Чотири роки отримувала пенсію та пільги покійного батька

З 1974 року Валентина Літаш мешкала разом зі своїм батьком Миколою Левченком, 1921 р.н. Останній був інвалідом війни І групи, отримував добру пенсію, мав пільги на квартплату, електроенергію, воду, телефон і місцеві телефонні розмови. А ще — щорічну допомогу до Дня Перемоги та компенсації за транспортне обслуговування і санаторно-курортне лікування.
Чоловік останні два роки свого життя провів на батьківщині, у селі Кірово Бра-гинського району Гомельської області, проте прописаний був у Чернігові.

4 грудня 2003 року він помер у Білорусі. Донька поховала його на тихому сільському кладовищі. Потім взяла у Брагинській лікарні довідку про смерть, проте не стала показувати її у РАЦСі Чернігова, щоб не оформлювати свідоцтва про смерть. Валентина Михайлівна вирішила залишити в себе паспорт, щоб і далі отримувати пенсію, соціальні виплати і пільги.

3 січня 2004 року вона отримувала батькову пенсію — 1324 гривні щомісяця. Дома заповнювала бланки і йшла щомісяця на пошту за грошима, які, як дізналися на слідстві, витрачала на продукти та ліки для престарілої мами, „в„ні Так тривало чотири роки. За цей час на пошті навіть не запідозрили, що діє махінаторка. Адже жінка говорила, що батько-інвалід хворіє і не може сам прийти.

З нарахуванням пільг було складніше. Час від часу треба було оновлювати довідки і документи. Та це не зупинило спритницю. Щоб обміняти посвідчення інваліда війни радянського зразка на українське, вона-написала заяву у військкомат, зібрала довідки про склад сім'ї. Мовляв, дивіться, тато ще живий. Таким чином аферистка поновила документи, які давали право на пільги. Так за чотири роки жіночка отримала пенсії та інших виплат 66783 тисячі гривень та пільг на суму 6905 грн.

Невідомо, скільки б часу донька ще «експлуатувала» покійного батька, якби п не «здала» одна з родичок. Відчувши, що запахло смаленим, у травні минулого року Валентина Літаш їде з зятем у Білорусь і просить у Брагинської райлікарні дублікат довідки про смерть батька. Цифру «З» виправляє на «8» і 2003 рік стає 2008-м. Оформлює у РАЦСі свідоцтво про смерть батька. Вбирається у чорну хустку, з'являється зі свідоцтвом до Пенсійного фонду, щоб отримати допомогу на поховання. Та ця витівка вже не пройшла. Прискіпливі клерки (молодці!) таки угледіли підробку. Теж дали «сигнал».
Матеріали перевірки КРУ передали в управління СБУ в області, де проти хитрої жіночки і порушили кримінальну справу відразу по двох статтях: «шахрайство» і «підробка документів». Відпиратися не мало сенсу. Слідство довело: винна. І направило справу до суду. Жінці було соромно за скоєне, тому тільки й сказала: «Не бажаю давати свідчення і розкаююсь. Прошу суворо не карати».

4 березня 2008 року Деснянський районний суд Чернігова виніс вирок шахрайці — чотири роки позбавлення волі (умовно) і 510 гривень штрафу. Ще під час слідства жінка повернула ЗО тисяч отриманих грошей. Що цікаво, на решту суми позову ніхто не заявив.
Від автора
Сумно есе це. Якось немає праведного гніву до шахрайки. Так, вона винна. Але ж не жирувала. На продукти та ліки для хворої мами... Ой, життя!..

Валентина Остерська, щотижневик „Вісник Ч”, № 15/1195

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: