• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Мирослава Павлюченко - диво-дитина з Ніжина


Радио

Мирослава Павлюченко - диво-дитина з Ніжина

 

Диво-дитина. Ці слова не випадково винесені в заголовок, адже десятикласниця Київського державного художнього ліцею імені Т.Г.Шевченка , Мирослава Павлюченко ще в 2016 році стала лауреатом 1 премії в номінації «Найтворча Дитина Року-2016» Всеукраїнської премії «Диво-дитина». Під час отримання нагороди Мирослава подарувала голові авторитетного журі народній артистці України Ользі Сумській свою картину, котра зайняла чільне місце в колекції артистки.



«Диво-дитина» - не єдина відзнака юної художниці.

Дівчина є переможницею понад 30 міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсів, її картини знаходяться у власності деяких музеїв та приватних колекцій і не лише в Україні. Отримані кошти Мирослава спрямовує на благодійність. За участь у Міжнародному фестивалі «Юних меценатів 2010-2012-2014», який проходив в Італії, їй було присвоєно статус «Юний меценат».

Картина, що її Мирослава представила на Всеукраїнський конкурс «МамоЯмалюю», стала його переможцем. Професійні художники перенесли її на фасад будинків 8, 8-А, що по вулиці Березанській. Тепер ніжинці і гості міста можуть щоденно милуватися нею, захоплюючись творчістю юної художниці.
А починалося все майже 14 років тому, коли Мирославі виповнилося лише …1,5 рочки. Мама дівчини Аліна Володимирівна згадує:

Саме в такому віці вона взяла в свої крихітні пальчики олівця і почала малювати людське обличчя, зокрема очі. У рік і 8 місяців я відвела її в школу мистецтв (Мирослава народилася в Ніжині). Там її талант одразу помітили і запропонували віддати до школи в 4 роки. ЇЇ першими вчителями були Н.О. Ямчинська, Ю.М. Петренко, І.О. Лисенко. Пізніше і найбільше опікувалася Мирославою вчителька ЗОШ №15, заслужена вчителька України Л.Б.Петренко , яка і нині очолює зразковий художній колектив «Фітодизайн» при міському Будинку дітей та юнацтва. Вона, по суті, дала моїй Мирославі путівку в життя.

Аліна Володимирівна скромно не зосереджує увагу на своїй ролі в становленні доні як художниці. Хоч саме вона всіляко підтримує Мирославу у її прагненні стати відомою художницею. Це завдяки і мамі Мирослава професійно навчається у Києві , в Державному художньому ліцеї імені Т.Г.Шевченка, куди вступила після 8 класу. Мама - найперша порадниця і прискіпливий критик у пошуку Мирославою свого стилю в творчості, в пошуках самої себе.

- Я пробувала і пробую різні техніки, - розповідає Мирослава,- з якою я зустрілася під час її персональної виставки в художньому відділі Ніжинського країзнавчого музею імені І.Г.Спаського (вперше експонувалась теж в Ніжині в 2015 році, коли Мирославі виповнилося лише 10 років, 2 інші – у Києві).- Малюю олівцем, олійними фарбами, м’яким матеріалом…Захоплювалася анімацією, розписом по склу , на індичому пір’ї. Ліпила з глини об’ємні композиції і барельєфи. Але найбільше мені подобається створювати портрети, бо саме через обличчя, очі можна точніше передати людські емоції, характер, прагнення.

І дійсно, в доробку юної художниці чимало портретів, і на чільних місцях кілька маминих. Героїв багатьох своїх полотен юна майстриня шукає в повсякденному житті. Ось портрет відомого в Ніжині майстра з ремонту взуття Миколи Северина. А поруч- портрет майстра з ремонту швейних машин Сергія Солов’я, написаний м’яким матеріалом на чорному фоні на тлі палаючої свічки. Є в експозиції пейзажі, натюрморти, сюжетні картини. У них Мирослава відображає реалії нашого сьогодення, натхненно вкладаючи свій самобутній талант, свою чисту душу.

Джерело: Ніжин.City

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: художниця, Павлюченко

Добавить в:
 
 


Центр Комплект