Про те, як чернігівці разом з німецькими волонтерами грядку саджали

У Чернігові створили перший міський екологічний город.

Головна мета: залучення громадськості до екологічних систем.



А це як відомо - благородна справа. Тут тобі і турбота про людину, й чисте гармонійне довкілля, енергозберігаючі технології, використання відходів життєдіяльності, здорова їжа. залучення до участі в проектах громадськості, зокрема, молоді.

Таку грядку розташували в Березовому гаю. Працювали жителі мікрорайону, серед яких багато дітей і підлітків, а також чернігівські аматори органічного землеробства. Поряд з містянами трудилися гості з Німеччини та науковець, еколог з Тернопільщини Володимир Розум. Створена за його технологією грядка називається - теплою. Весь міський город буде уподальшому зроблено на основі пермакультурного дизайну.

Головний пермакультурист України Павло Арданов, який приїхав до Чернігівців, пояснив, що пермакультура - комплексна галузь, яка може об'єднувати будь-які напрямки. Наприклад, від органічного землеробства до екологічного будівництва і планування міст майбутнього, енергоефективних міст тощо.

- Наша місія. - каже Павло, - розповідати та пропагувати ідеї цього напрямку в суспільстві. Зацікавити молодь ставитись бережно до довкілля.

Він чарівний і романтичний будь-якої пори - цей Березовий гай на східній околиці Чернігова. Атракціони, доріжки, відкритий простір і неповторне живе мереживо березового масиву. Відпочинок на всі смаки й для будь-якого віку.

- Саме тут вирішили провести семінар для звичайних людей. - каже очільник чернігівської громадської організації «Еко Місто» Сергій Безбородько, - якраз ця ділянка не транзитна, бо сюди люди з сусідніх будинків не виходять. Територія в процесі облаштування. Сам же екологічний проект ще доопрацьовуємо. Нам цікаво послухати гостей, зважити можливі варіанти впровадження пермакультурного дизайну.



Обговорювали все - від облаштування громадського городу - до куточка дикої природи, від глобальних питань - до дрібниць, хоча насправді тут другорядного не буває.

Павло Арданов представив одразу кілька питань-про-позицій: можна прилучитися до збереження якоїсь культури чи розмноження насіння, щоб люди змогли замовляти й отримувати його якнайдешевше чи й задарма. організувати громадський город тощо. Але ж, імовірно, певний рівень вандалізму тут буде. І як. запитав, плануєте організувати нагляд за цим місцем.

- Долучаться люди з сусідніх будинків. - упевнений пан Сергій Безбородько. - Розмістимо роз'яснювальну інформацію, відповідні таблички. А якщо спробуємо приваблювати мешканців з дикої природи, теж треба встановити попереджувальну інформацію. Тут усе має бути безпечно, адже поряд - дитячий садочок та й багато хто з малечею прогулюється.

- Зазвичай бджоли, оси і джмелі не агресивні. - долучилася Оксана Булкіна, координатор екологічного проекту. -хатинки для них треба розмістити на безпечній відстані від дітей.



Практичну частину заходу провели в затишному куточку між багатоповерхівкою й огорожею дитячого садочка під керівництвом самого Володимира Ро-зума. еколога, природолюба. У світовій практиці землеробства є кілька видів грядок і способів вирощування культурних рослин. Наприклад, високі грядки, контейнери, підняті, заглиблені, компостні грядки, парники, теплиці. Усі вони мають свої переваги й недоліки. Володимир Розум, спираючись на попередній досвід, створив свою, удосконалену, екологічну грядку.

- Практикував вирощування різноманітних городніх культур, а також і кущів, дерев. - розповідає пан Володимир. - Такі грядки показали високу ефективність. І створювати їх не складніше, ніж інші. Треба тільки дотриму-ватися послідовності, правильно закласти й доглядати та використовувати.

Отут і розпочалося формування такої грядки наживо. Автор сам зробив розмітку, яка схожа на підкову. А практикує і пропагує він органічне землеробство в різних регіонах України, в дитячих садочках і школах (на рівні грядок), у вишах (рівень лабораторій). Тут же з мотикою власної конструкції (удосконалив плоскоріз Фокіна) сам приступив до роботи, й до справи долучилися учасники семінару та звичайні чернігівці. взявши до рук інший реманент.

Швидко зробили основу для закладання грядки, а потім автор керував процесом. Усе просто, пошарово: зняту дернину поклали на саме дно, потім - гілки з листям і щіпку, скошену свіжу траву. Кожен шар посипали бокашами (ефективними мікроорганізмами). На цьому етапі чи не найактивнішими проявили себе діти з сусіднього двору - залюбки підкидали траву, «солили», поливали. Коли підготовчу роботу завершили, по краях грядки висадили пряно-ароматичні рослини, привезені з Києва. Це влаштувала представник організації «Ки-ївферм» Живодана Жарікова, яка в столиці практикує міське фермерство.

- Сподіваюся, ваш екологічний проект, з яким невдовзі остаточно визначитесь. приєднається до нашої мережі, - зазначив Павло Арданов, звертаючись до чернігівців. - Гадаю, й зарубіжним гостям (а серед них соціолог, урбаніст, архітектор, екологи) було цікаво, а водночас ми можемо скористатися досвідом, який вони набули в процесі своєї практики, вивчаючи пермакультуру в різних регіонах і господарствах.



В екологічному семінарі-практикумі 8 серпня взяли участь представники громадських організацій «Пермакуль-тура в Україні» (Київ), «Еко Місто» (Чернігів), благодійного фонду «ЕКО ЛАЙФ» (Чернігів), працівники КП «Зеленбуд», ЖЕК№10, небайдужі містяни.

* * *

Що воно таке - пермакультура?

Це напрямок людської діяльності сформульований австралійцями Біллом Моліссоном та Девідом Холмгейном у 70-х роках минулого століття. Утворився на стику екології! термодинаміки.

Термін «пермакультура» виник як поєднання значень «стала культура» та «стале сільське господарство».

Єдиний приклад у світі сталих систем - це природні системи, які існують, розвиваються, еволюціонують тисячоліттями і здатні пристосовуватися до змін, не потребують втручання. Люди стали це використовувати в органічному землеробстві. Поступово були сформульовані дизайнерські принципи.

Василь Кубар, "Деснянка" №32 (717) від 16 серпня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: