Білі баклажани, чорні помідори, цвітна капуста. Що ще вирощує на Менщині Тетяна Олещенко

Крім того, що любить займатися городництвом, жінка ще й відповідну освіту має. Тому й урожаї стабільні та приголомшливі. Як їй це вдається, хто допомагає та які має секрети агротехніки, розповіла Сусідам.City Тетяна Олещенко з Покровського.


Тетяна Олещенко з сином та мамою

Навчилася вирощувати і переробляти

Народилася Тетяна у Сосниці, її батьки родом з Покровського, де й прожили-пропрацювали усе життя. Батька вже вісім років як немає. А мама, Віра Михайлівна, й досі – берегиня родинного гніздечка. Тут і розгорнули свою сільськогосподарську діяльність Тетяна з 18-річним сином Дмитром, який в усьому їй допомагає.

Уже чотири роки як працює вона в головному управлінні Держпродспоживслужби в Чернігові. А на вихідні вертається до Покровського та швидко дає усьому лад. Роботи вистачає: підв’язати, попасинкувати, обробити від хвороб та шкідників, підживити, зібрати урожай, зробити заготовки на зиму.

І Тетяна Олещенко знає, як це робити правильно



– Після закінчення Менської гімназії вступила до Борзнянського радгоспу-технікуму на спеціальність «технік-технолог переробки плодів та овочів». Після цього працювала, народила сина, – розповідає Тетяна. – А згодом на базі Борзнянського технікуму відкрився Сумський національний аграрний університет і я заочно його закінчила, отримала ще й спеціальність «агрономія».

Її батько, Олександр Панкратович, мав старшого брата, до якого їздив у гості до Казахстану, а потім захоплено розповідав про тамтешні теплиці, як там вирощують овочі і на цьому заробляють. Зацікавлював сортами й їхніми якостями. Згодом (24 роки тому) батько побудував Тетяні парник, теплицю. І так ця справа захопила її на все життя.

Тепер у неї вже три теплиці. Безліч сортів різних овочів перевірено за всіма якостями і з часом відібрані найкращі з них



Та щоб був результат, потрібні бажання і любов до того, чим займаєшся. А Тетяні ще й отримана освіта допомагає.

– Прекрасні сорти голландської селекції. Завжди урожайні. І смакові якості, наприклад, огірків і буряків набагато кращі за наших. А от помідори найкращі українські. Якщо на консервування чи на томатний соус, то наші прекрасні сорти. А на квашення краще брати голландські, – ділиться досвідом жінка. – Та, як і в усьому, є й різні недоліки.

Білий баклажан «Анатолій»

Наразі найбільша любов серед овочевих – це цвітна капуста. Захоплюється Тетяна вирощуванням броколі, огірків, помідорів. Але любить і всі інші культури. На її думку, у кожної господині на городі має бути наявний увесь асортимент овочевих. Звісно, деякі культури примхливі й за ними потрібен дбайливіший догляд. Та якщо знати і дотримуватися правил агротехніки, то будете з урожаєм.

– Баклажан треба обов’язково пікірувати, тоді він встигає зав’язатися і дати плоди. Якщо купите розсаду в тих, хто займається цим промислово, то вона, перенасичена підживленням, на вигляд буде гарна, а от урожаю не гарантує, – розповідає Тетяна.

Баклажани та перець вона висіває в лютому, помідори – на початку березня, щоб не переростали



Чим більше стресів за час вегетації отримує овоч, тим менша урожайність. Баклажан – південний овоч, тож любить тепло. Потрібно берегти від холодів. Поки розсада йде у ріст, Тетяна підживлює її настояним курячим послідом або гуматом натрію, гуматом калію. Центральний стовбур баклажана бажано пасинкувати. Як і перець та помідори.

Від колорадського жука та інших шкідників вже п’ятий рік жінка застосовує біопрепарат «Актофіт». Він тримається тільки добу, під час перевірки через добу після обробки препарат у продукції не виявляється. Тож через два-три дні можна вживати фрукти-овочі без будь-якої шкоди для організму. У звичайних інсектицидів термін очікування 10–14 днів. Оброблювати ж перед висадженням кореневу систему розсади тими препаратами, якими перед висадженням оброблюють картоплю, категорично не можна.

Білий баклажан і виглядає гарно, і смачний, без гірчинки



– Цієї весни колишня одногрупниця, що працює в інституті, знаючи моє захоплення екзотичними овочами, презентувала насіння білого баклажана, – розповідає Тетяна Олещенко. – Оце, каже, новий сорт, називається «Анатолій», у нас вони на дослідній ділянці були, дуже сподобалися, посій, не пошкодуєш. Я й не пошкодувала.

Мамині помідори, синова пасіка

А ще до неї потрапило насіння чорних помідорів. В Америці такі чорні сорти спеціально вирощують, бо вони виводять радіонукліди. Розсада міцна, стебло гарне. І смакові якості дуже високі. А разом з білими баклажанами чорні помідори дуже гармонічно виглядають.

Загалом Тетяна Олещенко відібрала й вирощує сортів до 20 помідорів, які їй дуже подобаються. Переважно української селекції. На городі стебел 400. Тож і самим вистачає, і з сестрою, що живе в Ірпіні, ділиться екологічно чистою продукцією.

Мама з сином ще й пасіку тримають. Про неї Тетяна мріяла давно



Коли Діма перейшов до дев’ятого класу і сказав, що піде вчитися на пасічника, навесні купила йому першого вулика. І обом сподобалося. Спільно опанували цю справу, тепер мають сім бджолосімей. Планують розширити до десятьох, аби зареєструвати пасіку, бо тоді матимуть підтримку держави.

– Ранньоквіткового меду цьогоріч вийшло мало. Сіяли фацелію, тож трохи маємо квітково-фацелієвого. І соняшникового зібрали, – розповідає жінка.

Дмитро вже розуміє, як це – заробляти гроші своїми руками



Багато ще планів має господиня. Та жаліється, що в добі не вистачає ще хоча б годин 12. Згадує бабусині слова, що людині потрібно мати ремесло й освіту. Так і вийшло у Тетяни Олещенко – займається тим, що до душі, і за освітою.

А три роки тому Тетяна Олександрівна закінчила ще й Чернігівський національний технологічний університет, де здобула магістра державної служби за спеціальністю «державне управління». У цьому ж виші тепер син Дмитро навчається агрономії, на вихідних практикуючись удома.

Поліна Назаренко, Сусіди.City

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: