Гриб — живі гроші
Село Великий Щимель Сновського району. Люди велосипедами і пішки везуть і несуть гриби до двору місцевого старости (по-старому — сільського голови) Бориса Добродія. Його дружина — підприємець, приймає гриби. Лісів навколо села стільки, що чужій людині і заблукати не складно. Цієї осені грибів море.

Іван Нікітенко зі здобиччю
— Назбирав 12 білих, а то польські. Білі беруть по 35 гривень за кілограм. Польські — по 15, лисички — по 50, — показує здобич 64-річний Іван Нікітенко. — У празники до лісу не ходжу, роблю собі вихідний. Хто не лінується, може копійку отримати. Цьогоріч на чорницях я три тисячі гривень заробив (дві пенсії. — Авт.). Приймальників вистачає. Машини зі Сновська приїжджають.
Таких, як Іван Олексійович, більш ніж півсела. Тільки розповідати, скільки заробили, не хочуть.
35-річний Борис Добродій каже:
— То не я приймаю — дружина. У неї все оформлене офіційно, справно платить податки. І я, до того як став головою, грибами займався. Це наш сімейний бізнес ще з 90-х. Це не просто так: надумався і скуповуй. Був тут чоловік: накупляв, позакатував у банки. Вклав купу грошей. А збуту не знайшов. Треба спочатку збут шукати.
У дружини забирає польська фірма з Маневичів Волинської області. На білі ціна залежить від розміру. Маленькі дорожчі, переростки дешевші. Маслюки — по 12 гривень за кілограм. Якщо гриб поклювала птичка, такий теж іде в діло.
* * *
Тільки у Сновську шестеро займаються скупкою, а ще заїжджі. Кажуть, одна сновчанка з початку сезону тихого полювання вже заробила вісім тисяч гривень.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №41 (1640), 12 жовтня 2017 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




