпрацю. Я подумала: чому б не спро­бувати? Рада, що Богдані сподоба­лися мої роботи.

Домовленість про створення ілюстрацій до віршів Геннадія Лит­винова з Новгорода-Сіверського поки що не реалізована.
Автор зараз захищає країну, — пояснює Олеся.
Запитую, чи не збирається вона змінити професію.
- У жодному разі. Я з дитинства визначилася, що допомагатиму лю­дям.

- Це в Олесі виходить дуже до­бре. Працює в нас близько восьми років, усі їй вдячні, - говорить міс­цевий староста Леонід Кучеренко. Чимало пацієнтів виходять із ка­бінету фельдшерки з малюнками, які нона дарує на їхнє прохання чи коли бачить, що робота їм сподобалась.

Джерело: газета “Гарт” від 12.01.2022, Марія ІСАЧЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: фельдшерка, картини, Костючки, Науменко

Добавить в: