• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Космос поруч з нами: Леонід Каденюк відвідав Чернігів


Космос поруч з нами: Леонід Каденюк відвідав Чернігів

Невисокий, худорлявий чоловік, на вигляд років 45-50, майже постійно з серйозним виразом обличчя і з помітною військовою виправкою. Саме таким побачили гості чернігівського історичного музею імені Тарновського першого і поки що єдиного космонавта з українським паспортом Леоніда Каденюка. В четвер він відвідав наше місто щоб розповісти про свій пам’ятний політ, який відбувся рівно 20 років тому. Прийшли на зустріч з ним і чернігівці – в залі зовсім не залишилось місця, не вистачало стільців, майже неможливо було протиснутись. 
 
Історії про підготовку до польотів, про те, який він, Космос і яка звідти наша планета Земля навряд чи когось залишили байдужим. Завершивши свої розповіді Леонід Каденюк потрапив у справжню облогу – сфотографуватися і отримати автограф намагалися майже всі присутні.


 
Найцікавіше з розповідей першого і поки що єдиного українського космонавта ми пропонуємо читачам нашого сайту Gorod.cn.ua:
 
- Починаючи з підкорення космосу, з 4 жовтня 1957 року завдяки саме космосу і космічним технологіям відкрито і запатентовано більше 50 тисяч винаходів. Багато з того чим ми користуємось у побуті, ми про це навіть не здогадуємось, є космічними технологіями
 
- Я один залиився з групи, а нас було близько 40 чоловік. Коли пройшов, академік Газенко (Олег Газенко, основоположник космічної медицини - авт.) зачитує кінцевий вердикт, каже “по статье такой-то вы годны к космическим полетам”. Потім мене питає: “Вы знаете, что это за статья?”. Я, звичайно не знав і вирішив відповісти з гумором: “Единственное что знаю — она не из криминального кодекса”.

 
- Корабель потрібно захистити від високих температур. Коли він входить в атмосферу — володіє величезною кінетичною енергією, швидкість майже перша космічна (для Землі це майже 8 тисяч кілометрів за секунду,  28 тисяч  кілометрів за годину! - авт.) і гальмується. Тому він нагрівається до 1500-2000 градусів і йому треба захист. Для цього в 70-х роках придумали захисні плити. Вони розміром приблизно 15 на 15 сантиметрів, причому їх 39 тисяч штук і кожна призначена для приклеювання у якомусь одному місці.

- Товщина дюраля космічного корабля 3 міліметри. Температура його плавлення — під 700 градусів. Там ще є невеличкий, від 7 до 12 міліметрів, захисний шар. Оце і весь захист.
 
- Я пройшов підгоовку як командир “Бурана” і як командр “Союзу”. Перший політ “Бурана” був запланований без екіпажа, в автоматичному режимі. На другий політ готували три військоих екіпажа, мене в тому числі. Політ повинен був відбутися в 1992 році.

1992 рік, це вже Україна окрема держава. Я проходив підготовку. В залі державна комісія і один з її членів, з урахуванням того, що я родом з України, задає питання: “Валентин Константинович, если вам Кравчук прикажет посадить «Буран» на Крещатике, вы это сделаете?». Я бачу, там всі відразу насторожилися, “ушки на макушке”, думають, що ж він скаже. А я відповідаю: «Смотря в чем заплатят, если в купонах — не посажу, если в долларах — посажу».



Старт шатлу "Колумбія" з Леонідом Каденюком на борту. Фото - Вікіпедія
 
- В 1994 році, коли Леонід Данилович Кучма з Білом Клінтоном підписали угоду про політ українців на “Шатлі”, звичайно я написав заяву, що хочу взяти участь у польоті.

Перед польотом у у мене було завдання  вивчити англійську мову. Бо в школі, в ВУЗах, крім льотного училища я закінщив ще й Московський авіаційний інститут, Центр підготовки льотчиків-випробувачів і Центр підготовки космонавтів, вчили на низькому рівні. Це було для мене важким завданням. Я завжди пригадую такий випадок. Коли ми в Штати тільки приїхали, виникла необхідність спитати адресу. Я підхожу до двох чоловіків, які розмовляють і своєю англійською питаю. Вони відповідають російсьою: “Ребята, вам туда, налево". Тобто він по моїй англійській зрозумів звідки я.
 
