Брат за брата: двійнята з Чернігівщини разом з 2014 року тримають оборону на Донеччині (відео)

Без загиблих та поранених, але з постійними обстрілами, - триває так зване шкільне перемир’я в зоні АТО. Від опівночі бойовики 10 разів обстріляли позиції українських військових, ще й двічі відкривали вогонь з 80-ти двоміліметрових мінометів. На приморському напрямку били по Красногорівці та Водяному. Гаряче було і на Донеччині, по Авдіївській промзоні кілька разів гатили ворожі гранатомети та великокаліберні кулемети.
Серед оборонців селища журналіст «Вікон» зустрів бійців схожих один на одного як викапаних – двійнята Ярослав та Владислав разом тримають оборону від 2014 року. Як вони опинилися в одному підрозділи, хто з них старший за віком, а хто за званням, та хто кого слухається, дивіться у сюжеті.



По всій лінії фронту діє шкільне перемир’я. Кількість обстрілів суттєво зменшилася, - звітують у штабі АТО. Може десь і зменшилася, але точно не тут в них, під Авдіївкою, кажуть бійці, що тримають тут оборону, - вночі від гранатометів до великокаліберних кулеметів, вдень постійні автоматні черги. Аби бути готовими відповісти на такі провокації, наші бійці постійно знаходяться поряд зі своєю зброєю.

Владислав тримає на прицілі позиції терористів, з яких цієї ночі тричі відкривали вогонь. Напередодні, каже, на тому боці гучно святкували День шахтаря. Вдень, поки відзначали, було спокійно, а як сонце зайшло – почалося. Бойовики вдарили відразу з кількох видів озброєння, хоч і легкого.

Виходимо з Владиславом з укриття. Раптом коло бійця сідає його командир. Схожий, як викапаний на підлеглого, - однакові усмішки, подібна амуніція, тільки один у панамі, а інший у шоломі. Близнята, - подумав я спочатку. А виявились, двійнята

Владислав – це той, що в панамі, старший за Ярослав – в касці.

«На півгодини правда старший, але старший», - каже Ярослав.

Кажуть, вони різні. Але все життя їх чомусь плутають. Спершу вчителька в школі… не змінилася ситуація і на війні, командир їх розрізняє теж через раз.

Двійнята добровольці. Самі з Чернігівщини. На війні пліч-о-пліч ще від 2014 року. За три роки Савур-Могила, Червоний Партизан… десятки звільнених міст. Нині оборону тримають під Авдіївкою, в селі Дачі. Це частина населеного пункту Крута Балка. Колись фешенебельний дачний кооператив війна перетворила на моторошне селище привид.

Мешканців тут нема. Їм просто жити нема де – жодного вцілілого будинку.

Ці позиції стали українськими лише завдяки активним боям на початку року. Проте, що терористи були тут зовсім нещодавно, нагадування скрізь. На парканах білою фарбою: «Имущество ДНР».

Двійнята повертаються на чергування. Не приховують, за три роки війни, є втома, додому аж кортить, а у Владислава – молодшого – ще й донечка 9 місяців тому народилася.

Сюжет телеканалу «СТБ», «Вікна-новини»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: