
Ее дом всегда выделялся среди других сельских домов. В первую очередь бросались (и бросаются) в глаза прекрасные рисунки на доме и во дворе. А в самом доме удивляет большое количество игрушек. Да и как иначе, ведь в этом доме жило 11 детей.

Уверена, что даже человек, далекий от этого стиля музыки, все равно слышал его знаменитые «За глаза твои карие», «Давай закурим», «Родительский дом».

Чернігівець Андрій Деркач на вигляд мало чим відрізняється від інших наших земляків — сучасний вигляд, відкритий погляд, ніякої довгої бороди і чалми. Але вже чотири роки тому, у зрілому віці, Андрій став мусульманином.

Месяца полтора назад черниговцы обменивались друг с другом мини-«сенсацией»: на улицах Чернигова появилось несколько билбордов с заявлением: «Мы делаем миньон!»

Он уважаемый человек — ветеран Великой Отечественной войны, кавалер орденов Красной Звезды и Отечественной войны 1-й степени, ордена Богдана Хмельницкого, награжден тридцатью различными медалями, участник форсирования Днепра и Ясско-Кишиневской операции.

У неї незвичне для наших місць прізвище — Альсафар. Надія Григорівна пояснює, що це прізвище її чоловіка, араба, громадянина Іраку. А означає воно професію людей, які працюють з міддю. — І коли ж вас доля звела з вашим Альсафаром?— питаю я.

Печи, грубки ушли в Чернигове в прошлое. А печники — остались. Есть в каждом ЖЭКе. Вымазанное сажей лицо, грязная одежда — это не про них. 50-летний Владимир Симоненко — печник из ЖЭКа №5. Называет себя трубочистом. — Говорят, если встретишь на улице трубочиста, к счастью.

Станіслав Бондар у селі Гребля Менського району в інкубаторі «вилуплює» не тільки курчат, а й каченят, гусенят, індичат, і навіть, на замовлення, фазаненят. Гарячий сезон для птахівників-інкубаторників починається у другій половині березня і триває два-три місяці.

Это было осенью 1996 года. В 1997-ом по приговору суда Ткаченко получил срок: три года в зоне строгого режима. Отсидел от звонка до звонка. Александр Ткаченко — местная знаменитость.

Він часто мені телефонує. І постійно плаче. Каже, що не хоче вірити жодному очільнику з місцевої влади, бо від них нема реакції на прохання про допомогу. Приміщення, в якому він мешкає, нагадує халабуду усамітненого безхатченка, який на ніч окупував нежилу комірчину.