Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » У Плисках на Борзнящині, люди скаржаться, що їх труять аграрії

У Плисках на Борзнящині, люди скаржаться, що їх труять аграрії

 

У Плисках, що на Борзнящині, люди скаржаться на беззаконня з боку аграріїв. Ті труять свої поля впритул до людських хат, хоча санітарна зона, відповідно до законодавства, повинна складати не менше 300 метрів. Щоправда, і скарги, і виклики поліції залишаються без розгляду, адже, за словами людей, обробляє ці землі сільське начальство, а в них все схоплено.

«Я з поліцією все вирішив, а ви мені всі до ср…ки»



Хата, де живе Ксенія Тевелєва та її батьки, розташована на окраїні Плисок. Буквально через дорогу від неї – соняшникове поле. Від паркану до соняшника – не більше 30 метрів.

Пані Ксенія скаржиться на те, що власники земельної ділянки систематично порушують законодавство і вносять гербіциди буквально впритул до їхнього обійстя.

«Цю землю розпаювали по 2 гектари – одна належить завідуючій загальним відділом сільської ради Людмилі Михайлівні Куценко, інша ділянка – Катерини Юрченко – члена виконкому. Обробляє землю син Людмили Куценко», – розповідає жінка.

Через те, що син сільської чиновниці використовує гербіцид, у пані Ксенії виникає регулярний конфлікт, оскільки після кожної обробки погіршується самопочуття її лежачої матері.

«У травні він труїв своє поле впродовж трьох днів. 13 травня, коли Ігор виїхав на поле, вітер дув на нашу хату. Ми з батьком вийшли і повідомили йому, що вітер у наш бік, тут ще санітарна зона і вдома хвора мати, а коли сказали, що викличемо поліцію, то він розвернувся і втік, – пригадує Ксенія Тевелєва. – Наступного дня ситуація та ж сама – він розгортає штанговий оприскувач, розвертається і каже: «Я з поліцією все вирішив, а ви мені всі до ср…ки». І почав прискати буквально мені в лице. 15 травня ми не могли город посадити, бо кропили. А коли від волонтерів прийшло замовлення зелені хлопцям на передову, я сказала, що цю зелень їсти не можна».



Соняшникове поле - одразу за знаком




Через дорогу - жила хата

Не живемо, а доживаємо

Через вулицю від обійстя Тевелєвих – ситуація аналогічна. От тільки земля належить іншому чиновнику.



«15 червня цей соняшник обробляли також, – показує на поле через дорогу жінка. – Я вийшла, почала знімати на камеру і сказала, що землі розташовані в санітарній зоні. Коли я підходила до хлопців, які травили, вони подзвонили якомусь Олегу і сказали, що зараз приїде начальство. Приїхав Ілляшенко (Микола Ілляшенко, – голова земельної комісії, – Авт.). Мені працівники сказали, що землю передали в суборенду. Я Ілляшенка на тракторі ні разу не бачила, техніки у нього немає, виходить так, що у нас фермером може стати будь-хто в селі – набрати собі і здати в суборенду», – обурюється жінка.


«Ця крайня хата моєї доньки, – каже Катерина Федорчук. – Куди тільки не звертались, скільки не воювали – все марно».



Тамара Фенько переїхала в Плиски із Києва. Каже, що з хати практично не виходить, бо чоловік вже довгі роки після інсульту прикутий до ліжка. Та й сама жінка перехворіла купою болячок, а від чого вони – не знає.

«Проблема в тому, що запаху від яду немає, не знаю, що там відчувається, але я повністю порізана і не знаю, де воно взялося, – бідкається Тамара Олексіївна. – Не живемо, а доживаємо. Нічого довести не можемо».

Всю землю розібрало начальство та підставні особи


Люди кажуть, що у Плисках основні землі отримало сільське начальство та місцеве панство. Більшість земель розпайовували на підставних людей із різних куточків України, а от учасникам бойових дій паїв немає.



У Любові Стадник – остання корова на вулиці, але сінокосу немає, бо його забрали та оформили на підставну людину.

«У сільської ради все в кармані, – каже Любов Миколаївна. – У мене забрали город, оформили на якихось кіровоградців. Ми не встигли оформити город через спадщину, як його забрали. Зараз він заростає бур’янами. Тут пів села забрано».

Син жінки зараз на війні під Бахмутом. Захистити її нікому. Спробувала знайти захисту в народного депутата, але також марно.

«Коли приїжджав Гунько (народний депутат Анатолій Гунько, – Авт.) з прокурорами, ми сиділи і підходили до нього. Оскільки я працювала продавцем, ми звернулись до народного депутата, щоб поміг нам отримати землю. Марина Олександрівна (Марина Вірко – голова сільської ради, – Авт.) сказала: «Видамо», Гунько сказав: «Я особисто перевірю». І по сьогоднішній день отримуємо. А по 2 гектари тут пів України отримали, а ми вік прожили у рідному селі і не маємо права ні на що», – каже пані Люба.

«Перевірку проведено, порушень немає, осіб не встановлено»

Що стосується внесення гербіцидів, то тут, як стверджують селяни, повідомлення про обробіток подає тільки місцеве агропідприємство ТОВ «Плиски-Агро», решта – мовчить. Сільська рада також ніде не публікує відповідної інформації.

Тож і виходить так, що фактично порушення є, а на папері нічого немає, бо земельні наділи обробляють посадові особи сільської ради.

Поліція ж після заяв обмежилась традиційною відпискою – «перевірку проведено, порушень немає, осіб не встановлено».

«Тобто вони кажуть правду, що все вирішують з поліцією», – резюмує Ксенія Тевелєва.

Зрештою, жінка не збирається сидіти мовчки і має намір звернутися з заявою до прокуратури про бездіяльність правоохоронців та управління санітарного нагляду головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області щодо свавілля новоспечених аграріїв.

Джерело: che.cn.ua Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Плиски, Борзнянщина, аграрії

Добавить в: