Новини

Людям про людей 

  • Щодня, ідучи з роботи, неподалік обласної ради я спостерігаю за чималою компанією підлітків. Хто катається на роликах, хто - на велосипедах. Але найбільше тут тих, хто їздить на скейтах. їх називають скейтбордистами. Що для них ця "їзда": просто хобі чи спосіб життя?
  • Вроджений церебральний параліч суттєво обмежив фізичні можливості Юрія Ананка, проте не скував його жагу до життя. Професійний письменник, котрий друкується у найпрестижніших українських виданнях. Сильний математик і шахіст, відомий далеко за межами рідного Бахмача (його шахова композиція і в Америці друкувалася). Невтомний футбольний уболівальник, з яким приязно вітається півміста. Інтелектуал, що чудово розуміється на музиці, кінематографі, літературі (українській та зарубіжній), самотужки вивчає іноземні мови - англійську, німецьку, французьку, іспанську...
  • Накануне таких двух праздников мы неслучайно взяли интервью у известного черниговского предпринимателя Ольги Боднарской.Ольга Олеговна не только владелец магазина и четырех торговых точек по продаже люстр и бра, но и хорошая хозяйка и заботливая мама.Кроме того, Ольга Боднарская - единственный в Чернигове представитель харьковской фирмы "Свет", что дает ей возможность заниматься оптовой и розничной торговлей светильниками этой фирмы.
  • Про Олексія Чуприну я чула давно. Ним захоплювалися медики, працівники реабілітаційного центру "Відродження", а губернатор області Володимир Хоменко пообіцяв особисто допомогти хлопцеві влаштуватися на роботу.На Чернігівщині сьогодні живе три з половиною тисячі дітей-інвалідів, з них чотири сотні - з діагнозом дитячого церебрального паралічу. Спеціалісти називають більше чотирьох сотень причин, які можуть впливати на розвиток цієї хвороби.
  • Олена Олександрівна Количева належить до тих небагатьох депутатів, хто займається лише тим, на чому розуміється. А це - тарифи, ціни, питання бюджету. І дарма комусь здається, що активність Количевої поменшала. Просто тарифи давно не переглядались, а якщо таке питання виникне, Количева завжди напоготові. Бо ці питання найбільш болючі і, на жаль, - актуальні.
  • Цю жінку в Чернігові знає більшість. Хтось як свою колишню або й нинішню вчительку (педагогічній діяльності вона присвятила понад 50 років), ще хтось - як активну громадську діячку (цією роботою займається не менше ніж педагогічною), а ті, хто не знайомий з нею особисто, знають принаймні як "пані в капелюшку". Адже з капелюхами вона не розлучається за жодної пори року. Пройти повз таку елегантну шляхетну жінку і не помітити її - просто неможливо...
  • Довга – «до підлоги» - спідниця, незмінно - хустка на голові, покірність у погляді, відсутність власних інтересів (бо живе чоловіковими) – приблизно так уявлялася типова попівська дружина. Однак це уявлення виявилося дуже далеким від істини, коли я з перших уст дізналася, як живуть нинішні матушки.
  • Моя визави — жгучая брюнетка, заместитель мэра Чернигова Оксана Туник-Фриз. Прихожу. Странно, но ждать не пришлось. Вхожу в кабинет. Оба-на! Вот это кабинетик! Первыми «бросаются в глаза» необычные шторы. Я, блин, такие же хочу! Осматриваюсь по сторонам: везде картиночки, вазочки, статуэточки, диванчик (сразу захотелось прилечь (зачеркнуть), присесть), цветочки, полумрак. Все это — является обрамлением офисной мебели. А в пространстве — звуки чудной музыки. В атмосфере полной «расслабухи» и происходит наша беседа. Заместитель мэра обещает ответить на все мои вопросы.
  • Люди, которых всем нам приходилось видеть на улицах города, в переходах, в подъездах, подвалах и на чердаках, постоянно являются объектом внимания прессы, телевидения, правоохранительных органов. Бомжи - так принято называть их. Но бомжами ведь не рождаются. Что привело их к такой жизни? Была ли у них семья, дом, работа? Скучают ли они по домашнему уюту? По отношению к этим людям в обществе существуют обычно два мнения - одни их жалеют, другие смотрят на них с презрением.В нашем городе при областном управлении МВД находится приемник-распределитель для людей без определенного места жительства. Именно сюда попадают люди без документов, не имеющие постоянного места жительства. Что это за люди? И почему, несмотря ни на что, мы продолжаем видеть их на улицах города?
  • Мы, любители комфорта, можем только завидовать им, путешественникам по призванию. Для них реальность - взять с собой минимум денег, вещей - и пройти полстраны пешком.У такой формы отдыха есть сторонники и противники. Главный аргумент противников - трудно, опасно и некомфортно.Для путешественников такие трудности и опасности необходимы. Без них они не представляют себя в этом мире. Константин Давыденко - такой вот убежденный турист, и просто не может прожить год, не сходив куда-нибудь с рюкзаком за плечами. Как-то он подсчитал, что у него "в багаже впечатлений" - более 50 походов, вылазок, экспедиций и путешествий, в том числе и за рубеж.
Сторінка: 1  ...  857 858 859 860 861  ...  885     попередня | наступна