
Маргарита Ивановна – человек яркий, жизнерадостный творческий. Когда-то работала на городском телевидении создавала телепередачи и рекламные ролики, в последние годы она работает в газете «Черниговские ведомости».

А несколько дней назад на сцене областного филармонического центра выступала одна из наиболее ярких пар проекта «Танцуют все» Марта Жир и Александр Геращенко.

Журналісти не можуть не перейматися людськими долями. Скільки їх на наших життєвих стежках!..
Про Таню Пилипець – автор цих рядків писала з особливим хвилюванням.

Борису Івановичу є що розказати своїм семи онукам і трьом правнукам. За 74 прожиті роки йому довелося скуштувати різного хліба – черствого і запашного. Скільки ним бачено, пережито!

У щоденній метушні, ми не помічаємо, як незворотньо спливають наші літа. Долаючи життєві перепони, ми поринаємо в них із головою, тож не дивно, що нас не цікавлять справи не те, що сусідів, а навіть родичів.

"Это - настоящий подвиг, ведь ноги у нее не работают. Сколько надо иметь силу воли, чтобы ходить с такими ногами!" - сказала руководитель Черниговского городского общественного объединения инвалидов "Шанс" Светлана Федорова.

«Діагноз – не вирок!» Так вважає 59-річний мешканець Новгород-Сіверського Василь Купрієнко. Ще у 1978 році на Донбасі, де тоді працював вчителем фізкультури і ДПЮ, він потрапив в аварію.

Этот человек может часами рассказывать о лошадях, о сельском хозяйстве, о причинах распада колхозов и еще о многом другом. Он, как говорится, из простых, не из породистых: его отец, Николай Иосифович, в свое время работал животноводом, мама, Галина Дмитриевна, всю жизнь отдала ферме и ланке.

Доктор філологічних наук, професор, академік Української вільної академії наук (Нью-Йорк), Української академії наук, Голова Вченої ради Українського університету (Москва).

Григорій Маньковський — народний депутат, голова обласної організації Партії регіонів. З 21 листопада по 2 грудня був у Китаї. Летів з Борисполя (аеропорт у Києві) до Шанхая, з пересадкою в Гельсінкі, дев'ять годин.