Карантин

Чернігів стане схожим на Прагу

І при тому залишатиметься неповторним і самобутнім у своїй півторатисячолітній красі. Схожість полягає в тому, що місто повністю поміняє систему збирання й утилізації сміття. Саме в цьому знадобиться досвід Праги.

Про це та інше розповідає начальник комунального підприємства АТП-2528 Чернігівської міської ради Руслан ВОЛОК. Чому Прага?



— Руслане Валерійовичу, чому Чернігів зупинився на досвіді саме Праги?

— Причин кілька. Це вже випробувана європейська система збирання сміття за допомогою напівзаглиблених контейнерів. Їх чернігівці називають баками. Вони, обладнані датчиками наповнення, розміщуються неподалік будинків, зупинок громадського транспорту.

І людям зручно, і комунальному підприємству, яке обслуговує підземні баки. Вони значно більшої місткості (3 кубометри), ніж контейнери на майданчиках (1 кубометр) та під сміттєпроводами (0,5 -0,75 м3).

— Але ж чернігівці не такі дисципліновані, як жителі Праги. Вони не звикли до подібного.

— Чернігівці, у своїй більшості, нормально сприймають нововведення. Але подекуди, де за міською програмою почали встановлювати сміттєві контейнери, певні політики прагнуть заробити політичний капітал і зупинити прогрес. Вони закликають людей жити по-старому. А без закриття сміттєпроводів неможливо почати роздільне збирання сміття та його сортування.
Головне - привчити чернігівців не виливати борщ у сміттєпровід й, відповідно, не розводити антисанітарію, а свідомо виносити побутове сміття до підземних контейнерів. Там згодом будуть контейнери для роздільного збирання, як у Празі.

— А чому, наприклад, Чернігів не використовує досвід Швеції чи Норвегії?

— Там населення із середини 70-80 років минулого століття привчене роздільно збирати сміття. Та й контейнери, які там виготовляють, і техніка мають ціни у кілька разів вищі. Такі витрати зараз непосильні для бюджету Чернігова, а така вартість не підйомна для жителів нашого міста.



Контейнери і техніка


— Пане Руслане, скільки контейнерів встановлено станом на січень у Чернігові?

— Уже 64 контейнери. На вулицях 1 Травня – 8, Бєлова – 13, Космонавтів – 10, Пухова – 17, Рокоссовського – 10, Доценка – 3 та Всіхсвятській – 3. Іще найближчим часом маємо встановити 35 контейнерів, закуплених за програмою, за яку проголосували депутати міської ради.

— Яка техніка вивозить сміття із Чернігова?

— Для розуміння, стара техніка, яка тривалий час працювала на нашому підприємстві ще з початку 80-х років. Це ЗІЛи. Тому перехід на більші сміттєвози та великі заглиблені контейнери – економічно вигідний. Адже кожен рейс до сміттєзвалища – це, в середньому, 30 кілометрів. Якби підприємство перейшло на більші машини повністю, то завдяки зменшенню кількості рейсів тільки на паливі економило б 1,8 млн грн на рік.


А якщо врахувати витрати на зарплати і ремонти, то загальна економія від переходу з одних автомобілів на інші склала би на рік близько 8 мільйонів. За розрахунками, великий сміттєвоз окупається за 6 років роботи. Тобто напрямок на таку заміну техніки – правильний.

Арифметика економії

— Поясніть це на цифрах детальніше.

— Для вивезення відходів із Чернігова трохи більше року тому міська рада закупила 2 великі сміттєвози із заднім завантаженням і 2 сміттєвози із краном маніпулятором. Новий автомобіль вміщає 72 кубічні метри сміття або 24 напівпідземні баки місткістю 3 кубічні метри.

На майданчиках для збирання сміття стоять євроконтейнери по кубічному метру кожен. У висотних будинках по 1-2 контейнери в кожному під’ізді, які мають об’єм 0,5-0,75 кубометра. Водію треба під’їхати під кожен під’їзд, а це час, паливо автомобіля. І додайте до цього важку працю двірників, які часто пробивають забиті сміттєпроводи.

Тому ідея перейняти досвід Праги народилася не на порожньому місці.

Сміттєзвалище має бути безпечним

— Скільки людей вивозить сміття з Чернігова і обслуговує сміттєзвалище?

— У цеху санітарного очищення АТП-2528 працює 57 працівників, на полігоні в Масанах ще 14. Крім того не треба забувати, що інший цех прибирання вивозить ще й сміття з урн та зупинок, а великогабаритне сміття зі своїх територій вивозять ЖЕКи, КП Деснянське і Новозаводське, ОСББ, підприємства й організації. Тому на полігоні є кілька карт, де приймальники обліковують і розміщують різне сміття.

— І багато Чернігів його продукує?

— Для прикладу, у 2019 році прийнято 796,6 тис кубометрів відходів. У тому числі від населення – 526,6 тис м3, бюджетних установ – 73,2 тис м3, інших споживачів – 172,7 тис м3, вуличного сміття – 24,1 тис м3. Щодня місто продукує 2 тис 182 кубічні метри. Тому об ’єм відходів із дня відкриття сміттєзвалища у 1961р. досяг більше 24 млн м3 (6 млн тонн).

— А які перспективи сміттєзвалища у Масанах?

— Головне – зробити його безпечним для жителів міста і навколишнього середовища. Для цього проводяться роботи з огородження, очищення каналів для фільтрату, дегазації полігону,безпечного технологічного захоронення сміття.

— А чому не переробки його?

— Переробка і рекультивація звалища – це тема окремої великої розмови, яка має у першу чергу законодавчі проблеми державного рівня, а також місцевого. Думаю, цього року в вирішенні цієї проблеми ми побачимо зрушення.

— І насамкінець кілька побажань чернігівцям.


— АТП-2528 гарантує зі свого боку якісне прибирання, але б хотіли, аби жителі міста також берегли й чистоту, й благоустрій та вчили цьому дітей. Дякую тим, хто це робить зараз і щодня.

Розмову вів Іван Адаменко. Чернігівська обласна газета «Деснянська Правда». Фото автора

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Руслан Волок, АТП-2528, сміття, контейнери, «Деснянська Правда», Іван Адаменко

Добавить в:


ЦентрКомплект