Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Одинадцятикласник з Корюківщини - про свої враження від Америки, де він рік навчався і проживав


Одинадцятикласник з Корюківщини - про свої враження від Америки, де він рік навчався і проживав



Учень сільської одинадцятирічки виборов право на рік стати студентом американської школи. Про те, як поїздка змінила юнака і чим відрізняються американські та українські учні, Сусіди.Сіty розпитали у 17-річного випускника Наумівської школи Олександра Іваненка.



З другої спроби

Про програму майбутніх лідерів FLEX на Корюківщині чули й знають. Але здебільшого тільки те, що потрапити до неї можуть учні, які володіють англійською на високому рівні. Серед українських дітей, які стають її фіналістами, мало учнів з сільської глибинки.

Програма обміну майбутніх лідерів FLEX започаткована 28 років тому і фінансується урядом Сполучених Штатів Америки. Вона надає можливість учням загальноосвітніх шкіл різних країн протягом року безкоштовно навчатися в американській школі й проживати в американській родині. Окрім цього, програмою покривається більшість витрат, а студентам виплачується стипендія.

Одинадцятикласник Наумівської школи Олександр Іваненко потрапив до програми FLEX з другої спроби. Два роки тому хлопець пройшов три тури відбору в Україні. Але незалежна комісія у Вашингтоні тоді не обрала його учасником. А торік Олександрові пощастило більше.

З 10359 учасників програми до фіналу потрапили лише 227 учнів, серед них — і Олександр Іваненко з села Наумівка.

Цьому передували складання Сашею тестів з англійської мови, написання декількох есе, які розкривали лідерські якості та готовність розв'язувати різні проблеми в іншій країні самостійно, а також гра з іншими учнями та інтерв’ю, оформлення великого пакета документів, зокрема медичних. До цього додавалася рекомендація учительки англійської мови, де вона оцінювала мотивацію учня, допитливість, зрілість, здатність адаптуватися до різних ситуацій та багато інших показників.

В Америку Олександр полетів на початку серпня 2019 року. А вже 9 серпня приступив до навчання.

Американська родина

Американські сім'ї приймають у себе учнів із-за кордону на волонтерських засадах. Там це вважається справою честі. Сім'я сама обирає собі фіналіста програми.

Олександр Іваненко проживав у місті Ренсселіер штату Індіана. Хлопець потрапив у родину, де було двоє дітей. Старший 22-річний Грег - студент коледжу, а менший, 16-річний Бенджамін – школяр. Їхня мама – медик, тато – професор престижного університету у сфері кібербезпеки.

Саша каже, що американська сім'я перевершила усі його очікування і сподівання. Дуже відкриті й щирі люди, зустріли його як свого сина.

А вдома за Сашу дуже хвилювалися його батьки: мама, вчителька початкових класів Оксана Володимирівна, і тато - рятувальник Ігор Олександрович. Так далеко і надовго свого сина вони ще не відпускали.





Фізкультуру треба заслужити

Організатори програмного обміну ретельно підбирають школи для українців, щоб там не було жодного російськомовного. Навчання і спілкування повинне бути виключно англійською мовою.

- Перші два тижні було незвично, не розумів деяких діалектів, — зізнається Саша. – А потім втягнувся.

Саша навчався у звичайній американській школі, де понад 500 учнів. Заняття там розпочинаються о 8.15, шкільний автобус приходить о сьомій. У разі мінімального погіршення погоди – заморозок, перший сніг тощо – шкільні автобуси не йдуть, а діти переходять на дистанційне навчання.

Школа всім учням дає в оренду комп’ютер. А батьки мають доступ до постійного онлайн контролю досягнень своїх дітей.

"В американській школі Олександр Іваненко ходив до 12 класу. Наш земляк вивчав програмування, біологію, фінанси, англійську та іспанську мови, історію США"

- Кожен учень може обрати 7 потрібних йому предметів. Тож постійних класів там немає, — каже Саша. – Наприклад, у моєму, іспанському, навчалося 16 учнів, а в історичному – близько 30-ти.


Олександр Іваненко

Особливе місце у переліку шкільних предметів посідає фізкультура. Адже відвідувати ці уроки може лише той, хто має певні заслуги, є учасником усіх трьох спортивних сезонів: осіннього, зимового і весняного. Урок фізкультури в Америці не можна просто обрати з переліку – його потрібно заслужити.


Саша в Америці займався бігом

Домашніх завдань у школі майже не задають. Американські школярі навчаються за 100-бальною системою. Олександр Іваненко закінчив навчання у США за найвищим рівнем А, тобто 95+. Отримував щомісячну стипендію – 125 доларів.

Волонтерство – це престижно


Усі американці вважають за потрібне займатися волонтерством. І діти, і дорослі ніколи не втрачають такої можливості.

- Більшість активностей школярів пов’язана саме з волонтерством, — каже Олександр. – Учні охоче погоджуються допомагати у церкві, у будинках пристарілих, бути помічниками під час спортивних змагань, попрацювати у кіосках на футбольних іграх та ін.

Волонтерство для американських дітей означає багато. Воно впливає і на вступ до вишів, і на пошук роботи у майбутньому. Школи, які набрали найбільшу кількість волонтерських годин, заохочуються матеріально.

Робота - мотивація вчитися

Учня з України найбільше вразило те, що його американські ровесники не витрачають дарма жодної своєї хвилини. Вони дуже люблять спорт, намагаються відвідувати якомога більше секцій, творчих гуртків, беруть участь у мюзиклах і т.ін. Цим усім вони займаються одразу після уроків. А потім ще йдуть на роботу.

"Найчастіше діти працюють у закладах харчування, продавцями-консультантами або займаються доставкою товарів. Заробляють по 9-15 доларів за годину"


Американським дітям дозволено працювати з 15-16 років. Але зробити це можуть тільки ті, хто гарно навчається у школі. При влаштуванні на роботу працедавець обов’язково запросить довідку зі школи з навчальними досягненнями учня.


- Американці всіляко мотивують своїх дітей до роботи у шкільні роки, щоб вони цінували зароблене, — розповідає Саша. – Сім'я, де я проживав, доволі забезпечена, але батьки настійливо налаштовували на пошук роботи свого 16-річного сина Бена. Той збирався працювати у мегамаркеті.

Олександр в Америці не працював. А ось спортом займався. Потрапив у чудову команду бігунів з крутим тренером, з якими стали другою сім'єю.


Американська команда з бігу. Олександр - другий справа у верхньому ряду

Американці люблять порядок і планування. Мама складає розклад, за яким родина житиме весь тиждень. Кожному члену родини прописує конкретні завдання на кожен день, розподіляючи роботу: хто виносить сміття, хто готує їжу, прибирає, годує собаку, косить траву, інше. Домашні обов’язки ділилися на всіх членів сім'ї. І на Сашу теж.

"Саша перейняв в американців звичку все планувати, і тепер вдома пише плани на кожен день"

Родина, де проживав хлопець, мешкає у великому власному будинку з чималою прибудинковою територією, лісом. Вони власноруч заготовляють дрова для опалення. І були дуже здивовані, що українська дитина вміло користується сокирою, може запросто поносити та поскладати дрова.



* * *

Американські діти поважають думку своїх батьків і зважають на їхні обмеження та заборони.

- Наприклад, користуватися гаджетами дітям можна тільки до 22.00 у будні й на годину довше у вихідні дні, — розповідає Саша. – Стрижку теж треба узгоджувати з батьками. Хлопцям моєї сім'ї не можна було відрощувати волосся довше, ніж у мами.

Батьки хоч і суворо контролюють своїх дітей, але мають з ними дружні та довірливі стосунки. Наприклад, мама без роздумів на певний час полишала роботу, щоб зблизитися зі старшим сином Грегом, коли у того був непростий період — перехідний вік.

Родина часто їздить допомагати старшим родичам в інші штати. І любить збиратися з близькими на свята великими компаніями по півсотні й більше людей. Для цього орендують спеціальні приміщення.

