Декомунізація чи дерибан?

З кожним роком ціна декомунізації Чернігова зростає. Спочатку на заміну табличок з радянськими назвами вулиць керівництво управління житлово-комунального будівництва міської ради попросило з бюджету 500 тисяч гривень. Вже через півтора року – 700 тисяч гривень, ще через півроку – 1 мільйон 250 тисяч гривень. Якщо порахувати приблизну наявну кількість табличок, то виготовлення однієї нової обійдеться бюджету обласного центру майже в 600 гривень – третина місячної пенсії середньостатистичного українського пенсіонера. В яку суму обійшлась декомунізація в інших містах Чернігівщини, яка реальна вартість табличок і чи не приховується під виглядом декомунізації черговий дерибан бюджетних коштів?



Апетит приходить під час їжі

19 лютого минуло два роки з часу ухвалення Чернігівською міською радою розпорядження за номером 56-р «Про перейменування вулиць міста». Понад два роки тому було визначено механізм: виконавець – управління ЖКГ, контроль та відповідальність – заступник міського голови Ольга Хоніч. Утім, до цього часу на жодній із вулиць Чернігова не відбулося заміни табличок з радянських на сучасні, декомунізовані.



Обласний центр суттєво відстає в цьому плані від більшості колишніх і діючих райцентрів краю. Тільки після серії акцій, проведених активістами, походу до керівництва ЖКГ та розголосу в ЗМІ, ситуація зрушила з місця. А разом із нею і суми, передбачені на реалізацію проекту «декомунізація». У 2016 році ця сума склала 500 тисяч гривень, наприкінці липня 2017 року на вимогу управління ЖКГ Чернігівської міськради члени виконкому прийняли поправки до «Комплексної цільової програми розвитку ЖКГ на 2017-2020 роки». Зокрема, вони збільшили майже на 200 тисяч гривень витрати на заміну табличок з назвами вулиць. Загальна сума склала майже 700 тисяч гривень! Бюджетні кошти мали розподілити між КП «Новозаводське», КП «Деснянське», ЖЕК-10 і ЖЕК-13. Але і цього чиновникам з житлово-комунального управління виявилося замало. Вже на початку 2018 року вони попросили збільшити фінансування заміни покажчиків назв вулиць до суми в 1 мільйон 250 тисяч гривень! Таким цифрам дивуються навіть деякі міські голови.

Щоб не вкрали і щоб красиво

«Один мільйон на декомунізацію? Та ну! Ви жартуєте!» – не вірить нашим словам міський голова Борзни Анатолій Койда.

У Борзні тяганину з перейменуванням вулиць завершили аж у 2015 році. Та й тяганини, як такої, тут не було.

«Ми її давно завершили, ту декомунізацію, ще у 2015 році, - посміхається міський голова. – Всього на виготовлення 108 табличок витратили 15 тисяч 400 гривень. Розміри табличок – 12,5 на 50 сантиметрів. Матеріал – поліпропілен, не метал. Метал крадуть, – обґрунтовує свій вибір Анатолій Койда. – При виборі визначальним було те, що табличка не металева – вона не іржавіє, довговічніша, її не вкрадуть і не понесуть на прийомний пункт металобрухту, – продовжує борзнянський «мер», – та й літери на цьому матеріалі краще видно».

Декомунізовували Борзну зусиллями місцевих комунальників.

«Навіть я зі своїм заступником їздив, ми розвішували, прикручували на саморізи, – каже Анатолій Койда. – Дизайну ніякого не розробляли, вибрали колір, який сподобався. Власне, виробник сам запропонував нам колір і розмір, надіслав зразок і ми замовили».

Відтак, у Борзні перейменували 21 вулицю. В середньому одна табличка обійшлася міському бюджету в 142 гривні.

У колишньому районному центрі, а нині центрі об’єднаної територіальної громади Мена з перейменуванням покінчили у 2017 році. А взялися за декомунізацію в 2016 році, на другий рік після ухвалення рішення сесії.

«Чому так довго?», – запитуємо у міського голови Мени Геннадія Примакова.

«Довго, бо не хотіли, щоб було абияк», – пояснює керівник об’єднаної громади.

