• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Оксана Козир розповіла про свій шлях до архітектури


Оксана Козир розповіла про свій шлях до архітектури

 

1 липня ми відзначаємо професійне свято – День архітектури України. У нашому Чернігові однією з найвідоміших і найдосвідченіших компаній у галузі архітектури є приватне підприємство «АРДІ КА», котре заснувала та очолює чарівна й креативна Оксана Козир. Головний архітектор – талановитий фахівець та добрий і чуйний чоловік Олександр Козир.



Архітектурне бюро «АРДІ КА», що цього року святкує своє 15-річчя, не потребує додаткового представлення. Його назва розшифровується як «Архитектура, дизайн Козиря Александра», який є головним архітектором бюро. Олександра називають одним із найавторитетніших архітекторів Чернігівщини.

А засновницею сімейного бізнесу, його душею і натхненницею стала дружина Олександра – Оксана. Нині на підприємстві працює ще і старша донька родини Козирів, яка пішла по стопам батька і також стала архітектором.

Оксана, між іншим, архітектурної освіти не має, але це не заважає їй розбиратися в питанні на рівні з чоловіком, із легкістю читати креслення і самій займатися проєктуванням. Для неї слова «ні» просто не існує. Вона ставить цілі й досягає їх – крок за кроком, долаючи перешкоди. Тож силі духу, наполегливості, прагненню йти до мети, не збиваючись із курсу, цієї милої тендітної жінки можна тільки позаздрити.

За 15 років бюро виконало чимало проєктів. Питаю, чи пам’ятає Оксана свої перші кроки у світ архітектури і свій особистий найперший проєкт, втілений у життя?

– Мої перші кроки були цікавими. Чоловік проєктував у Чернігові цех із виробництва арахісу для компанії «Рошен». Він приніс усі креслення додому і їх потрібно було розкласти. Це було моє знайомство з архітектурою, з якого, власне, все й розпочалося. А моїм першим проєктом стало проєктування ювелірного магазину «Золотий ангел», який розміщувався на першому поверсі буднику біля готелю «Україна». Це було дуже хвилююче, побачити на власні очі, як втілюється твій задум.

– Розкажіть, будь ласка, про ваш колектив.


– Він у нас – невеликий, зараз працює вісім працівників і є люди, які працюють на аутсорсингу. Але ми всі – як одна дружна сім’я, в якій панує спільний колективний розум, взаєморозуміння і взаємодопомога. Працюємо на довірі, обговорюємо ідеї, ділимося планами, спільно вболіваємо за проєкти. В колективі є і молоді люди, які працюють у нас не дуже давно. Але вони вже відомі у нашій галузі, їхні проєкти втілені як у місті, так і в області. Є співробітники, котрі працюють із нами від самого заснування фірми, з якими ми пройшли становлення, зміцнення, розвиток кампанії. У нас часто проходять виробничу практику студенти. Ось і зараз двоє молодих людей осягають ази професії. Не можу не загадати свого особистого помічника – Наталію, без якої я просто не уявляю нашу «АРДІ КУ» і яка з нами від першого дня. Вона – моя права рука і довірена особа, яка бере на себе практично всі організаційні процеси на підприємстві.

– Якими трьома головними якостями, на вашу думку, має володіти архітектор?

– Комунікабельність, відповідальність і саморозвиток. Сьогодні світ і технології розвиваються шаленими темпами, замовники крокують у ногу з часом і вимагають цього ж від архітектора – бути в курсі інноваційних досягнень у різних сферах для того, щоб потім із успіхом їх застосовувати в проєктуванні найрізноманітніших будівель.

– Тобто, сьогодні архітектор – це і дизайнер, і проєктувальник, і соціолог, і урбаніст… Як ви вважаєте, чому тоді варто вчитися молодому поколінню архітекторів уже зараз?

– Думаю, не тільки молодим архітекторам, а й усім молодим спеціалістам варто вчитися, перш за все, комунікувати. Епоха гаджетів позбавляє спілкування нове покоління, і це, вважаю, має викликати стурбованість. Окрім того, треба навчитися саморозвитку і застосовувати здобуті знання на практиці. Тільки постійний саморозвиток і особистісне зростання допоможуть досягти поставлених цілей і втілити свої мрії в реальність.

– Чи відчуваєте дефіцит кадрів?

– Це – болюче питання, і не тільки для нашої сфери. На жаль, багато молодих людей не зацікавлені в своїй професії. Навіть отримавши диплом про вищу освіту, вони воліють поїхати кудись за кордон простим робітником, ніж залишитися тут і працювати за спеціальністю. Думаю, що свою негативну роль тут відіграє нав’язлива ідея батьків дати своїй дитині вищу освіту, навіть не спросивши її думку – чи потрібна вона і чи взагалі, цікаво їм вчитися.

У мене троє дітей, і тільки старша донька обрала професію архітектора, середня донька – PR-менеджер, вона працює в серйозній київській компанії. Молодший син цього року закінчив університет транспорту і логістики у Вроцлаві. Вони свідомо обирали собі професію, і я вважаю, що саме так і має відбуватися, без жодного тиску з боку батьків.



До нас на практику якось прийшла дівчина, за яку, скоріше за все зробили вибір на користь професії інженера-конструктора. А вона хоче бути дизайнером. Тож їй не цікаво вчитися, вона не знає елементарних речей, навчаючись уже на третьому курсі. Віл цього боляче, що дитина не розуміє, що, професія інженера-конструктора – це сходинка до її «дизайнерської» мрії.

Адже, щоб спроєктувати об’єкт, потрібні дуже обширні знання. Необхідні спеціалісти з підготовки містобудівної документації, інженери-конструктори, люди, які спроєктують усі мережі – сантехнічні, електричні, протипожежні, та інші люди, які зможуть скласти докупи весь цей пазл під назвою «проєкт». І головне, має бути архітектор, який цим усім керуватиме. На жаль, старі кадри поступово уходять, а молодь не дуже охоче йде в професію. Хоча потрібно відзначити, що в останні роки ситуація почала трохи покращуватися й інтерес до професії починає відроджуватися.

– Які ще виклики, окрім кадрового питання, стоять перед вами?

– Недосконале законодавство. Деякі державні будівельні норми, якими ми користуємося, суперечать одне одному. Наприклад, ДБН про інклюзивність, котрі немов вирвані з контексту. Багато нормативів залишилося ще з радянських часів і потребують осучаснення. Оскільки ми – практики, працюємо з містобудівною документацією, тож бачимо, що працює, а що – ні. Хотілося б, аби був створений якийсь орган, котрий би дослуховувався до нас і реагував на внесені пропозиції, щоб ДБН, врешті, стали взаємопов’язаними.

– Світ понад півтора року живе під впливом пандемії. Люди були вимушені практично 24 доби перебувати вдома, в чотирьох стінах. Зрозуміло, що в найбільш виграшному становищі опинилися ті, хто жив в індивідуальних будинках. Як вважаєте, чи не з’явиться в архітектурі такий своєрідний напрямок, який можна назвати «домоцентризм» – коли дім стає немов би центром життя людини і включає в себе повний життєвий цикл?


– Цілком можливо. Щось подібне ми помітили ще тоді, коли розпочалася війна на Сході України, тенденція повторилася під час пандемії. Комерційні проєкти відійшли на другий план – люди боялися вкладати кошти. І навпаки, відбувся бум індивідуального житлового будівництва. При цьому перевагу віддають уже не «палацам» на тисячі квадратних метрів, які буде занадто дорого опалювати, а компактним будинкам, в яких новітні будівельні та інженерні розробки поєднуються з привабливою архітектурою. Люди прагнуть єднання з природою, тому багато проєктів нам замовляють із великими вітражними вікнами, із каміном, який надає особливо затишної атмосфери…

– Рахунок ваших успішних проєктів, напевно, перевалив далеко за кілька десятків. Назвіть декілька з тих, над якими працювали останнім часом. Та і загалом, які роботи виконує ваше архітектурне бюро?


– Нещодавно наше архітектурне бюро виконало проєкти відділень екстреної медичної допомоги для Чернігівської обласної та Бахмацької міської лікарень, будівництво яких відбувається в межах програми «Велике будівництво». Це було новим і серйозним завданням для нас, обумовленим жорсткими термінами, але ми ризикнули і впоралися. І я дуже вдячна головному лікарю Чернігівської обласної лікарні Андрію Жиденку за довіру.

В області закінчуємо великий проєкт автозаправної станції в Куликівці. Це буде великий комплекс із СТО, мийкою, магазином тощо. Також займалися проєктом реконструкції під торговий комплекс старої РЕС у Ніжині.

У Чернігові серед великих проєктів, що вже реалізовані або перебувають на стадії реалізації – ІТ-центр по вулиці Любецькій, магазин по вул. І. Мазепи «SPORT CITY».

Виконуємо проєкти для стоматкабінетів, магазинів, медичних центрів, СТО, сфери громадського харчування тощо.

Дуже багато в нашому доробку проєктів для індивідуального житлового будівництва. Буває, людина приходить до нас із папірцем у руках, на якому намальована його ідея. А ми допомагаємо її втілити у проєкт.

Тобто, можемо розробити проєкт практично на будь-що, окрім багатоповерхового житлового будинку, доріг і якихось специфічних об’єктів, що потребують спеціальних дозволів.

Також готуємо містобудівну документацію, яка регулює планування, забудову та інше використання територій – детальні і генеральні плани населених пунктів.

– Який із ваших проєктів найуспішніший і найулюбленіший, яким ви пишаєтеся?

– Вони всі – найуспішніші та найулюбленіші, і народжується в діалогу із замовником. Кожний наш проєкт для нас знаковий, він – як дитина, про яку постійно думаєш, переживаєш, вкладаєш душу і, врешті, випускаєш у світ. А з тих, що втілені у життя нещодавно і яким ми дійсно пишаємося – ресторан грузинської кухні «Салобіє» на розі вулиці Коцюбинського і проспекту Миру. Цей проєкт ми робили для наших давніх і найперших замовників – пивної майстерні «Bierwelle». З-під нашого олівця для них раніше вийшли проєкти ресторану «Хряк», Buddka Bar та інші.

– А який він – портрет ідеального замовника?

– Думаю, що це людина, яка чітко бачить і розуміє, чого хоче, дослухається до порад і здатна до діалогу. Мушу сказати, що простих проєктів не буває. Але завдяки діалогу можна знайти золоту середину, яка влаштує і замовника, і нас, як проєктантів. Адже потрібно враховувати безліч нюансів, керуватися будівельними нормами, враховувати санітарні, пожежні та інші вимоги. Ми, розробляючи проєкт, намагаємося врахувати всі розумні побажання клієнта.

– Чому замовники вибирають «АРДІ КУ»?

– Прізвище Козир уже стало брендом. Козир – це бездоганна репутація й унікальна комбінація досвіду, якості та індивідуального підходу до кожного клієнта. Думаю, саме це люди й цінують найбільше.

Серед найголовніших цінностей нашої компанії – законність. Ми працюємо виключно в межах закону. Наші послуги комплексні – від проєкту до оформлення всіх дозвільних документів.

– Чи маєте ви якусь особливу архітектурну мрію, ідею, для якої потрібен лише замовник?

– Так, але навряд чи вона буде реалізована в Чернігові. Я мрію, щоб у нашому місті були збудовані багаторівневі паркінги. І дійсно, для втілення цього потрібен лише замовник.

– Що вас надихає?

– Моя родина – діти, маленька внучка, чоловік. Кішка – я дуже її люблю, вона завжди зустрічає мене після роботи. Колектив, який я вважаю своєю другою родиною. Подорожі по Європі. Але головне – море. Це – моє джерело, з якого я черпаю енергію, натхнення і спокій.

– Ваше життєве кредо?

– Не зупинятися на досягнутому і йти тільки вперед! Я вдячна долі, яка подарувала мені зустріч із моїм чоловіком і дала можливість опанувати зовсім не знайому для мене професію, яку я дуже люблю. Завдяки цьому я змогла реалізувати себе в сфері архітектури.

– 1 липня – ваше професійне свято, День архітектури України. Щиро вітаю вас. Що би ви хотіли побажати собі, колегам, вашому підприємству в цей день?

– Не тільки в цей день, а завжди – миру, щоб наші близькі жили спокійно, не хвилюючись за завтрашній день. Щоби закінчилася, нарешті пандемія, яка забрала життя багатьох гідних людей. Тож нехай усі будуть здорові.

У професійному плані – творчості, цікавих ідей та гарних замовників, стабільності та впевненості у майбутньому!

Джерело: газета «Деснянска правда», Алла Прима

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: архітектура, АРДІ_КА, Козир

Добавить в:
 
 


Центр Комплект