Родина ветерана ЗСУ Віктора Осіпенка потребує вашої допомоги

Віктор Осіпенко

46-річний Віктор Осіпенко з селища Макошине на Менщині — ветеран ЗСУ. Штаб-сержант (по-колишньому прапорщик). 27 років вислуги. Звільнився через здоров’я в 2024 році. Внаслідок саркоми — дуже агресивної форми раку — відрізали частину ноги. Страшна хвороба затихла. Та, виявилося, ненадовго. Дала метастази в легені.

— Звичайну хімію організм уже не витримує — відмовляють нирки, — Віктор Осіпенко показує документи з київського Національного інституту раку.

Читаємо, що в легенях множинні неоперабельні вогнища (вузли). Вони збільшуються. Звичайна хімія дала ускладнення. Гострий тубулярний нефрит — запалення нирок — як реакція на медикаменти.

— Потрібне спеціальне лікування. Таргентна терапія, — підтверджує свої слова медичним висновком.

Таргентна — така, що діє точково. Не на всі клітини, а тільки на хворі, на ракові. Блокує ріст, поділ, поширення. Це новітній метод лікування. М’якший, ефективніший і дорогий. Осіпенку безплатно не видали.

— Доведеться купувати за свої кошти, — каже хворий. — Вартість на місяць 72 тисячі гривень одна упаковка. Потрібно купити на три місяці. Потім зробити контрольну КТ (комп’ютерну томографію). Якщо вони допомагають, значить, ще треба буде на три місяці.

Війну з раком Віктор Осіпенко веде з 2016 року.

— У мене була проблема з ногою, — розказує свою історію. — Почало боліти. Це я ще служив. У госпіталі сказали, що звичайна кіста, виріжем, заклеїм, все бу­де добре. Кіста була на гомілковостопному суглобі.
Вирізали, але нога все одно боліла.

— Я за власною ініціа­тивою поїхав в інститут орто­педії та травматології в Київ. Вони подивилися знімки, сказали: «Це схоже на рак». І з цього інституту відправили мене в інший, в інститут раку. Там призначили обстеження.
Взяли аналізи, біопсії. Через місяць був результат — гостра саркома. Точніше, остео­генна саркома правої великогомілкової кістки.

Поклали мене в самому інституті раку на хімію, — продовжує. — Безплатно. Я проходив як військовий. Це було вже весною 2024 року. Прокапали хімію, нічого не допомогло. Там же, в інституті раку, ампутували ногу нижче коліна. 9 серпня 2024 року. Лежав після ампутації, і мені кололи хімію. Діяла на весь організм.

Потім далі служив, документи готував на звільнення, ВЛК (військово-лікарська комісія) проходив. І кожні три місяці робив КТ. Нічого не знаходили, чисто все було. Та ось четвертий раз роблю КТ, через 9 місяців після ампутації. І виявляють у легенях вогнища онкології. Викликають в інститут раку: «Приїздіть на хіміотерапію повторно». Я поїхав. Уже на протезі був. Перед цим місяць лежав на реабілітації в Чернігівській обласній лікарні, там навчили ходити. Уже я й не служив. Звільнився 26 травня 2025 року, оформляв пенсію. Приїхав, пройшов хіміотерапію щодо легень. Не допомогло. Пухлини ростуть.

Віктор Осіпенко налаштований на боротьбу за життя. Його підтримують дружина Оксана, вчителька місцевої школи, і двоє дітей. Родина звертається за допомогою:

IBAN: UA083220010000026204381085642
Номер картки: 4874 1000 3928 4503

Джерело: "Вістиник Ч", Тамара Кравченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: