• Брухт ДальнобойСервис


«Дозвольте взяти у вас автограф?!

Іван Калита зібрав до тисячі власноручних підписів відомих людей.



Як і будь-яке захоплення, збирання автографів відомих людей стає для декого справою життя. Адже неможливо зібрати колекцію одразу, для цього потрібні час і сприятливі обставини: із зірками не щодня ж спілкуєшся. У випадку з чернігівцем Іваном Калитою це захоплення триває вже більше сорока років.

Перший автограф Іван Калита взяв випадково. Справа була така. Працюючи на «ЧеЗаРі», він уже починав захоплюватися фотосправою. Знімав багато що, але найбільше в той час його цікавила важка атлетика, бо і сам займався цим видом спорту, поки не отримав травму, яка не дозволила брати участь у змаганнях. Але дружба з чернігівською важкоатлетичною секцією не перервалася. Він там був «своєю людиною». Просто тепер не змагався, а фотографував.

- Квітень 1978 року. В Києві в Палаці спорту ось-ось мав розпочатися чемпіонат СРСР з важкої атлетики, - розповідає пан Іван. - Поїхати з командою чернігівських спортсменів мені запропонував Олександр Ри-ков, тренер товариства «Авангард». Це - дуже відома людина, він у свій час тренував з десяток років навіть збірну Радянського Союзу, найтитулованіиюго атлета сучасності Василя Алексеева! Пізніше до олімпійських медалей привів чернігівських дівчат - спочатку Віту Руденок, яка в 2000 році стала чемпіонкою Європи, потім Наталію Скакун довів до олімпійського «золота» в Афінах (2004 р.), пізніше - Наталію Давидову, яка стала бронзовою призеркою Олімпіади-2008 у Пекіні.



Олександр Риков усе зробив: перепустку, поселення в готелі, талони на харчування...

І розповідає далі про цю захоплюючу поїздку в ранзі спортивного фотокореспондента Знімав від відкриття до закриття. Всі змагання. Не тільки чернігівських важкоатлетів - Василя Лузика та Мишка Шкіру. Чернігівці тоді виступили посередньо. І не дивно: тут зібрався тоді увесь зоряний цвіт союзної важкої атлетики.

- Мав доступ і до тренувальної зали, - згадує Іван Калита. - Є фото Давида Ригерта з рушником на плечі. Зняв тоді 25-30 плівок! А ще - цікаво було спостерігати, як інші фотографують. В захопленні від Бориса Пасхіна, якого штангісти називали «наш дід». І заздрив його апаратурі. Найсучасніша і найдосконаліша на той час. А у мене простенький «Зеніт», ніяких додаткових фотооб’єктивів. Але пощастило - знімав зблизька.



І нарешті добрався Іван Калита до головного - першого автографа. Вирішив узяти в знаменитого Леоніда Жаботинського. Вибрав зручний момент і підсунув фотоальбом, де на одній зі сторінок дві знаменитості - Василь Алексеев і Леонід Жаботинський. Український штангіст розписався кульковою ручкою. На жаль, автограф погано видно, адже розписався він на чорному фоні. Потрібно було б на світлому, тим паче і місце там було. Але сталося як сталося. Є перший автограф!

На тих змаганнях попри велику кількість знаменитостей взяв Іван Калита лише один власнопідпис. І... заспокоївся. Більше ні в кого не брав. І лише в кінці 80-х років минулого століття як прорвало. Кинувся брати автографи (навіть з побажаннями) у зірок мистецтва, спорту, потім політиків, інших відомих людей.

А під кінець існування Радянського Союзу до Чернігова приїздило багато зірок з концертами. Виступали на стадіоні імені Юрія Гагаріна.

- Багато тоді я взяв автографів! Серед них - і Кузьміна, і Пугачової... - поринув у спогади співрозмовник.

Згадав Іван Калита й про випадок, коли взяти автограф йому не вдалося. У співака Жені Білоусова. Він виступав з концертом у Чернігові, раптом численні глядачі зірвалися з місць і ринулись до артиста на сцену. Співак утік, евакуювався на одній пожежній машині, інша - протвережувала людей. Іван Калита мокрий і незадоволений без автографа повернувся додому.





Переважно брав автографи пан Калита у відомих артистів. А ще у спортсменів: важкоатлетів, футболістів, біатлоністів, стронгменів Василя Вірастюка, Олександра Пеканова, тощо. Автографів гравців київського «Динамо» всіх часів, мабуть, найбільше.

- А один не я брав, - каже колекціонер. - Мені передав автограф Олега Блохіна на програмці його прощального матчу, який відбувся 9 листопада 1992року в Києві, батько Олега Кузнецова Володимир, з яким я на «ЧеЗаРі» разом працював.

Є власнопідписи в зібранні у Івана Калити і космонавтів. Наприклад, Леоніда Каденюка (від 13 серпня 2011 року), останнього, 13-го, космонавта, який закінчував Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, Антона Шкаплерова (від 17 серпня 2013 року).



Також - і власноручні підписи політиків, другого Президента України Леоніда Кучми.

А вже про знаменитостей чернігівських годі й казати! Чи не всі вони підписи лишили.

Хотілося б відмітити скрупульозність і ретельність, з якою Іван Калита збирає автографи. Сім блокнотів, не рахуючи різних проспектів, листівок, фотографій, загалом становлять десь у межах тисячі власноручних підписів знаменитостей. Але це ще не кінець. Життя триває, загораються інші зірки, які в майбутньому теж можуть поповнити зібрання аматора.

Віталій Адруг, «Деснянка» №3 (842) від 21 січня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Калита, автограф, захоплення, Адруг, Деснянка

Добавить в: