Якою буде рефрмована сільська медицина?

Якщо з реформами в наданні медичних послуг в містах ситуація більш-менш зрозуміла, то про зміни в сільській медицині зрозуміло менше. Хоча для Чернігівської області, більша частина населення якої саме сільські мешканці, сільська медицина актуальна як нікому.  

 

Що ж зміниться в сільські медицині в найближчі роки?


 

В першу чергу впорядковується система медичних закладів. До вже затвердженого поділу на 4 госпітальні округи — Чернігівського, Ніжинського, Прилуцького та Північного — додається розподіл закладів у населених пунктах відповідно до кількості населення в них. Як пояснював під час круглого столу присвяченого медичній реформі в сільській місцевості, очільник Управління охорони здоров'я в Чернігівській області Петро Гармаш, в лютому цього року Міністерство охорони здоров'я видало наказ №178/24, відповідно до якого в Україні буде формуватися мережа пунктів надання первинної медичної допомоги. Звичний термін ФАПи, фельдшерсько-акушерські пункти, в цьому документі не згадується взагалі. Натомість у ньому є амбулаторії і пункти здоров'я, які у деякій мірі, і є тими самими ФАПами.

Відповідно до наказу буде діяти мережа пунктів надання первинної медичної допомоги. В містах з населенням більше 15 тисяч чоловік діятимуть Центри медичної допомоги в яких, за планом, працюватиме не менше 7 лікарів. В населених пунктах де проживає від 3 до 15 тисяч осіб будуть амбулаторії групової практики і не менше двох лікарів. В селах де живе від 1500 до 3000 людей діятимуть абулаторії моно-практики і працюватиме один лікар, а там де проживає від 750 до  1500 чоловік діятимуть пункти здоров'я, прийом лікарем буде відбуватися не менше як двічі на тиждень, а в решту часу постійно працюватимуть фельдшери чи медсестри. В менших населених пунктах пункти здоров'я працюватимуть на нерегулярній основі. Хто буде працювати в пунктах здоров'я — лікар чи фельдшер — у великій мірі тепер залежатиме від місцевої влади, від того, чи зможе вона заохотити їх до співпраці.

 

Сімейні лікарі і терапевти з реформуванням медцини отримуватимуть плату за роботу з державного бюджету — 370 гривен за кожного пацієнта, який підписав деклаацію. За вікових пацієнтів і пацієнтів зі складними хворобами лікарі отримуватимуть окрему доплату, відповідно до коефіціенту. Крім того, з 2019 року планується збільшення виплат лікарям до 450 гривень. От тільки ці кошти можуть виявитися не такими й великими, адже з них лікарям оведеться утримувати лікарський пункт. В зв'язку з цим актуальною буде підтримка лікарів з місцевих бюджетів. Вже зараз в деяких громадах для лікарів готують житло, от тільки знайти лікарів, готових їхати в село, знайти вдається не завжди.

 

Одна з головних ролей у реформуванні медицини відводиться електронй системі E-Health - “Електронне здоров'я”. Створюється єдина електронна база пацієнтів, лікарень, лікарів. В системі знаходитимуться електронні деларації між пацієнтами і сімейними лікарями, в ній же лікар зможе побачити всю історію хвороб хворого, а пацієнт, в ній же, зможе записатися на прийом до лікаря, як до сімейного, так і відповідно до спеціалізації. З цим, очевидно, пов'язана ідея про відміну талонів для запису до лікаря, про яку говорили останні два тижні. Навіщо вони, коли черга формуватиметься в електронному вигляді і сімейний лікар, наприклад в селі Ріпкинського району, зайшовши в мережу зможе сам записати свого пацієнта на огляд до хірурга на потрібний час?
 

Як переконати людей, особливо сільських, не їхати відразу до району чи обласного центру, а йти зпочатку до свого сімейного лікаря? Це будуть робити гаманцем. Якщо людна звертатиметься до свого лікаря — за нього відповідно до тарифів платитиме держава. Якщо ж хтось вирішить оминути його і звертатиметься до вузькопрофільних лікарів — без проблем, але оплачувати їх послуги доведеться з власної кишені.

Відтак і головна ідея реформи — зробити так, щоб 80 відсотків звернень хворих до лікаря, вирішувались саме на первинній ланці сімейними лікарями.

 

У планів по реформуванню медицини є й слабкі сторони. Найважливіша з них — нестача лікарів і медичного працівників та пенсійний і передпенсійний вік. Особливо показова картина в сільській місцевості. Андрій Жиденко, головний лікар Чернігівської обласної лікарні назвав цифру — сьогодні вже не вистачає 239 сімейних лікарів! Скільки працюючих пенсіонерів і тих хто за кілька років піде на пенсію — мова навіть не йде. Як приклади — Сновська та Сосницька лікарні, де найбільший дефіцит лікарів, чи села Жеведь та Слабин, де місцева влада вже знайшла житло для лікарів, але їхати до них ніхто не поспішає.
 

Проблема насправді значно глибше. Лише в 2016 році, за даними Петра Гармаша в 2016 році з України виїхали близько 7 тисяч лікарів. Це при тому, що в Чернігівській області сьогодні працює близько 3500 лікарів. Причини цього зрозумілі — середня заробітна плата по медичній галузі в 2017 році — 4587 гривень. Молоді лікарі після інтернатури часто отримують менше ніж фельдшери.
 

Для повної картини проблем варто додати і небажання лікарів іти працювати як в село, так і в сімейну медицину загалом. “В сімейну медицину йдуть лікарі, які не змогли влаштуватися на вторинному рівні, в лікарнях”. — констатує факт Петро Гармаш, який очолює медицину області. Сьогодні медики вкотре говорять про те, щоб студентів, які навчаються на державному замовленні і за навчання яких оплачує держава таки примусити відпрацьовувати за направленнями у сільській місцевості хоча б три роки.

 

Очікується, що покращити ситуацію з нестачею лікарів в області має відкриття медичного факультету на базі Чернігівського університету. Студентів планують починати навчати вже з 1 вересня цього року. Очікуваний перший набір — 100 студентів, причому випускники медичних училищ зможуть вступити відразу на другий курс. От тільки термін навчання 6 років та інтернатура ще на 3 роки значно віддаляють досягнення цієї мети. А відсутність того самого “відробітку” протягом трьох років для тих, хто навчаєтиметься на державному замовленні, ставить перспективу їх роботи в Україні в жорстку залежність ві ситуації в країні вціллому.

І як же не згадати про гроші. Незважаючи на звітування медиків про виділення коштів - чи в кожній сільській амбулаторії сьогодні є комп'ютери та інтернет? Без них не декларації так і залишаються папірцями... 

Цифри на 4 квітня - в базі даних E-Health в Чернігівській області зареєстровано медичних закладів - лікарень та амбулаторій, 227 лікарів і підписано 1966 декларацій.

Gorod.cn.ua