- Людський організм досить таки гнучкий, здатний переналаштовуватись на будь-які зміни фізичного середовища, у тому числі й на невагомість. Я добре переніс цей стан. Але все таки відчував, що щось в організмі відбувається. Кожен орган переналаштовувався на нові умови свого існування.
 
Вцілому для організму невагомість — це досить важкі умови. У декого з космонавтів виникали сильні головні болі. Чому так відбувається? В невагомості відбувається рівномірний розподіл крові по організму. В земних умовах гравітація більшу частину крові від головного мозку іде в нижню частину тіла. В космосі гравітації немає і кров починає рівномірно розподілятися і з'являється таке враження, що прилив крові до голови відбувається. Якщо зробити стійку вверх ногами на землі — приблизно така ж ситуація. Тільки там вона постійно.





Щоб умістити всіх бажаючих почути українського космонавта ставили додаткові стільці
 
- У нашій свідомості є модель простору. Земна модель простору характерна тим, що обов'язковою є поверхня, яка її обмежує — поверхня землі, підлога, стеля чи стіни. У мене ця модель зберігається в свіомості, для мене підлгога завжди була підлогою, навіть не дивлячись на те, що виглянеш в ілюмінатор — а корабель вверх ногами. Навіть у цьому положенні для мене підлога була початком відліку простору. Коли я бачив Земля — миттєво переключався на поверхню Землі і в той момент прості автоматично перебудовувався. Коли переводив погляд знову всередину корабля, відразу все миттєво перелаштовувалось, підлога знову ставала підлогою, стеля стелею. Хоча в невагомості таких понять і немає.

Але, виявляється, є такі космонавти у яких психіка сприймає простір  зовсім по іншому. У них низ там, куди спрямовані ноги, а верх там, куди спрямована голова.
 
- Перехід у стан невагомості відбувається в момент відключення двигунів. Двигуни вимкнулись і за долі секунди ми потрапляємо в невагомість. Так само з невагомості в гравітацію теж долі секунди. Я порівнюю це яким чином: є дві кімнати, в одній гравітація, в іншій невагомість. Ми переступили через поріг і опинилися або в гравітації. Або в невагомості.



Екіпаж "Колумбії", з яким літав у Космос Леонід Каденюк. Фото - Вікіпедія
 
- Коли я вперше подивився на Землю в ілюмінатор і біля мене плавав Кевін Крегель, американець, у мене мимоволі вирвались слова: “Кевін, тепер я бачу, що вона кругла”. В ілюмінаторі вже видно диск землі. Правда не весь, але досить великий сегмент.
 
- Дуже багато кольорів, коли дивишся на Землю. Іноді просять описати її вигляд, але це зробити неможливо. Навіть коли ви спостерігаєте картинку телевізійну чи фото з Космосу, то інформативність цих картинок не більше 15, ну максимум 20 відсотків від того, що людина бачить своїми очима.
 
- Земля дійсно дуже гарна. Вона невеличка. Вона незахищена з боку Космосу. Єдиним її природним панцирем є тоненький прошарок атмосфери. Я коли вперше побачив який тонесенький прошарок окутує Землю мені стало аж не по собі. Виникло питання: невже в такому тонесенькому прошарку існує життя?
 
- Коли літаєш навколо Землі переконуєшся, що біосфера — це єдиний цілісний живий організм. Тому коли трапляються пожежі в Бразилії, В'єтнамі чи, як зараз, у Каліфорнії, а там страшна катастрофа, то це проблема не Сполучених Штатів Америки, не В'єтнаму, не Бразилії. Це Земна проблема, це і наша проблема. Все це позначиться і на нашому здоров'ї.



Сьогодні фото Землі з Космосу з борту МКС можна зробити навіть з власного мобільного - достатньо встановити необхідний додаток
 
- Корабель облітає Землю за 90 хвилин. Тобто, зміна дня і ночі на кораблі відбувається протягом цього терміну. На Землі це відбувається протягом 24 годин. Виходить, що в Космосі на кораблі протягом 24 земних годин 16 разів відбувається зміна дня і ночі. До цього треба було звикати. Це впливало і на біоритми, і на психіку, і на стомлюваність.
 
- Коли дивишся на Землю приходить усвідомлення того, наскільки безглуздим є створення ядерного, хімічного, бактеріологічного озброєння і не дай Бог ще його застосування. Все це безглуздя треба негайно припиняти.
 
- Щоб повернути корабель на Землю треба дати йому невеликий імпульс, щоб швидкість стала меншою на якісь 100-150 метрів в секунду від Першої космічної швидкості (7900 м/с). Корабель розвертається хвостом вперед перед, вмикає двигун на гальмування і починає спускатися. Перед тим як увійти в атмосферу він знову розвертається і приблизно під кутом 40 градусів до горизонту входить в атмосферу. Без двигунів, гальмуючи об атмосферу. Десь на висоті 11 кілометрів командир бере на себе керування і здійснює посадку.
 
- В Космосі пролунав і український гімн. Перед польотом підійшов до мене американський фахівець з центру управління польотом, а вони вмикали на побудку не будильник а якусь мелодію, і  запитав яку музику я хочу. Я собі думаю – чого не гімн Україн? І, таким чином, гімн України два рази грав там, на борту корабля. Американці зробили дуже красивий кліп — планета земля, політ і гімн України над планетою Земля. 

В 7 годин ранку ми піднімалися і в 11 годин вечора лягали спати

 
- Перед тим як летіти нас возили в компанію яка робить космічні страви. Там стіл такий круглий, їжа стоїть, багато всякої. І список цієї їжі. Береш цей список, ходиш, пробуєш, сподобалось — галочку поставив. А потім фахівці які формували мій контейнер, а у кожного він свій, брали цей список і ставили те, що мені сподобалось.

Треба сказати, що коли в перших польотах їжа в основному була в тюбиках, то зараз, у американців особливо, зовсім по іншому. Вона у вакуумній упаковці, причому в сухому, сублімованому вигляді. Є така технологія — спочатку швидке нагрівання, а потім швидке охолодження. Таким чином звідти волога видаляється, а всі корисні речовини, вітаміни там залишаються. В космосі її треба розбавляти водою, гарячою чи холодною, на пакеті це вказано. 3 хвилини, 5 максимум і вже можна вживати. Але вона така, що я на Землі її не їв би.

- Була картопля-пюре у сухому вигляді. Ви можете собі уявити? Її достатньо розбавити водою і можна їсти. Рідини потрібно було багато вживати — соки, чай, каву. В невагомості організм втрачає багато рідини.

 
- Була думка про новий політ українців у Космос. Виникла ідея років 10 назад. Була навіть домовленість між керівниками космічних відомств України і Росії. Йшла мова про те, що українець полетить на МКС — Міжнародну космічну станцію. Коли ми почали домовлятися, а я був у делегації, приїхали у російське космічне агентство. Вони по-перше задали питання “А зачем вам этот поле?. Каденюк был, флаг ваш уже был». Це нас трошки здивувало. А тоді сказали 160 мільйонів доларів заплатіть. Тобто Сполучені Штати Америки не взяли ні копійки за політ, а брати-росіяни — попросили 160 мільйонів.
 
- Життя людини повинно починатися з мрії. Мрія повинна бути обов'язково, але не обов'язково потрібо мріяти бути космонавтом. Можна мріяти стати вчителем, лікарем, бізнесменом, політиком. Але мрія повинна бути, вона мобілізує внутрішні сили.



Шатл Колумбія
 
Відповідаючи на запитання Леонід Каденюк зазначив, що Чернігів гідний того, щоб мати власний муніципальний космічний музей: «Це гордість повинна бути Чернігова і всієї України. Тому треба зробити все щоб цей музей був». І в його словах є істина, адже 13 випускників Чернігівського вищого авіаційного училища побували в Космосі!
 
Леоніду Каденюку в наступному році виповнюється 67. Він родом з Чернігівецької області, навчався в Чернігівському вищому авіаційному училищі. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року тривав його політ в Космос на американському багаторазовому кораблі  «Колумбія». Свій політ астроавт описав у книзі "Місія - Космос"  З того часі Каденюк залишається єдиним громадянином України який побував там. Космічний корабель, на якому він літав у Космос вибухнув при поверненні 1 лютого 2003 року, загинув весь екіпаж, у тому числі і Калпана Чавла, американка, яка була в одному екіпажі з Каденюком.














 
Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Каденюк, космос, Чернігів, Місія-Космос, шатл Колумбія

Добавить в:
 
 


Центр Комплект