Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Це страшне слово війна. Семенівщина в червні-серпні 1941 року

Радио
Радио

Це страшне слово війна. Семенівщина в червні-серпні 1941 року

 

Друга світова війна, початку якої у вересні 1939 року передувало підписання таємного пакту Молотова-Ріббентропа про розподіл сфер впливу в Європі, стала найважчим випробуванням для всього світу. З 22 червня 1941 року, коли Німеччина оголосила війну Радянському Союзу, це в повній мірі відчули і всі мешканці Семенівського краю.

Уже після першого бомбардування залізничного вокзалу Семенівки, яке сталося наприкінці липня, люди зрозуміли, що війна зовсім поруч. Тоді загинуло декілька людей, у тому числі молодий хлопець Володимир Ковтун з вулиці Вокзальної.

Друге, більш масоване бомбардування Семенівки, відбулося після Спаса, 20 серпня 1941 року. У містечку напередодні знаходилися деякі підрозділи Червоної армії, зокрема, один з них раніше дислокувався у двоповерховому приміщенні в центрі Семенівки навпроти пожежної частини.

Саме тому найбільше бомб і потрапило в цю частину містечка, практично повністю зруйнувавши декілька будинків на розі Червоної площі та Морозівки (нині - Паркова). Значні руйнування були й на Сотниківці. Під час бомбардування загинуло декілька жителів нашого містечка. Свідком тих подій був працівник райземвідділу Андрій Сидоркін, якого разом з іншими працівниками держустанов залишили в Семенівці для ведення партизанської боротьби. Завдяки його щоденнику ми можемо уявити жахливі наслідки авіанальоту на Се- менівку 20 серпня 1941 року: «Горять раймаг, культмаг, чайна й увесь квартал перед пожежною частиною. Вся вулиця завалена дошками, колодами, залізом із дахів. Біля пожежного колодязя перев’язуємо жінку, у неї розпоротий живіт... Біля воріт фабрики лежать троє загиблих. Військова машина з людьми знищена».

Німецькі війська, які з півночі розвернулися в напрямку Києва, вже 25 серпня були в Семенівці. Ворог зайшов практично без бою, тому що збройного спротиву чинити було нікому. Всюди панував хаос. Як згадував у своєму щоденнику Андрій Сидоркін, швидко розпалася і їхня невеличка група, яка мала залишитися в тилу німців. Кожної ночі дивним чином зникали одна-дві людини. Розграбованими виявилися й таємні сховища зі зброєю та харчами, які закладали для ведення партизанської війни. Тим із підпільників, хто не втік, залишалося одне: йти на Схід, щоб влитися до лав Червоної армії.

Буквально через пару днів після німців, які після короткого перепочинку пішли далі, до Семенівки увійшли червоноармійці дивізії Романова, яка пробивалася із оточення. Тоді ж, за спогадами старожилів, знайшли вбитим одного з мешканців нашого містечка, який перед цим вийшов зустрічати передові частини німецької армії із хлібом-сіллю. Командування вермахту було змушене розвернути частину військ, які за підтримки танків вибили червоноармійців із Семенівки.




На знімку: Зруйнована під час бомбардування 20 серпня 1941 року вулиця Морозівка (нині Паркова). Здалеку видно Соборо-Богородичну церкву. Фото 1941 року, зроблене німецьким солдатом з будівлі, де зараз знаходиться міні-пекарня

Джерело: Газета "Життя Семенівщини" від 12 травня 2022 року, З книги «Ілюстрована історія Семенівського краю»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Семенівщина, війна

Добавить в:
 
 


Центр Комплект