В Чернігові знову говорили про судову реформу

Підписані наприкінці грудня 2017 року укази Прездента України Петра Порошенка про реорганізацію районних судів і ліквідацію районних судів у містах та створення на їх місці нових, продовжують викликати дискусії і суперечки. В черговий раз обговорити розпочаті судові реформи представники судів, юристів та громадських організацій зібралися в прес-клубі “Чиста політика”. Тема обрана відповідна - “Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях”.

 

Першим, про що говорили за круглим столом стало запровадження так званого Електронного суду.  Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Вадим Коверзнєв, до речі єдиний діючий суддя, хто прийшов на засідання, відразу ж пояснив у чому суть змін. Відповідно до змін у законодавстві, підприємства і установи, як державні, так і приватні, повинні зареєструватися на сайті Судової влади України. Звичайним громадянам це робити не обов'язково, реєстраціє є добровільною, але якщо доведеться потрапити до суду — такої реєстрації навряд чи вдасться уникнути. Тим не менше це досить зручно. Реєстрація дозволить подавати заяви до суду, отримувати рішення і необхідну документацію, дізнаватися результати судів не з'являючись безпосередньо до суду, а на сайті. Вже зараз багато з заявлених функцій працює.
 

- Безумовно, це крок вперед — прокоментував запровадження електронного суду Вадим Коверзнєв. - Але є інша сторона медалі. В сільській місцевості доступ до електронного суду зможуть отримати не всі.

Навів суддя і наочний приклад: в 2011 році в Деснянському суді було 22 тисячі справ про перерахування пенсій. Більшість цих людей пенсіонери, які не мають доступу до інтернету і не вміють ним користуватися. “Ці люди сьогодні не готові звертатися до суду в електронній формі” - вказав суддя.

Крім того мають зникнути і паперові повістки — їх замінять виклики в електронній формі. “Почтальони приносять листи вдень, коли люди як правило на роботі і отримати їх та поставити підпис про отримання викликів до суду не можуть” - пояснив переваги таких змін Вадим Коверзнєв. Але знову ж питання, як бути з тими, чиїх електронних даних у суді немає, чи тими, хто не може і не вміє користуватися інтрернетом і комп'ютером?




 

Юлія Гуринець, прес-секретар Господарського суду, вказала і ще на один проблемний момент у цій реформі: при роботі з Електронним судом необхідно мати електронний підпис. Підприємці і державні органи та установи такий підпис вже мають. Так само мають його і чиновники, які таким підписом скріплюють свої декларації про доходи. Отримати його звичайним громадянам теж не важко — достатньо звернутися в податкову. Але це теж дія яку треба зробити, перш ніж реєструватися на сайті електронного суду.
 

Юрій Дубина, заступник керівника апарату Апеляційного суду з приводу електронного суду вказав на ще одну проблему. Сайтом електронного суду, його обслуговуванням, займаються не суди, а стороння київська компанія. Суди беруть програмне забезпечення в оренду і використовують його. Відтак і питання щодо його діяльності в майбутньому, на думку працівника суду, залишається відкритим. Тим більше, що й зараз іноді виникають проблеми з його роботою і доводиться, щоб не втратити інформацію, паралельно з електронною версією вести документацію і в паперовому вигляді.

 

Питання про декларування доходів суддів ні для кого не було несподіваним, хоча сьогодні і не є таким проблемним як ще кілька років тому. Сьогодні всі державні службовці обов'язково декларують свої доходи і їх може побачити будь-хто у відкритому доступі. Вадим Коверзнєв головним плюсом електронного декларування назвав те, що тепер не треба з нуля переписувати всі дані, а достатньо лише вписати нові виправлені дані у готову стару форму. І як правило це зміни в одній графі — про отриману заробітну плату. 
 

До речі сьогодні заробітна плата молодого судді, який щойно зайняв свою посаду, складає 10 прожиткових мінімумів — трохи більше 16 тисяч гривень. Ящо вирахувати податки — це вже близько 12 400 гривень. Зважаючи на рівень відповідальності і тиск, який чиниться на суддів з усіх боків, ця винагорода, на думку Вадима Коверзнєва, вкрай мала. Навів він і наслідки невдоволеності такими доходами — юристи не хочуть іти працювати суддями. Сьогодні не вистачає їх навіть у міських судах, а в маленьких райцентрах багато судів взагалі не працює через відсутність суддів. Є такий приклад і в Чернігівській області — це Куликівський суд, де немає жодного судді.
 

Є питання і до кваліфікаційних екзаменів. За словами Вадима Коверзнєва, сьогодні в Чернігові немає жодного судді, який би пройшов всі етапи конкурсу на посаду судді. Загалом в Україні близько 1000 суддів вже пройшли кваліфікаційне оцінювання і тепер на них протягом року чекає навчання. І лише завершивши його, склавши іспити, судді зможуть, нарешті, вдягнути мантії і почати працювати. Тобто ще треба чекати мінімум один рік. В той же час час, чи готовий успішний молодий юрист (судді повинно бути мінімум 30 років), який заробляє непогані гроші, кинути свою роботу, складати кваліфікаційні екзамени і йти навчатися, втративши таким чином свою практику і заробіток?

Відповідаючи на запитання про корупцію серед суддів, Вадим Коверзнєв вказав, що судді перестануть брати хабарі тоді, коли їм перестануть їх давати. І згадав з цього приводу "народну" мудрість - "Кожен хоче мати чесний суд і при цьому мати кума у такому суді".

 

Чи спростився доступ до правосуддя українцям? Відповіддю на це питання завершувалось обговорення судової реформи. Висновок невтішний.
 

Суддя Вадим Коверзнєв нікого не здивував, зазначивши, що якраз навпаки, доступ до правосуддя за останні роки ускладнився. По-перше, судовий збір у 705 гривень, половина прожиткового мінімуму, не для кожного є підйомним. По-друге, ускладнився судовий процес, додалось багато паперів, довідок тощо. До цього варто додати і “реорганізацію” судів шляхом об'єднання кількох районних в один, адже не зрозуміло як люди і судді будуть добиратися на засідання (приклад від Вадима Коверзнєва — об'єднані Новгород-Сіверський і Семенівський суди, відстань між якими по прямій 105 кілометрів і які кожного разу треба буде здолати учасниикам процесу).


 

Є недоліки і у спрощеного судового провадження, коли присутність сторін на суді не є обов'язковою. Сума позовів у такому випадку — до 100 прожиткових мінімумів, 176 тисяч гривень. За словами Вадима Коверзнєва, сьогодні цим активно користуються деякі банки, які виставляють відповідачам позови на відшкодування боргу в 1000 гривень і пені — в 100 тисяч гривень. Присутність відповідача не обов'язкова і вони навіть не повідомляються про них, в той же час зменшити пеню суд може лише за клопотанням відповідача який, звісно ж, навіть не знає про те, що такий позов є. І судди приймають рішення на користь банків, бо по закону не можуть інакше.

Очевидно виникнуть проблеми і коли справа дійде до реального виконання указів Президента про реорганізацію та ліквідацію судів. Законом чітко передбачено, що коли справа передається до іншого суду, вона починає розглядатися з самого початку. Тож ті справи, які розгляд яких припаде саме на момент ліквідації судів, імвірно будуть розглядатися з початку, але вже новими судами.

 

Круглий стіл, присвячений “підвищенню обізнаності громадськості” завершився. Але чи досягне він своєї мети? Поки що про майбутні зміни навіть судді знають лише в загальних рисах, а багато про що лише здошадуються. І тут знову варто згадати про чергові вибори Президента і депутатів, які будуть навесні і восени 2019 року. Адже якщо протягом 2018 року зміни не відбудуться — немає жодних гарантій того, що не прийде нова влада і скасує всі початі нині зміни...