
Коли в Щокоть прийшли німці, Іванку Сидоренку було всього п’ять років. Але він запам’ятав на все життя багато з того, що бачив і чув. Як батько повів у ліс корову, – намагався вберегти годувальницю від німців. Як ховали від поліцаїв старшого брата, котрого хотіли відправити в Німеччину.

11 червня газета «Вісник Ч» писав про Івана Аникієнка із села Гвоздиківки Щорського району, якого на початку 30-х років минулого століття знайшли кинутим на станції Щорс. Хлопчик ще не вмів ходити, страждав на дистрофію, нічого про себе сказати не міг. Опинився він у Гвоздиківці, жив по людях, не знав ні добра, ні ласки. Після армії поїхав на Сахалін, працював у шахті.

«Жизнь замечательных людей» — это не только с юности знакомые книги с серыми корешками. Великие экспедиции, открытия, сражения, менявшие ход мировой истории, гораздо ближе к нам, чем кажутся. И ближе, чем мы думаем, те самые замечательные люди. Например, уроженец скромного села на Сребнянщине был участником знаменитой «Атаки века»…

Теннис, к сожалению, никогда не считался в Чернигове популярным видом спорта. О чем можно говорить, если в почти 300-тысячном городе - две площадки с кортами! Да и те, мягко говоря, не в лучшем состоянии. А ведь есть места (в том числе и в Украине), где ситуация кардинально отличается. Узнать это удалось от Дмитрия Харченко

В августе Лидия Тимченко из Манжосовки Прилукского района будет праздновать свое 60-летие. На юбилей съедется вся ее большая родня. Будет среди гостей и троюродная сестра Лидии Михайловны Татьяна. Лишь недавно, будто в подарок к юбилею одной из сестер, их свела телепередача «Ключевой момент». Лидия Михайловна родом из «маленькой Швейцарии».

200 баллов по математике и 197 — по украинскому языку — так прошла внешнее независимое оценивание 17-летняя Оля Томилко. Она выпускница не какой-то городской школы с углубленным изучением математики или украинского языка, а Михайло-Коцюбинской гимназии, работающей по обычной программе для средней школы.

«В житі нема нічого випадкового», - каже Віталій Кейдун, згадуючи епізод майже піввікової давності. Тоді хлопчикові було років п’ять, а родина його жила в маленькому Красному Хуторі Будавороб’ївської сільради, що на Новгород-Сіверщині. - Моя бабуся була затятою вишивальницею, - продовжує мій співрозмовник. – Пам’ятаю, десь знайшли полотна на онучі.

Уселі Количівка Чернігівського району трактори ледь не у кожному дворі. На них навіть жінки катаються. Проте найвідоміша трактористка — Любов Лук'яненко. — Любка ганяє на тракторі. Вона і в городі все чисто робить, і за хлібом у магазин їздить, — розповіли односельці. Поїхала подивитися.

Могутня постать цього чоловіка, що радше нагадує древнього лицаря, ніж людину сучасності, викликає захоплення не тільки в його друзів, але й – у ворогів. Так кажуть… Перш ніж обрати професію військового, підполковник української армії Сергій Шаповалов мріяв стати художником та навіть спробував себе в кулінарії.

Во все времена люди, не равнодушные ко всему живому и способные видеть прекрасное в самом обыденном, что нас окружает, всячески пытались - и пытаются! - запечатлеть предметы своего восхищения. Кто-то берется за кисти и краски, кто-то вооружается фотоаппаратом или видеокамерой… И в итоге все мы имеем возможность увидеть то, к чему, возможно, ни-и-когда бы не смогли приблизиться!