Упродовж 2016-2017 років на замовлення Менської міськради виготовлено 35 табличок на загальну суму 52 тисячі 349 гривень 94 копійки. В середньому виготовлення одного вказівника обійшлося міському бюджету Мени майже в півтори тисячі гривень.

«Таблички не прості – ковані, ручної роботи, – пояснює Геннадій Примаков. – Виготовляли їх наші тутешні майстри. Вказівники розміщені на спеціальних підставках, щоб було видно і красиво».

Дорога декомунізація



Суми, витрачені на заміну табличок в Борзні та Мені, здаються смішними для Чернігова. В обласному центрі, як згадувалося раніше, вирішили розщедритися на 1,25 мільйона гривень.

Після серії акцій місцевих націоналістів управління ЖКГ нарешті взялося за розробку, а згодом презентувало макети вивісок. Так, згідно з презентацією, вивіски в Чернігові будуть різні за кольорами. Для історичної частини міста вона буде коричнево-чорна, для всіх інших – чорно-біла. Та як насправді виглядатимуть таблички – говорити зарано, бо над ними ще працюють. Загальна кількість вивісок також уточнюється, але це більше, ніж 3 тисячі. Не складно порахувати, що заміна однієї обійдеться платникам податків у середньому в 600 гривень.

«Наразі визначаються типорозміри табличок, що залежать від віддаленості будинку до проїжджої та пішохідної частини вулиці, – повідомляють в управлінні ЖКГ Чернігівської міськради. – Після виділення коштів буде розроблений графік виготовлення та встановлення вказівників. Монтаж табличок з назвами вулиць та нумерацією будинків розпочнеться з центру міста і буде проведений на усіх вулицях, що були перейменовані в рамках процесу декомунізації».

Активісти, які не так давно вимагали у міської влади Чернігова прискорення процесу декомунізації, підозрюють керівництво ЖКГ в махінаціях, адже донині чиновники не показали прозорих обрахунків. На їхнє переконання, гроші потрібно брати не з бюджету, а з існуючого тарифу.

За словами активістів, у структурі тарифу на квартплату є пункт «Експлуатація номерних знаків на будинку». Отже, щомісяця мешканці багатоквартирних будинків платять не більше п'яти копійок за квадратний метр.

«Якщо взяти середньостатистичний 100-квартирний будинок, то за рік сума сплачених коштів становить від 75 до 150 гривень, – пояснює лідер місцевого осередку формації «С14» Олександр Максимець. – Коли влітку минулого року ми замінювали таблички на деяких вулицях, то витратили в середньому 20 гривень на виготовлення однієї. Коштів, закладених у тариф, має вистачити на заміну табличок».

Подібні пояснення активістів наштовхують на роздуми: а чи не думають деякі хитрі ділки заробити на процесі декомунізації? Тим паче, що реальні підстави для таких підозр існують.

Один мільйон триста тисяч гривень! Саме в таку суму управління ЖКГ Чернігівської міськради оцінило демонтаж бетонного постаменту «вождя» в Чернігові. Активісти сказали «дорого» і запропонували власні послуги.

Символічно, що в день народження Тараса Шевченка, 9 березня, підрядник, якого запропонував місту чернігівець Вадим Йовенко, успішно розпочав демонтаж постаменту, на якому раніше стояв центральний Ленін Чернігівщини. Чернігівець попросив за свої послуги вшестеро меншу суму, ніж її запропонувало управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради. Замість 1,3 мільйона гривень – 198 тисяч гривень! Погодьтеся – суттєва економія!



У випадку з перейменуванням вулиць, над яким потужна командна професіоналів з ЖКГ працювала два повних роки, напрошується логічне запитання: чи не краще міському голові Чернігова взяти на озброєння досвід активістів, які власним рахунком декомунізували частину вулиць Чернігова? У цьому випадку економія міського бюджету буде більшою, ніж в десять разів! Тобто замість одного мільйона – максимум 100-150 тисяч гривень! А зекономлені кошти можна використати на не менш потрібні речі – благоустрій віддалених мікрорайонів, медицину, дитяче харчування.



Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №11 (672) від 15 березня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: