• Брухт ДальнобойСервис


Радио

Їхня праця почесна і важлива

 

Щорічно 4 листопада працівники залізничного транспорту відзначають своє професійне свято. Ця дата була обрана не випадково, адже саме у цей день 1961 року на територію України, до Львова, прибув перший потяг, який назвали «Ярослав». Він з’єднував Відень, Краків, Перемишль і Львів. Відтоді й почалася історія української залізниці.

Для бахмачан День залізничника особливе свято . Так склалося, що майже у кожній родині є люди, трудове життя яких тісно пов’язане із залізничною галуззю. Адже недарма Бахмач називають містом залізничників, яке виникло на перетині двох залізниць Лібаво-Роменської та Курсько-Київської. З тих часів почалася розбудова Бахмача, а залізниця стала його своєрідною візитівкою. Ми звикли, що залізниця- це вокзал, вагони, каси, провідники. Але її функціонування - це і злагоджена робота колійників, енергетиків, зварю-вальників, машиністів, диспетчерів, касирів, чергових по станції, зв’язківців та людей інших професій.





Невід’ємною частиною Південно-Західної залізниці є виробничий підрозділ Бахмацька дистанція сигналізації та зв’язку, що забезпечує надійне функціонування пристроїв залізничної автоматики, телемеханіки та зв’язку для організації безпечного й безперебійного руху потягів, задоволення потреб залізничного транспорту в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні та засобів телекомунікації на ввіреній ділянці обслуговування. Трудяться тут висококваліфіковані та старанні працівники, націлені на успішне виконання завдань поставлених керівництвом. Саме від цього залежить ефективність роботи підрозділу в цілому. Отож головною цінністю ВП Бахмацької дистанції сигналізації та зв’язку є трудовий колектив на чолі з досвідченим керівником Сергієм Миколайовичем Оніщенком. 24 роки сумлінно трудиться у цьому підрозділі Олена Євгенівна Рудько. Нині жінка займає посаду начальника виробничо- технічного відділу. Олена Євгенівна є справжнім прикладом служіння обраній професії. Завжди спокійна, врівноважена та цілеспрямована жінка не лише професійно виконує свої обов’язки, а й допомагає колегам у потрібну мить . Цінують та поважають її у колективі, схвально відгукується про неї керівництво. В обов’язки начальника техвідділу входить контроль технічної підготовки виробництва, інших видів основної діяльності дистанції, забезпечення поліпшення якості продукції, робіт, а також скорочення матеріальних і трудових витрат на виготовлення продукції, виробництво робіт (послуг); розгляд та узгодження проєктно-конструкторської документації з модернізації устаткування та раціоналізації робочих місць; участь у розробленні та впровадженні у виробничому процесі дистанції ресурсозберігаючих технологій; сприяння діяльності співробітників та дільниць дистанції, що займаються питаннями стандартиризації продукції та науково-технічної інформації. І це далеко не повний перелік того, що доводиться виконувати Олені Рудько. Пересічній людині, яка не є фахівцем у даній галузі, все це здається досить незрозумілим, а для неї - це звичайні трудові будні.


Спеціальність інженера-електрика жінка здобула у Харківській державній академії залізничного транспорту. У процесі навчання зрозуміла, що не помилилася з вибором. їй припав до душі цей фах. Можливо, що, любов до електромеханіки успадкувала від батька. Напевно, так судилося долею, що будучи студенткою, Олена познайомилася із своїм майбутнім чоловіком Валерієм, який також навчався у цьому вузі. Побравшись та закінчивши навчання, за розподілом поїхало молоде подружжя у місто Бахмач, на батьківщину чоловіка. Працевлаштувались у нинішньому ВП Бахмацька дистанція сигналізації та зв’язку. Спочатку, набуваючи досвіду, Олена Євгеніївна трудилась електромеханіком групи надійності. За цей час зарекомендувала себе кваліфікованим та відповідальним спеціалістом. І вже через п’ять років стала інженером техвідділу. До речі, саме вона і стояла у витоків його створення. Подружжя Валерія та Олени Рудьків можна назвати справжнім професійним тандемом, оскільки Валерій Миколайович працює заступником начальника по зв’язку також у ВП Бахмацька дистанція сигналізації та зв’язку.

Окрім роботи Олена Євгеніївна полюбляє працювати з ком’ютером , а ще вона досить гарно грає в шахи. Неодноразово їй доводилось успішно захищати честь свого підрозділу на змаганнях. Виховує подружжя залізничників двох доньок. Старша Марина є студенткою Київського вишу, а молодша Вікторія ще школярка. Для батьків вони є радістю, втіхою та гордістю.

Все своє професійне життя присвятила залізничній галузі електромеханік дільниці 2-ї групи( зв’язок) ВП Бахмацька дистанція сигналізації та зв’язку Валентина Дмитрівна Харватова. Нині за плечима цієї енергійної жінки цілий багаж неоціненного трудового досвіду, здобутого за 42 роки копіткої праці. Професію, пов’язану із залізницею, вона обрала не випадково. Оскільки зростала у родині залізничників. З дитинства вона розуміла настільки важливою та відповідальною є робота у цій галузі. Адже дідусь, бабуся, батько, мати і брат трудилися на залізниці. Отож про вибір майбутньої професії у Валентини питання навіть не стояло. Ще зі шкільної парти вирішила піти професійною стежиною своєї родини, продовжити династію залізничників. Відразу після закінчення школи розпочала свою трудову діяльність у ВП Бахмацька дистанція сигналізації та зв’язку, поступово набиралася досвіду. Паралельно з роботою заочно навчалась у Київському електромеханічному технікумі, опановуючи спеціальність провідного зв’язку. Тож за фахом і працює. Без улюбленої роботи не уявляє свого життя, а злагоджений та дружній колектив давно став для неї рідним. На неї можна покластися у будь-якій ситуації. Валентина Дмитрівна залюбки ділиться досвідом з молодшими колегами, порадить як діяти, адже на залізниці важливим є все, і навіть найменша деталь може зумовити збій. Часто потрібно швидко приймати правильне рішення, тому від працівників вимагається зосередженості та правильності дій. Окрім своєї основної роботи, яка полягає у затвердженні планів-графіків технічного обслуговування, організації виконання робіт електромонтерами та контроль за якістю їх виконання тощо, часто Валентина Харватова тимчасово виконує обов’язки працівника відділу кадрів. З нагоди професійного свята отримувала відзнаки.

Та не лише роботою живе працьовита жінка. Своє щастя вбачає у доньках Тетяні та Олені, яким віддає свою любов. Нині вони вже дорослі, мають свої родини , подарували Валентині Дмитрівні внуків Діану, Артема та Аріну. Всі вони мешкають у Чернігові, але при нагоді приїжджають до улюбленої бабусі, яка на них завжди з нетерпінням чекає.

Джерело: Бахмацька районна газета «Голос Присеймів'я» №42 (10992) від 30 жовтня 2021, Світлана Кириленко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: залізничник, вокзал, Бахмач, Рудько

Добавить в:
 
 


Центр Комплект