«Апетитний» підряд

Без дещиці мільйон! Саме стільки грошей нині потрібно для ремонту старої шкільної котельні в Прохорах, що на Борзнянщині. Виділених торік державою 800 тисяч гривень чомусь забракло. Відтак райдержадміністрація звернулася по допомогу до об’єднаної громади. Депутати проголосували за виділення з бюджету Комарівської ОТГ додатково майже 200 тисяч гривень. Щоправда, за однієї умови – спеціальна депутатська комісія має ознайомитися з проектно-кошторисною документацією та порахувати витрати. Втім, керівництво ОТГ проігнорувало рішення депутатського корпусу і без будь-яких вагань перерахувало підряднику необхідну суму. Що ж це за підрядник такий, якому так довіряє керівництво району та Комарівської громади і чому районна влада досі не надала представникам депутатського корпусу громади обґрунтованих обрахунків?



Звідки суми?

У липні минулого року стартувала реконструкція котельні Прохорської загальноосвітньої середньої школи, яка триває до сьогодні. Замовником робіт виступило районне управління освіти. Шкільна котельня в Прохорах і справді потребувала реконструкції, тому зайвих запитань з цього приводу не виникло ні в кого. Щоправда, дізнатися точну стартову суму, яку заклали на ці цілі, не вдалося. Місцеві кажуть, що мова йшла про 800 тисяч гривень. І все б нічого, от тільки передбачених проектом реконструкції грошей не вистачило. Тоді представники Борзнянської райдержадміністрації звернулися по допомогу до Комарівської об’єднаної територіальної громади, до якої віднедавна входить село Прохори.



У грудні минулого року депутати сільської ради проголосували за виділення 195,5 тисячі гривень з бюджету громади на добудову котельні. Разом із тим головною умовою депутатського рішення було створення тимчасової комісії з числа представників громади, аби розібратися з тим, яким чином освоювали раніше виділені державою кошти.



«На реконструкцію котельні район виділив 800 тисяч гривень, за деякими даними – 900 тисяч гривень, ми точно не знаємо, – каже депутат Комарівської сільської ради Анатолій Павелко. – Тому коли до нас звернулися з проханням про виділення додаткових коштів, група депутатів виступила з пропозицією: перш, ніж виділяти гроші, які належать громаді, треба провести аналіз того, яким чином були освоєні державні кошти, – продовжує Анатолій Володимирович. – Якщо виявиться, що їх використали з порушеннями – негайно розірвати договір із підрядником і визначити іншого».

Втім, через деякий час кошти громади, незважаючи на рішення сесії, бухгалтерія Комарівської сільської ради таки перерахувала на рахунок підрядника.

«Коли ми виявили бажання ознайомитися з проектно-кошторисною документацією, то отримали відповідь від сільського голови про те, що він не має доступу до документів, оскільки вони в районі», – пояснює депутат з Комарівки Віталій Дудка.

Тоді група депутатів виїхала на об’єкт, аби на власні очі побачити, що ж зроблено за 800 тисяч гривень.

«Коли ми приїхали, то котельня мала голі стіни, не обшиті зовні, – пригадує Анатолій Павелко. – Усередині стояв новий котел. Як виявилося, його придбали за 180 тисяч гривень. В Інтернеті максимальна вартість аналогічного котла – 150 тисяч гривень».

Законні представники громади нарікають і на загальний стан приміщення, де розміщено шкільну котельню.

За словами сільських депутатів, у тримальних стінах є тріщини, які тягнуться від самої підлоги і аж до стелі.

«Котельню збудували 1972 року, – пояснює Віталій Дудка. – Очевидно, що металева стяжка не забезпечує міцності конструкції, тому ми хочемо побачити проект реконструкції. Якщо розробники проекту дослідили стан стін і гарантують те, що стіни стоятимуть, значить стіни повинні витримати, – продовжує депутат. – Якщо це так, то тоді треба дивитись кошторис, зроблений на косметичний ремонт і заміну котла. Ми ж розуміємо, що кошториси на косметичний ремонт і капітальне укріплення стін виглядають дещо по-різному».

Торфобрикетом краще!



Кочегар Микола Савченко не втомлюється підкидати вугілля в розжарену піч котла.

Чоловік працює на «мінімалку» позмінно. Таких, як він, тут четверо.

