
До Кучинівки Щорського району поїхали, щоб зустрітися з дітьми Оксани та Григорія Шевченків, молоде подружжя несподівано пішло з життя в один рік, залишивши сиротами ще зовсім малих дочку і двох синів. Діти навідріз відмовились іти в інтернат, жили самі, тримали хазяйство. Минуло більше десяти літ... — Ми з Оксаною близнючки, — згадує сестру Марія Петрівна Федосієнко.

Майже під самим Черніговом, недалеко від села Халявин, по трасі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, у ящиках продають яблука. Червоні і з жовтими бочками, великі і маленькі. — Звідки вітаміни? — запитуємо. — Яблука місцеві. Он там ростуть. Це господарство «Сад Ларченка», — показує Надія Ларченко. Виявилось, це мама господаря саду. — Вибирайте. Яких вам?

У будь-якій країні, у будь-які часи держава прописувала правила, за якими мають жити її громадяни. Це і є закони. Чим менше їх, чим рідше вони міняються, і водночас враховують актуальні вимоги часу, - тим простіше людині жити в суспільстві. На жаль, сьогодні в Україні багато законодавчих актів, які, до того ж, весь час змінюються.

Разговорить тех, кто служил в Афганистане, нелегко. Солдаты-афганцы, едва вернувшись с войны, не рассказывали о пережитом, не хотят вспоминать и сейчас. Действительно, тот ужас лучше выбросить из памяти. Но ни в коем случае нельзя забывать, что наши ребята совершали подвиги на чужой войне. И хотелось бы, чтобы заслуженные награды нашли каждого афганца даже через много лет.

Доволі часто біля дверей будинків можна бачити прибиті підкови. Одні вірять, що підкова оберігає дім, інші – що приносить щастя. Вішають - кому як заманеться, бо нині мало хто знає про давнє повір’я, згідно з яким підкова мусить бути точно над дверима і обов'язково відкритою частиною догори. (Тоді злі духи, потрапивши всередину, в оселю не проберуться).

Залізні обладунки, шоломи на головах та повне бойове озброєння часів древніх русичів та скандинавів, що ідентичні епосі Х-ХІІ століття… Це – не історія. Це - те, чим живуть учасники клубу історичного фехтування в Чернігові. Зброю та амуніцію вони виготовляють власноруч, а теорію проведення поєдинків закріплюють під час наполегливих тренувань.

Шлюбами з іноземцями сьогодні нікого не здивуєш. Відтоді, як на заробітки у закордоння поїхали наші дівчата і жінки, це стало мало не масовим явищем. Руйнуються сім'ї в Україні. Десь там, далеко, створюються нові. Тема болюча. Але ми — про іншу долю. У матері в селі Авдіївці Сосницького району саме гостює з чоловіком-американцем Алла Мюнч (Симоненко).

Відповісти на запитання погодився обласний проктолог, завідувач проктологічного відділення обласної лікарні Ігор Саргош. — Якщо свербить задній прохід, що б це означало? — Причин може бути декілька. Це і глисти (глистяна інвазія), і геморой, герпетична інфекція ділянки навколо анального проходу, грибок. Анальний свербіж може існувати і як самостійне захворювання.

У цій хаті по вулиці Комінтерну, 27 у селі Максим Козелецького району Ольга Вовнянко живе, вважай, п'ятдесят літ. Як пішла за Андрія, як привіз він її сюди, так і прожили душа в душу аж до його несподіваної кончини. Сім літ уже нема хазяїна. Але Ольга Федорівна не здається. Тримає й корову, і свиней, і птицю —усе, як було при Андрію. Звичайно, без допомоги дітей не справилася б.

Букет из малиновых веточек, краснеющих ягодами, на одном из прилавков Центрального рынка наверняка привлекает внимание многих прохожих. Во-первых, осенью – и вдруг… малина – уже не совсем обычно! А во-вторых, если присмотреться, веточки-то совсем разные: на одной висят по обыкновению малиновые «шапочки».