У нас громадськість залучається тільки для “одобрямс”...

Почали, як часто буває, з останніх проблем, які озвучив Олександр Підгорний. Цього разу привід для обговорення дала громадська активістка Тетяна Романова, яка зробила пост у Фейсбуці стосовно проекту реконструкції ділянки алеї по проспекті Миру від вулиці Івана Мазепи до вулиці Софії Русової. Суть проблеми в тому, що місто спочатку замовило проект не проводивши обговорень, не питаючи побажань чернігівців, за що заплатило більше 120 тисяч гривень. Тепер же, коли проект виготовили — управління ЖКГ пропонує передати авторське право запропонованій громадськими організаціями проектній організації для його коригування. Відповідно поставлені і запитання: коригування має робитися безкоштовно? місто знову готове заплатити за ту ж роботу? чи був проведений конкурс? чому не запитували думку людей перш ніж давати завдання проектній організації?


 

Головною ж темою зібрання була презентація головою правління громадською організацією “Центр Доброчин” Наталією Дрозд, дослідження присвяченого якраз практиці залучення громадян до управління містом. Подібні дослідження проводились також в Одесі, Луцьку і Сєверодонецьку, тому можна було і порівняти. 
 

Як результат, Чернігів по рівню впливу його жителів на владні рішення набрав майже 18 балів з 31 можливого, поступившись Луцьку (23 бали) та Одесі (20 балів) і випередивши Сєвероднецьк, який трохи не добрав до 15 балів.
 

“Найбільшу позитивну вагу в оцінці рівня залучення громадян до вироблення міської політики в м. Чернігові склала оцінка активності використання практик консультування з громадянами в процесах прийняття рішень (оцінка 8,4 з 10,9). - говориться у звіті. - А от оцінка активності використання практик активного залучення громадян негативно вплинула на загальну оцінку, оскільки  склала лише 4,1 балів з 12,4 можливих”. 
 

Загалом же більшість зауважень стосувалася відсутності необхідної інформації на сайті чи складнощам у її пошуку, проблем з проведенням тих громадських слухань, які вібуваються, постфактум, а не завчасно. Скаржились громадські активісти і на проблеми з отриманням інформації.


 

Посередня оцінка Чернігова, за словами Наталії Дрозд, свідчить про те, що “наші громадяни активно не долучаються до управління містом, а якщо і долучаються, то “постфактум”, а влада, поки що, не робить змін у своїй політиці, можливо через те, що не бачить переваг співпраці із громадою, але ж така взаємодія має бути”.
 

Разом з тим критики від колег не оминули і самі громадські діячі. Говорили про те, що багато хто і сам не проявляє достатньої активності, багато активістів зосереджені лише на роботі з грантами. Зауважили при цьому, що багато хто і розчарувався у громадській роботі й залишив її. Депутат Деснянської районної ради міста Чернігова Ігор Полуян зазначив що на сьогодні 80 відсотків “громадських активістів” є “диванними”, які лише коментують інформаію в соцмережах, критикують, але нічого не пропонують, і лише 20 відсотків дійсно намагаються щось робити й реалізовуати свої ідеї. Але й ті перестають це робити, коли стають депутатами...

 

Результат круглого столу — влада і громада мають об'єднуватися і спільно працювати для вирішення спільних проблем. А для цього передали міській владі список своїх пропозицій (хоча кілька разів на засіданні звучало жорстко — вимог) щодо покращення такої співпраці.







Gorod.cn.ua