«На сезон треба 150-160 тонн вугілля, – пояснює тонкощі професії кочегар. – Ці котли «жеруть» добряче. Єдина серйозна проблема полягає в тому, що вугілля димить і залишає багато золи. Минулого року, коли опалювали торфобрикетом, було значно краще, і головне – менше мороки».

Чому в Прохорах школу опалюють дорогим вугіллям сумнівного походження в той час, як відносно недорогий брикет два торфозаводи Чернігівщини заледве продають за межі області, ми намагалися дізнатися в директора школи.



«Ми не є замовниками чи розпорядниками коштів, – пояснює директор Прохорської загальноосвітньої середньої школи Оксана Дідухович. – Паливо для котельні нам постачають за результатами тендеру, який проводить районне управління освіти. Торік опалювали школу торфобрикетом – було краще, але якби вперемішку брикет і вугілля, то було б ідеально».

Стосовно стану котельні та її реконструкції, то тут Оксана Миколаївна категорична: «Жодних документів не підписувала! Єдине, про що знаю, так це про те, що технічну сторону управління освіти приймало. Наскільки мені відомо, представників державної інспекції архітектурного нагляду на об’єкті ще не було. Тріщина, про яку говорять, заштукатурена. Я не спеціаліст, щоб визначати, витримає стіна чи ні».

Улюбленець районної влади

Розпорядником коштів з реалізації проекту реконструкції котельні Прохорської школи є фізична особа-підприємець Олексій Христич. Як не дивно, Олексія Олексійовича влада Борзнянщини любить. Більшість замовлень з реконструкції або ремонту бюджетних установ перепадає саме на його ФОП.

Так, за результатами моніторингу 2017 року Олексій Христич – в трійці найбільших освоювачів освітянських коштів. За минулий рік його ФОП освоїв 4,2 мільйона гривень. І це тільки по замовленнях відділу освіти Борзнянської РДА.

Для прикладу, ФОП Христич О.О. – переможець тендеру з капітального ремонту Ядутинської ЗОШ І-ІІІ ступенів із заміною вікон та дверей на основі енергозберігаючих технологій. Вартість проекту – 790 тисяч гривень.

Серпень 2017 року. ФОП Христич О.О. – переможець тендеру «Реконструкція Борзнянського районного будинку дитячої та юнацької творчості». Вартість проекту – 972, 4 тисячі гривень.



У тому ж таки серпні ФОП Христич О.О. переможець тендеру «Реконструкція виробничих та допоміжних приміщень їдальні Борзнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Х. Алчевської». Вартість робіт складає 1 мільйон 396,1 тисячі гривень.

Замовником бюджетних об’єктів є і Чернігівська районна рада. Так, у травні 2017 року Христич виграв тендер на ремонт підлоги у приміщенні районного військкомату. Замовником виступила Чернігівська районна рада. Підприємство Христича відремонтувало підлогу на загальну суму 153 тисячі гривень. Аналогічна історія з поточним ремонтом адміністративного будинку Борзнянської районної ради. Загальна сума – 114 тисяч 916,45 гривень.

У червні 2017 року Гайворонська сільська рада замовила у підприємця чотири металопластикові вікна. Сільському бюджету така заміна обійшлася у 42 тисячі гривень. Тобто вартість одного вікна склала більше, ніж 10 тисяч гривень.

Чи варто говорити про те, що більшість тендерів зазвичай відбуваються з одним учасником?

Дізнатися, чому так склалося, ми намагалися в голови Борзнянської РДА Віри Проскури. Чиновниця спочатку взяла слухавку, а коли почула, що телефонують журналісти, то одразу ж згадала, що в неї робоча нарада. В подальшому Віра Андріївна слухавки не підіймала.



Незважаючи на замовчування влади, нам вдалося дізнатися остаточну вартість робіт з реконструкції шкільної котельні в Прохорах. На сайті «Прозоро» зазначена сума в 997 532,14 гривень без урахування ПДВ. Погодьтесь – немало як для звичайної сільської котельні. Тому і громада, і ми все ж таки не втрачаємо надії почути обґрунтовану позицію влади та підрядника щодо наведених вище фактів.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №10 (671) від 8 березня 2018

Теги: ремонт старої шкільної котельні, с.Прохори, Борзнянщина, Віталій Назаренко, "Чернігівщина"

Добавить в:
Армения

СтоматГарант

ЦентрКомплект