Учбово-тренувальні збори із зимового картингу прошли сьогодні у Чернігові на замерзлому Стрижні (відео)
На замерзлому Стрижні у Чернігові у суботу, 26 сінчя, пройшли учбово-тренувальні збори із зимового картингу. Картингісти від початку зими чекають, поки лід на річці намерзне до безпечної товщини, аби піти на ньому у, як кажуть, «постійно керований занос». Це – чернігівська річка Стрижень. На льоду - картингісти.
Учасників учбово-тренувальних зборів розділили на 3 вікові категорії – діти, дорослі та ветерани.
«Категорія 42+ - найдревніші гонщики Чернігова. Оце я до них належу, і оце зараз ми поїдемо У нас 4 заїзди і в кожному набираються очки», - розповідає ветеран картингу Сергій Подтергер.
На річку картингісти виїжджають, щойно лід намерзне до безпечної товщини. Спеціальної траси для зимового картингу у них нема.
«Її насправді не може бути. Ми колись спочатку організовували на асфальтованому майданчику – укатували сніг, заливали водою, але потім це все розтає. Тому все прийшло до того, що от погода є – дивимось, коли хороший мороз протримається декілька днів, заміряємо лід у декількох точках, мінімум щоб був сантиметрів 15», - пояснює співорганізатор зборів Олександр Петренко.
Для літнього та зимового картингу карти різні.
«Оце перероблена літня рама. Оце класичний приклад чисто зимового карту. Ці шипи дуже часто випадають, і хлопці дошиповують самі. Чим вище і більше шипів, тим машина більш керована на льоду. У зимовому карти абсолютно іншої конфігурації – вони вищі, там шипована гума стоїть з металевими шипами, там центр ваги зміщений назад. Тут все пов‘язано зі стилем водіння, який передбачає постійно керований занос», - каже Олександр Петренко.
Сергій Гарус, кандидат у майстри спорту з картингу: «Хотів трохи так фінт зробити – ну, не вийшло. Літній картинг – там іде «слік», там «зацеп», там треба траєкторію тримати. А зимовий картинг – більше треба траєкторію, треба дрифтувати, і оцей баланс шукати між зривом карта, коли він ще тримає трасу, і максимально швидко проходить».
Крім картингістів, на лід вийшли мотоциклісти.
Олександр Петренко: «Це, можна сказати, показові виступи. Це діти зі станції юних техніків, дуже талановиті, вони там намагаються робити щось руками своїми, вигадують. Зробили свої мопеди – честь їм і хвала, що вони не сидять і не гинуть у комп’ютерах».
«Сам, з нуля, з голої рами. Двигун сам зібрав, двигун італійський. Багато чого саморобного, наприклад резонатор, поршень саморобний, багато чого по підвісці саморобного» - розказує мотоцикліст Назар Сушениця.
На мотоцикл Назар сів у сім років, щойно дістав ногами до педалей. Колеса до цього шипував 4-ри вечори.
«Це саморізи, близько 700 штук. Гарний зачіп із трасою Якщо я хочу пустити його в дріфт, я пускаю».
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




