Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » Подарунки до дня Святого Миколая отримали 10 дітей з жіночої колонії

Подарунки до дня Святого Миколая отримали 10 дітей з жіночої колонії

Передзвін на честь свята з дзвінниці Троїцького собору перебиває сирена, яка лунає з-за високих стін з колючим дротом. Контрольно-пропускний пункт, обов'язкова реєстрація по паспорту для відвідувачів, телефони здаються черговому в обмін на номерок, подібний до тих, які є в роздягальні театру. Металеві грати на вході і так само металеві ворота при переході з одного внутрішнього двору в інший. Це Чернігівська виправна колонія №44 для жінок, які скоїли злочини повторно. Але і тут вітають зі святом Святого Миколая, тут також є діти.


 
- Сьогодні в Чернігівській виправній колонії 10 дітей, всі ще зовсім малі, віком до 3-х років. — говорить Катерина Дейнека, яка очолює Будинок дитини колонії. - Дехто тут і народився, в декого мами потрапили за грати вже з новонародженими на руках. Коли дітям виповниться 3 роки їх зазвичай забирають родичі, якщо ж їх немає - малі потрапляють в інтернат.
 
Святий Миколай приходить з подарунками до всіх дітей без виключення. Малюків, які сьогодні разом зі своїми мамами за гратами, він теж не оминув. Організували маленьку вітальну програму самі ж ув'язнені: танок сніжинок, гном з іграми, Святий Миколай з подарунками — все для малих. Подарунки передали і громадські організації, які допомагають ув'язненим, купують часто елементарні речі, ті ж памперси. Частий гість у колонії отець Артемій з Троїцького собору, який теж прийшов не з пустими руками.
 
Під час привітань здається це звичайне дитяче свято, як у будь якому дитячому садку Чернігова, зовсім забуваєш про грати зовні. Веселі діти, такі ж веселі мами і вихователі, гарний настрій. От тільки тут, за гратами, всі жінки вже не вперше. На волі вони скоювали грабежі, розбої, шахрайства, вбивства, продавали наркотики...


 
- Дітей часто шкода, - розповідає Тамара Ткаченко, заступник начальника колонії. - ми не знаємо яка доля на них чекає на волі. Немає органів, які б могли опікуватися ними, контролювати, коли мами вийдуть на волю. Часто вони залишають дітей, як тільки виходять звідси, і продовжують займатися тими ж справами, що й до ув'язнення. Був випадок, коли мама відразу, як тільки вийшла звідси, залишила ще немовля на вокзалі і поїхала. Люди підібрали її, тільки по нашим позначкам на пелюшках визначали хто вона і звідки. Звичайно ми намагаємось дізнаватись хоча б щось про дітей, частіше за все робимо це через інших ув'язнених, адже вони підтримують зв'язок між собою. Але більше нічого зробити, на жаль не можемо. Сьогодні у них щасливе дитинство.

У кожної з жінок, які потрапили до колонії своя історія.


 
- У моего Назарчика первое слово, которое он сказал, было не мама, а дядя. - розповідає Оксана Дрозд з Кривого Року, яка відбуває покарання за вбивство. - У него с рождения проблемы со здоровьем и к нам постоянно приходит Владимирович, доктор. Так он и научился говорить сначала «Дядя». У Назара порок сердца, на прошлой неделе ему в Киеве сделали операцию.
 
У Оксани четверо дітей, старшому вже 21 рік, закінчив університет, працює охоронцем. Молодший, якому 19, ще навчається. Є донька якій 5 років, зараз вона зі свекрухою вдома. Про перше ув'язнення жінка неохоче говорить, тоді нібито взяла провину свого чоловіка на себе, була вагітною і сподівалася, що не посадять. Але отримала півтора роки в'язниці. Вдруге опинилася за гратами за вбивство співмешканця, який часто бив її: “Это была самозащита, я защищала свою жизнь" - жорстко говорить Оксана. Сьогодні вона подала касацію і намагається зменшити строк ув'язнення, адже має виходити на волю лише через півроку після того, як сину виповниться 3 і він може опинитися в інтернаті.

 
Катерина Дейнека проводить невелику екскурсію Дитячим будинком, показує кімнати, ігрові зали. “Гляньте, у нас всі іграшки вже старі, 4 роки нічого нового не з'являлося!” - гворять при нагоді вихователі. “Хоч вони і старі, але їх сьогодні достатня кількість” - зазначає Катерина Дейнека. Малих ми застали якраз за обідом. Кухні у них дві — одна для тих, кому менше півтора роки, інша — для старших, до 3-х років. Доки їх мами на роботі, за ними доглядають вихователі. Є індивідуальні кімнати для мам з дідьми, є і загальні кімнати, всього тут можливо розмістити 40 дітей, сьогодні ж їх 10.


























Ігрова кімната для дітей в колонії



В таких кімнатах живуть мами з дітьми



Доки мама на роботі - малюк спить у кімнаті. Доглядають за ними вихователі



Обід


 
Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ткаченко, Дрозд, Дейнека, Чернігівська виправна колонія №44,

Додати в: