Б’є - значить сяде
Домашніх тиранів відправлятимуть на спеціальну корекційну програму та заборонятимуть контактувати з жінками, які постраждали від їхніх рук. Самим жертвам насильства мають надавати тимчасовий прихисток і всю потрібну допомогу в шелтерах (притулках для жінок, яких б’ють чоловіки), де їх не зможуть дістати кривдники. Усе це, правда, запрацює через рік. Президент України 7 січня підписав закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який народні депутати ухвалили торік у грудні. Тож поки спливе дванадцять місяців, ознайомимося з нововведеннями.

Для чого нам новий закон?
Експерти кажуть, що нові норми реально захистять жінок від повторних випадків застосування сили до них, а також їхніх дітей. Адже тепер закон містить визначення «домашнє насильство» як умисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство, яке вчиняє нинішній або колишній чоловік чи інший родич, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого.
За останні кілька років в Україні потроїлася кількість зафіксованих випадків домашнього насилля. Майже 70 відсотків жінок зазнають різних форм знущань і принижень. Заданими поліції 23 відсотки тяжких насильницьких злочинів відбуваються саме в родинах на побутовому рівні.
На Чернігівщині за 2017 рік зафіксовано понад дві тисячі звернень щодо насильства в сім’ї. Найбільше над жінками знущалися у Ніжинському, Городнянському, Сновському і Семенівському районах, у Чернігові зафіксовано понад 700 звернень. Виявляється, є й випадки щодо насильства над чоловіками. Найбільше сильна стать потерпала в Новгород-Сіверському та Сновському районах і в Чернігові.
Гарячі лінії і шелтери
Документ передбачає створення притулків для жертв домашнього насильства, де вони зможуть жити і отримувати потрібну юридичну, медичну і психологічну допомогу за умови, коли не можуть повернутися додому через загрозу їхньому життю і здоров’ю. Крім того, закон зобов’язує державу створювати і підтримувати розвиток національних гарячих ліній. Завдяки їм можна буде цілодобово отримати оперативну інформацію про те, як захистити себе і дітей, куди звернутися по допомогу, і як чинити, щоб вийти з конфліктної ситуації з мінімальними втратами. Інформація про такі «кол-центри» має розміщуватися на стендах, що будуть у кожному райвідділі поліції, у кожній сільраді.
Звичайно, що таких гарячих ліній має бути якомога більше. Щоб люди змогли отримувати актуальну інформацію за місцем проживання. Адже в регіонах багато хто просто не знає, що робити у тій чи іншій ситуації, а поліція часто навіть не фіксує такі правопорушення, залишаючи жінок наодинці зі своїм страхом і безсиллям. Мовляв, помиряться, і все наладиться...
Психологічний тиск - теж насильство
Домашнє насильство - це тепер не тільки фізичне, а й психологічне, економічне та інші види. Часто жінок тероризують вдома, не застосовуючи фізичної сили, але пригнічуючи психологічно й емоційно, що також позначається на їхньому здоров’ї. А психологічний тиск на дітей у сім’ї може призвести до серйозних наслідків їхнього психоемоційного розвитку. Більш того, чимало жінок відчувають себе заручницями у власному будинку через економічне насильство, коли, приміром, чоловік - головний годувальник у сім’ї і використовує цей факт для шантажу і примусу до чого-небудь, що не хоче робити жінка. Тому введення інших видів насильства в поняття про домашнє насильство - важливий момент, вважають експерти. Адже закон полегшить страждання багатьох, хто відчуває себе чужим серед «своїх».
Корекційні програми, або ж просто курси
Законопроект передбачає введення кримінальної відповідальності за будь-яку насильницьку дію. Тобто, домашнє насильство буде повністю криміналізоване, що не дозволить кривдникам вийти сухими з води після скоєння злочину. Також буде введена кримінальна відповідальність за відмову проходити корекційну програму, якої до цього взагалі не було. Це, іншими словами, спеціалізовані курси, покликані допомогти людині відмовитися від насильницьких дій у майбутньому.
Серед постраждалих - не лише офіційні дружини
Новий закон про протидію домашньому насильству захищає людей, які проживають в незареєстрованих стосунках. Раніше як суб’єкт закону виступали тільки подружжя, які живуть разом, і їхні діти. Тепер норми законодавства поширюються і на постраждалих від колишніх чоловіків чи дружин або партнерів, а також на тих людей, які є парою, але разом не проживають.
Як каратимуть кривдників?
Порушникам закону загрожує покарання - 150-240 годин громадських робіт, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років! У Кримінальний кодекс введено новий розділ щодо обмежувальних заходів: коли суд буде розглядати кримінальні справи, пов’язані з домашнім насильством, то призначатиме і покарання, і обмежувальні заходи. Приміром, заборона перебувати у місці спільного проживання, обмеження спілкування з дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця, де перебуває особа, яка постраждала від домашнього насильства.
Обмежувальні заходи суд встановлюватиме на термін від 1 до 3 місяців, а за потреби вони можуть бути продовжені.
Раніше кривдника чекала адміністративна відповідальність, його могли потримати за ґратами всього 15 діб.
Не зґвалтування, а проникнення в тіло
Зміни також внесли у статтю про зґвалтування. Відтепер зґвалтуванням називатимуть: вчинення дій сексуального характеру з проникненням в тіло іншої особи без добровільної на це згоди. Раніше жінкам потрібно було доводити, що проти них була застосована сила, шантаж чи погрози.
Цікаво, що в європейських країнах зґвалтування вважають злочином, залежно від того, чи була згода потерпілої чи ні. Визначальною є саме згода.
А що поліція?
Вона отримала право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства. Правоохоронці також можуть стежити, щоб порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.
Законопроект також передбачає створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників.
Вчителі і медики не мовчатимуть!
Коли освітяни виявлятимуть факти домашнього насильства у дітей чи отримуватимуть про це заяви або інформацію, вони мають повідомити про це службу у справах дітей та поліцію не пізніше ніж за добу. Також організувати роботу практичного психолога або соціального педагога з постраждалими дітьми. Щодо медиків, то ці фахівці мають обов’язково повідомляти місцевій владі та правоохоронцям про ушкодження, які пацієнт міг отримати через домашнє насильство. А якщо такий пацієнт дитина, то зателефонувати ще й у службу у справах дітей.
Міні-переворот
Зміни, які торкаються кримінального блоку, набудуть чинності лише за рік - тобто орієнтовно у січні 2019 року. Експерти пояснюють це, насамперед, тим, що реалізація передбачених нововведень потребує чимало часу і ресурсів. Приміром, проведення тренінгів для правоохоронців та суддів, яким потрібно суттєво змінити своє ставлення до проблем, на які тривалий час просто закривали очі. А ще ж створення притулків, гарячих ліній, підбір кваліфікованих фахівців...
Те, що закон набере чинності аж за рік, мабуть, погано. Бо ж знову, поки ми обговорюватимемо, скільки ще людей потерпатиме упродовж дванадцяти місяців від домашнього насильства. З іншого боку, а може, жертв стане менше. Про нововведення вже почала писати преса, і, можливо, наступного разу хтось таки побоїться піднімати руку. Мовляв, а раптом уже вступив у силу той клятий закон і краще не ризикувати.
Було б добре, якби інформація про покарання щодо домашнього насильства дійшла до кожного району, віддаленого населеного пункту, сільської хати. Хтозна, можливо, вона призвела б до міні-перевороту на місцях.
* * *
Лариса Галета, "Деснянка" №3 (688) від 18 січня 2018
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