Олександр був п’ятим студентом-іноземцем у цій американській сім'ї, але першим – з України. Тож американців дуже зацікавили українські традиції, зокрема різдвяні, а також те, як налагоджують стосунки українські батьки зі своїми дітьми.

* * *

Удома

Навчання Олександра Іваненка в Америці повинне було завершитися наприкінці травня. Через пандемію коронавірусу це сталося раніше. Хлопець повернувся в Україну 27 квітня. Два тижні обсервації провів у санаторії в Конча-Заспі.




Сашу зустрічали мама, тато і сестричка

Саша зізнається, що в Америці найбільше сумував за своїми рідними, друзями і українськими стравами. А вдома, в Україні, йому не вистачає американської родини, команди з бігу і шкільних учителів.

- Мені дуже сподобалися стосунки учнів і вчителів у США, — каже Саша. – Там учитель – більше ніж наставник чи старша людина, він – друг! З ним можна поговорити про все. А зайти до вчителя перед уроками або у вільний час випити разом кави – це взагалі норма.

"Ще два роки тому я і не думав, що зможу навчатися у США. Ця програма багато на що відкрила мені очі – Олександр Іваненко"

Навчання у Наумівській школі Олександр закінчив екстерном. Контрольні роботи відсилав електронною поштою навіть з Америки. І там, на далекому континенті, зовсім не розмовляючи рідною мовою, зрозумів: яка ж красива наша українська мова!

Завдяки FLEX, Саша знайшов багато друзів. І здобув впевненість у власних силах.
Нині активно придивляється до одного з харківських вишів, готується до вступу, мріє стати програмістом. А його сестричка - другокласниця Катруся, зважаючи на успіхи свого старшого брата, активніше почала цікавитися англійською мовою.

«Це все наша Лілія Леонідівна»

Мама Саші Оксана Володимирівна каже, що її син – єдина дитина на всю область, яка потрапила до програми FLEX із сільської школи. І в цьому вона вбачає неабияку заслугу вчительки англійської мови Наумівської школи Лілії Костюк.







Учні Лілії Леонідівни у дорослому житті часто обирають англійську мову своїм фахом. Хтось працює в іноземних компаніях, інші живуть за кордоном або ж, надихнувшись прикладом своєї наставниці, обирають педагогічну стежину. Як Ірина Кугук і Тетяна Федоренко, які вчать іноземної мови учнів корюківських шкіл.

"Коли педагог відчуває задоволення від своєї роботи, а результати дітей з сільської школи приємно дивують викладачів престижних вишів – це дорожче за всі грамоти й категорії – Лілія Костюк"

Олександр Іваненко — не перший учасник американської програми, якого підготувала Лілія Костюк. Декілька її учнів теж пробували у ній свої сили. А корюківчанка Ярослава Терещенко навіть вийшла до фіналу і теж рік навчалася у Штатах.

Лілія Леонідівна вважає, що подібні випробування корисні для учнів, бо відкривають перед ними перспективи, спонукають до розвитку. І пишається, що Олександрові вдалося потрапити до програми FLEX.

- Сашині здібності помітила ще у початкових класах, — пригадує вчителька. – Пізніше він постійно займав призові місця на районних олімпіадах, був дипломантом в області. Але участь у FLEX, на мою думку, переважує олімпіади і наукові роботи.

Цьогоріч виповнюється 40 років, як Лілія Костюк навчає дітей іноземної мови. За цей час у неї вчилися цілі покоління! Каже, якщо взяти якусь сільську родину, то її учнями були й бабусі з дідусями, і їхні діти, й онуки.

І серед нинішніх своїх учнів Лілія Леонідівна вже бачить таких, які мають непересічні здібності до вивчення англійської мови.

Наталія Рубей, susidy.city

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: англійська_мова, FLEX, Корюківська_ОТГ, Корюківщина, Наумівська_школа, Костюк, Іваненко, Рубей

Добавить в:


ЦентрКомплект